Рішення

від 21.09.2009 по справі 37/227-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/227-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2009 р.                                                            Справа № 37/227-09

вх. № 6528/5-37

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Прибилюк І.Л. за довіреністю № 03/09-09 від 03.09.2009 р.

 відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгівельна фірма "Грістар і Ко", м. Чернівці  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканд - Декор", м. Харків  

про стягнення 67205,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгівельна фірма "Грістар і Ко" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканд - Декор" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 67205,40 грн., включаючи пеню, інфляційні та 3 % річних за користування коштами.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач придбав у позивача товар, але оплатив його вартість частково у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість.

Відповідачу господарським судом було направлено ухвалу про відкладення розгляду на 21.09.2009 року о 17:00 та передана телефонограма про час та місце слухання зазначеної справи. Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позовну заяву до суду не надав, про причини не явки в судове засідання суд не повідомив. Крім того, відповідача  було попереджено про те, що не явка його представника у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

За період з 24.04.2008 року по 02.12.2008 року відповідач придбав у ТОВ ВТФ позивача товар на загальну суму 108008,35 грн.

Протягом вищевказаного періоду, відповідач частково розрахувався з позивачем за відвантажену продукцію на загальну суму 61378,20  грн. За результатами таких дій між сторонами було укладено акт звірки розрахунків за період з 01.01.2008 р. по 01.05.2009 р. відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем складала 46630,15 грн.

30 червня 2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо виконання своїх зобов'язань, а саме погашення заборгованості за придбаний товар.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу вказаної заборгованості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття  товаророзпорядчих  документів   на   нього,   якщо договором  або  актами  цивільного  законодавства  не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи те, що строк  (термін)  виконання  відповідачем  обов'язку  не був встановлений між сторонами, господарський суд приходить до висновку, що відповідач повинен був  сплати позивачу заборгованість у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем претензії до відповідача.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за поставлений товар в сумі 46630,15 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем претензії до відповідача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за поставлений товар в сумі 46630,15 грн. є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку чим вони підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних нарахованих позивачем господарський суд вважає за необхідне відмовити у зв'язку з наступним.

Стосовно нарахованої позивачем пені господарський суд вказує на те, що вона не підлягає стягненню з відповідача, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства між сторонами не було укладено відповідного договору в якому вказувався би розмір пені, який би підлягав стягненню з відповідача у разі не виконання ним своїх зобов'язань.

Стосовно нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних господарський суд вказує на те, що розрахунки позивача 3% річних та інфляційних є не вірними, оскільки в них позивачем не вірно зазначені відповідні періоди прострочення відповідачем виконання свого зобов'язання щодо сплати заборгованості за поставлений товар у зв'язку з пред'явленням позивачем претензії до відповідача про сплату останньої. За таких обставин господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 466,30 грн. державного мита та 70,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканд - Декор" (61001, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 43, кв. 36, код ЄДРПОУ 34332931, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - торгівельна фірма "Грістар і Ко" (58023, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36-К, код ЄДРПОУ 33395241, р/р 26006919387081 в Хмельницькій філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018) - 46630,15 грн. заборгованості; 466,30 грн. державного мита та 70,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                            

Рішення підписано 28.09.2009 р.