Рішення

від 11.09.2009 по справі 10/125     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/125     

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"08" вересня 2009 р.                                                  Справа № 10/125

Позивача:  Товариства з обмеженою відповідальністю " Каллиста",

проспект Жовтневий, 55/5, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54018

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім  - Чернігів»,

проспект Перемоги, 129, м. Чернігів, 14038

Предмет спору: про стягнення  заборгованості  323520,84грн.

                                                                                                            Суддя  І.Г.Мурашко

                                                          Представники сторін:

Від позивача: Бєліченко Н.М., довіреність № 1 від 14.05.09р., представник

від відповідача: Дудка  О.С., довіреність № 2215 від 25.08.09р., представник.

            В судовому засіданні  08.09.2009р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Представниками сторін подані письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволені судом.

     Товариством з обмеженою відповідальністю „ Каллиста ” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім - Чернігів”про стягнення  заборгованості в сумі 257181,94грн., 3% річних в сумі  4629,27грн., інфляційні втрати в сумі 27915,93грн. та пені в сумі 33793,70грн., а всього на загальну суму 323520,84грн. Позовні вимоги обґрунтовуються несплатою відповідачем вартості товару, отриманого у позивача згідно видаткової накладної № РН- 0000192  від  07.10.2008р.

Представник позивача надав письмове клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу, підставою є лист Управління МВС України в Миколаївській області № 3/2-3459 від 26.08.09р. В листі зазначається, що на підприємстві відповідача здійснюється перевірка на предмет фактів вчинення посадовими особами підприємства відповідача, злочинів передбачених ст.ст.190, 220 КК України. Судом клопотання прийняте до розгляду по суті та приєднане до матеріалів справи.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення клопотання та факт здійснення перевірки на підприємстві відповідача .

Відповідно до ст. 66 Господарсько –процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь –якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судом оглянуто надані документи та встановлено, що перевірка проводиться за заявою самого позивача, результати перевірки відсутні, позивачем не надані докази імовірності настання обставин, передбачених ст. 66 ГПК України, як підстави забезпечення позову, в зв"язку з чим, судом клопотання відхилене як необґрунтоване належними доказами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав того, що позивач жодним чином не повідомив відповідача про зміну свого місцезнаходження та зміну банківських реквізитів, що спричинило неможливість виконати свої зобов»язання належним чином, і відповідно, прострочення відповідача сталося саме з вини позивача.

    Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  господарський суд, -

В С  Т А Н О В И В:

     Позивачем згідно видаткової накладної № РН- 0000192  від  07.10.2008р. та довіреності відповідача на отримання товару № А-00000197  від 07.10.08р. було відпущено відповідачу товар на суму 617181,94грн.

     Оригінали видаткової накладної № РН- 0000192  від  07.10.2008р., податкової накладної від 07.10.08р. № 192, рахунку –фактури № СФ-0000192 від 07.10.08р.  та довіреності № А-00000197  від 07.10.08р, що підтверджують факт отримання відповідачем від позивача товару на суму 617181,94грн. були оглянуті судом в судовому засіданні.

Відповідач частково сплатив заборгованість, що підтверджується належним чином завіреними копіями платіжних доручень в матеріалах справи(а.с. 11-13) : № 2416 від 24.10.08р. на суму 200000,00грн., № 1500 від 19.11.08р. на суму 50000,00грн.,  № 1548 від 01.12.08р. на суму 50000,00грн., № 1611 від 15.12.08р. на суму 30000,00грн., № 1671 від 30.12.08р.на суму 30000,00грн., а всього на загальну суму 360000,00грн., позивач просить стягнути з відповідача  заборгованість в сумі 257181,94грн., 3% річних в сумі  4629,27грн., інфляційні втрати в сумі 27915,93грн. та пені в сумі 33793,70грн. за період з 16.12.2008р. по 22.07.09р.

 Відповідач проти задоволення позову заперечує, про що надав письмовий відзив на позов. В судовому засіданні представник відповідача визнав факт отримання товару за зазначеною накладною відповідачем, однак повідомив суд про наявність між сторонами підписаного та скріпленого печатками сторін договору купівлі –продажу товарів № 01/10 від 01.10.08р., копію якого додав до письмового відзиву на позов. Оригінал зазначеного договору був оглянутий в судовому засіданні та звірений з наданою копією. В зазначеному відзиві відповідач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій з підстав того, що відповідач сплатив за отриманий ним товар 360000 грн., однак у кінці грудня 2008р. позивач телефоном повідомив відповідача про можливу зміну адреси та банківських реквізитів, в зв»язку з чим просив тимчасово припинити здійснення розрахунків до письмового повідомлення про нові банківські реквізити. Обов»язок щодо своєчасного повідомлення іншої сторони про зміну реквізитів, а також відповідальність  в разі настання несприятливих наслідків за неповідомлення про такі зміни передбачені п.6.4 зазначеного договору.Оскільки позивач жодним чином не повідомив відповідача про зміну свого місцезнаходження та зміну банківських реквізитів, що спричинило неможливість виконати свої зобов»язання належним чином,  відповідач вважає, що прострочення в оплаті сталося саме з вини позивача.

       Представник позивача в судовому засіданні заявив про те, що у позивача відсутній такий договір, позов поданий про стягнення на підставі видаткової накладної № РН- 0000192  від  07.10.2008р., податкової накладної від 07.10.08р. № 192, рахунку –фактури № СФ-0000192 від 07.10.08р.  та довіреності № А-00000197  від 07.10.08р, однак факт зміни адреси державної реєстрації та банківських реквізитів в січні 2009р. не заперечує. Зазначений факт також підтверджується матеріалами справи ( а.с.14-30), згідно з якими позивач зборами засновників прийняв рішення 10.12.08р. та 07.01.09р. про внесення зміни в статут товариства та замість юридичної адреси м.Севастопіль, вул..Горпищенка,43 кв.51 на м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 55/5, однак був зареєстрований в м.Миколаїві 24.03.09р.Матеріалами справи також підтверджується зміна банківських реквізитів.

     Суд погоджується з позицією представника позивача про його право визначати підстави позову , а тому розглядає позов за підставами, зазначеними позивачем.  

     Згідно ч.1 ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст. 205 ЦК України, правочин  може  вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі, сторони  мають  право  обирати  форму  правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин,  для якого законом  не  встановлена  обов'язкова письмова форма, вважається  вчиненим,  якщо  поведінка  сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором   є   домовленість   двох   або  більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Між сторонами правовідносини виникли на підставі двостороннього правочину, згідно з яким позивач - продавець передав, а відповідач - покупець прийняв товар позивача на загальну суму 617181,94грн. згідно видаткової накладної № РН- 0000192  від  07.10.2008р. та довіреності № А-00000197  від 07.10.08р. в матеріалах справи.

        У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

         Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України,  якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги.

      Позивачем було направлено, а відповідачем було отримано 25.05.09р., претензію № 1 від 15.05.09р., яка містила нові банківські реквізити та нову адресу місцезнаходження позивача, а також вимогу про сплату заборгованості за товар в сумі 287181,94грн., що підтверджується копією фіскального чеку від 19.05.09р. та копією зворотнього поштового повідомлення за № 1649728 в матеріалах справи (а.с. 38-40). Позивачем не надано суду доказів повідомлення відповідача про зміну адреси та банківських реквізитів до 25.05.09р.

     В зазначеній претензії позивачем були зазначені нові банківські реквізити та нова адреса місцезнаходження, в зв»язку із чим суд вважає, що 25.05.09р. відповідачу було відомо про зміну реквізитів, а тому згідно вимог ч.2 ст.530 Цивільного Кодексу України,  строк виконання зобов»язання настав , та відповідач повинен був сплатити заборгованість до 02.06.09р. На момент розгляду справи в суді, відповідачем сума заборгованості  не сплачена.         

Таким чином, матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем  в сумі  257181,94грн.

     Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахуванням  вищезазначеного,  доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення  основного боргу в  сумі  257181,94грн.  є обґрунтовані і підлягають задоволенню .

     Статтею 625  Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних з простроченої суми, якщо інший  розмір процентів  не встановлений  договором або законом.

    Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару, суд доходить висновку про стягнення з відповідача  3% - річних за період з 02.06.09р. по 22.07.09р. включно в розмірі 1078,05грн. та інфляційні втрати  за цей же період в сумі 2568,99 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день просрочки, що діяла у період за який сплачується пеня, в сумі 33793,70грн. за період з 16.12.2008р. по 22.07.09р. на підставі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань».

        Згідно ст..1 зазначеного закону, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

        Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов»язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

      Відповідно до вимог  ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання  вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки позивачем подано позов про стягнення заборгованості на підставі видаткової накладної, рахунку фактури та довіреності на отримання товару, в яких сторонами не погоджено розмір стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов»язання, враховуючі вимоги вищезазначених норм чинного законодавства, зокрема, ст..1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», на який посилається позивач, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов»язання.

      Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

1.  Стягнути з Товариства  з обмеженою відповідальністю  "Ексім  - Чернігів»(проспект Перемоги, 129, м. Чернігів, 14038, код ЄДРПОУ 33259568, ІПН 332595625260, р/р 26007021557 ЗАТ «Полікомбанк», м. Чернігів, МФО 353100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Каллиста" (проспект Жовтневий, 55/5, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54018, код ЄДРПОУ 32836509, ІПН 328365027033, р/р 26001011000998 регіональна дирекція ВАТ «БТА Банк», м. Одеса, МФО 321723) боргу в сумі 257181,94грн., 3% річних  в сумі 1078,05 грн., інфляційні втрати в сумі 2568,99 грн., 2608,29 грн. державного мита, 253,96 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення  судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

      Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського  процесуального кодексу України та підписано    11.09.09р.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

             Суддя                                                                         І.Г.Мурашко

11.09.09