09/2027
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-------------------------------------------------------------------------------------------------------
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" вересня 2009 р. Справа № 09/2027
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,
при секретарі –Мирошниченко Б.В. за участю представника позивача - Трихна Д.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівське", с. Денисівка Полтавської області
до відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод", м.Канів Черкаської області про стягнення 225274,38 грн., -
ВСТАНОВИВ :
Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 225274,38 грн. основного боргу за договором № 06-04/09 поставки молока від 01 квітня 2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 квітня 2009 року сторони уклали договір № 06-04/09 поставки молока, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар, який відповідач прийняв, проте оплату за нього у повному обсязі не здійснив.
У клопотанні №08/09 від 08.09.2009 року про зменшення позовних вимог позивач вказав, що після подання позовної заяви відповідачем сплачено 77000,00 грн. заборгованості, тому просить стягнути з нього 148274,38 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду 19.08.2009 року та 08.09.2009 року уповноваженим особам відповідача. Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез'явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги.
Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
01 квітня 2009 року сторони уклали договір поставки молока №06-04/09 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідач у справі) молоко коров'яче незбиране (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити його вартість в порядку, передбаченому договором (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п.6.1 Договору факт передачі товару від продавця покупцеві підтверджується шляхом підписання уповноваженими особами сторін товарної накладної за формою №1-ТН.
Згідно п.6.2 Договору покупець зобов'язаний розрахуватись за поставлений товар не пізніше десяти банківських днів з моменту отримання товару.
На виконання умов договору позивач протягом квітня-червня 2009 року здійснював поставку відповідачу молока коров'ячого незбираного, що підтверджується копіями приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини, копіями реєстру здачі молока на Канівський маслосирзавод за квітень-червень 2009 року, копіями товарно-транспортних накладних на перевезення молочної продукції за квітень, травень та червень 2009 року, з підписами уповноважених осіб сторін.
В порушення умов Договору відповідач за отримане молоко розраховувався не своєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків станом на 30.06.2009 року на суму 275274,38 грн. та гарантійним листом відповідача №590 від 06.07.2009 року, у якому він визнав заборгованість перед позивачем в сумі 235274,33 грн. станом на 06.07.2009 року та гарантував її погасити протягом липня 2009 року.
На день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача становила 225274,38 грн. Після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено 77000,00 грн. і станом на 09 вересня 2009 року заборгованість відповідача складає 148274,38 грн. (225274,38 грн. –77000,00 грн.), що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Договір укладений сторонами, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою є договором поставки молока.
Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі –ГК України).
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Закон України «Про молоко та молочні продукти»не містить особливостей поставки молока.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати в порядку ст. 59 ГПК України відзив на позовну заяву.
Оскільки після порушення провадження у справі, відповідач сплатив позивачу 77000,00 грн. боргу, провадження у справі у цій частині позовних вимог підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
З огляду на викладені норми законодавства та докази, наявні у справі, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 148 274,38 грн. боргу за поставлений товар.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме 2253,00 грн. в рахунок оплати державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 2568,00 грн.
Керуючись ст. 49, ч. 1 п.1.-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод", Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 195, ідентифікаційний код 00447830 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Денисівське", Полтавська область, Оржицький район, с. Денисівка, ідентифікаційний код 36238933 –148 274,38 грн. основного боргу, 2568,00 грн. судових витрат.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 77000,00 грн. основного боргу.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ Н.М.Курченко
Повне рішення підписане 10 вересня 2009 року.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4862614 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Курченко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні