Постанова

від 12.08.2015 по справі 804/4704/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 р. Справа № 804/4704/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В. при секретарі судового засіданняПономаренко В.Г. за участю: представника позивача Рибіної І.В. представника відповідача Семенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Суми Імпекс» за серпень 2013р. №2562/04-66-15-00/31102827 від 08.09.2014р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014р. №0003711500 винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області спростувати в усіх носіях, включаючи електронні бази даних податкового органу, інформацію щодо порушення позивачем податкової дисципліни;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити інформацію по платнику ПДВ - Приватне підприємство «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» в системі співставлення податкових зобов'язань на податкового кредиту в розрізі контрагентів, яку було вилучено на підставі акту перевірки №2562/04-66-15-00/31102827 від 08.09.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної господарської операції з ТОВ «Суми Імпекс».

У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення даного позову у зв'язку із його необґрунтованістю та звернула увагу суду на те, що наявна в електронній базі інформація сама по собі не впливає на права та інтереси позивача, не створює для нього додаткових обов'язків, не визначає правову поведінку позивача, отже прав та інтересів позивача не порушує. Здійснення податковим органом будь-якого коригування в даній системі сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені позивачем у податкових деклараціях з ПДВ, не призводить до настання для позивача будь-яких негативних наслідків. Що стосується визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення зазначила, що перевіркою отриманих матеріалів не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено неможливість реального здійснення платником податків операцій з ТОВ «Суми Імпекс».

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносин

Судом встановлено, що 06.10.2014р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0003711500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 201124,50 грн. (основний платіж - 134083,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 67041,50 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту від 08.09.2014р. №2562/04-66-15-00/31102827 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Суми Імпекс» за серпень 2013р.

У вступній частині вказаного акту зазначено, що перевірка здійснювалась на підставі повідомлення від 20.08.2014р. №176 та наказу №756 про проведення перевірки від 20.08.2014р., які направлені позивачу засобами поштоваго звязку. У вказаному акті встановлено порушення позивачем п. 14.1.36 п.14.1 ст 14, п.44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ у серпні 2013р. на загальну суму 134083,00грн.

Крім того, як вбачається із змісту вказаного акту перевірки єдиною підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість з'явилась наявність довідки, складеної іншим податковим органом, про неможливість проведення зустрічної звірки з платником податку-контрагентом позивача, у зв'язку з його незнаходженням за податковою адресою.

Підпунктом 20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, якщо контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності зі ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Пунктом 73.5. статті 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

У відповідності з п. 4, п. 6, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Аналіз змісту наведених правових приписів дозволяє дійти висновку про те, що за наслідками проведення зустрічної звірки відповідним податковим органом складається довідка про зустрічну звірку.

При цьому Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, складання довідки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено.

Водночас, пунктом 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3).

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто Державній податковій адміністрації України право визначати порядок проведення зустрічних звірок не надано.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Судом встановлено, що 29.07.2013р. між ТОВ «Суми Імпекс» (Продавець) та ПП «БМУ «Будсервіс 2000» (Покупець) укладено договір купівлі продажу №297, предметом якого є передача у власність Покупця товару, асортимент, кількість і ціна якого визначена в товарних накладних та в рахунках-фактурах.

На виконання умов вказаного договору були оформлені податкові накладні на суму 804502,00 грн. (в т.ч. ПДВ 134083,67 грн.) та видаткові накладні №52 від 02.08.2013р. на загальну суму 59652,00грн. (в.ч. ПДВ - 9942,00 грн.), №115 від 06.08.2013р. на загальну суму 54325,00грн. (в.ч. ПДВ - 9054,17 грн.), № 154 від 07.08.2013р. на загальну суму 59968,00грн. (в.ч. ПДВ - 9467,00 грн.), №195 від 08.08.2013р. на загальну суму 48798,00грн. (в.ч. ПДВ - 8133,00 грн.), №261 від 12.08.2013р. на загальну суму 56750,00грн. (в.ч. ПДВ - 9458,33 грн.), №321 від 14.08.2013р. на загальну суму 58791,00грн. (в.ч. ПДВ - 9798,50 грн.), №405 від 16.08.2013р. на загальну суму 54951,00грн. (в.ч. ПДВ - 9158,50 грн.), №439 від 18.08.2013р. на загальну суму 48965,00грн. (в.ч. ПДВ - 8160,83 грн.), №470 від 20.08.2013р. на загальну суму 54235,00грн. (в.ч. ПДВ - 9039,17 грн.), №497 від 21.08.2013р. на загальну суму 53428,00грн. (в.ч. ПДВ - 8904,67 грн.), №531 від 22.08.2013р. на загальну суму 49527,00грн. (в.ч. ПДВ - 8254,50 грн.), №555 від 23.08.2013р. на загальну суму 39856,00грн. (в.ч. ПДВ - 6642,67 грн.), №612 від 27.08.2013р. на загальну суму 57650,00грн. (в.ч. ПДВ - 9608,33 грн.), №650 від 28.08.2013р. на загальну суму 49856,00грн. (в.ч. ПДВ - 8309,33 грн.), №681 від 29.08.2013р. на загальну суму 57750,00грн. (в.ч. ПДВ - 9625,00 грн.).

Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними №154 від 07.08.2013р., №321 від 07.08.2013р., №439 від 19.08.2013р., №470 від 20.08.2013р., №612 від 27.08.2013р., №681 від 29.08.2013р., № від 07.08.2013р.

З приводу відсутності у позивача товарно-транспортних накладних за видатковими накладними №52 від 02.08.2013р., №405 від 16.08.2013р., №115 від 06.08.2013р., № 497 від 21.08.2013р., № 195 від 08.08.2013р., № 531 від 22.08.2013р., № 261 від 12.08.2013р., № 555 від 23.08.2013р., суд зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Сам факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар, або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати по придбанню цього товару до складу валових витрат та до податкового кредиту.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій не спростовані, а доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2014р. №0003711500 є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки та зобов'язання відповідача відновити інформацію в системі співставлення податкових зобов'язань на податкового кредиту в розрізі контрагентів, яку було вилучено на підставі акту №2562/04-66-15-00/31102827 від 08.09.2014р., суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Оскільки, вимога позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту не відповідає критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, то позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо самостійного коригування в АІС «Податковий блок» в інформаційній базі «Система співставлення податкових зобов'язань на податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» та зобов'язання відповідача скасувати проведене коригування, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податковим кодексом України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені у Акті від 08.09.2014р. №2562/04-66-15-00/31102827 «Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Суми Імпекс» за серпень 2013р. є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Таку правову позицію сформулював Верховний Суд України в Постанові від 09.12.2014р. у справі за позовом ТОВ «Инфинити» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними бездіяльності і дій та зобов'язання вчинити дії.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014р. №0003711500 винесене Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Будівельно-монтажний комплекс «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827) судовий збір в сумі 402,25грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2015 року

Суддя О.В. Серьогіна