Постанова

від 11.08.2015 по справі 812/650/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 серпня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/650/15

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Лиманюка М.А.

та

представників сторін:

від позивача - Мальченко Л.В.,

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фермерського господарства «Степове» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 17822,57 грн.,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2015 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з фермерського господарства «Степове» (далі - Відповідач) адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 17822,57 грн.

30.07.2015 від Позивача надійшло уточнення позовних вимог від 29.07.2015 вих. №790, згідно яких просить стягнути з Відповідача адміністративно-господарські санкції за 2013 рік в сумі 12307,69 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2014 по 07.07.2015 у розмірі 5514,88 грн. (а.с. 95)

В обґрунтування зазначено - Відповідач у 2013 році на підставі положень Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», та згідно з поданим ним звітом 10-ПН про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2013 рік мав працевлаштувати 1 інваліда, з них не працювало жодного. Оскільки, Відповідачем не було створено 1 робоче місце для інваліда, якого відповідно не працевлаштовано, то утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 12307,69 грн. та пеня за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5514,88 грн. Вказані грошові кошти відповідачем у строк, визначений цим Законом, добровільно на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не перераховано.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення від 20.07.2015 вих. № 35 проти адміністративного позову, в яких зазначив, що Відповідач зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 12.05.2014, звіт форми 10-ПІ подано 08.05.2014. На думку Відповідача, обов'язок роботодавця забезпечити створення робочих місць для працевлаштування інвалідів виникає з моменту реєстрації у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Поданий звіт 10-ПІ за 2013 рік засвідчив факт збільшення кількості працюючих та був підставою для реєстрації у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів. Відповідач не погоджуючись з нарахуванням пені з 16.04.2014 за 448 днів, зазначає, що пеню було розраховано за період коли Відповідач не був зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, Позивач не здійснював свою діяльність через зміну місцезнаходження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції.

Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В поясненнях від 27.07.2015 вих. № 37, Відповідач також зазначає про необґрунтованість вимоги Позивача по стягненню пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 5514,88 грн., виходячи з приписів частини 5 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», оскільки облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на основі сплати підприємством коштів, в тому числі за рішенням суд (а.с. 69-70).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 90).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1, 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 14.04.2011 № 129, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України, бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу.

Згідно з пунктами 4, 5 зазначеного Положення основними завданнями Фонду соціального захисту інвалідів відповідно є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів. Відповідно до покладених завдань Фонд координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів.

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Луганське відділення Фонду соціального захисту інвалідів та відповідно до покладених на нього завдань здійснює збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 № 875-12 XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Фермерське господарство «Степове» (ідентифікаційний код 24853718, місцезнаходження: 92755, Луганська область, Старобільський район, с. Малохатка, вул. Степова, буд. 27), зареєстроване як юридична особа 27.10.1997, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії ААВ № 790638 (а.с. 75).

Відповідач є роботодавцем, який відповідно до статті 18 Закону № 875-XII зобов'язаний виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Згідно з пунктом 2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців.

Згідно з абзацом 3 частини 3 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 новостворені роботодавці та підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до восьми і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих.

Згідно із довідкою від 12.05.2014 № 3422 Відповідач зареєструвався у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів 12.05.2014, (а.с. 8).

Посилання Відповідача на реєстрацію у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів у 2014 році, в наслідок збільшенням кількості працівників саме в 2013 році спростовується даними штатних розкладів за 2011 - 2013 роки, за якими кількість шатних одиниць складає 12, 12,5 та 13 відповідно (а.с. 37, 106, 107).

Таким чином, обов'язок реєстрації Відповідача у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів виник ще з 2012 року.

Зазначена реєстрація повинна була відбутись на виконання вимог частини 3 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 до 01 лютого 2012 року.

Даний факт має значення саме для спростування тверджень Відповідача та не впливає на виконання покладених на нього обов'язків у спірний період.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з частиною 3 статті 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з приписами пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідачем звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік форми №10-ПІ подано до Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 08.05.2014.

Із зазначеного звіту вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві у 2013 році становила 13 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства України встановлена інвалідність - не працює, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII - 1 особа (а.с. 7).

Відповідач у звіті самостійно визначив розмір адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 12308,00 грн. (а.с. 24).

На підставі даних поданого Відповідачем звіту форми № 10-ПІ Позивачем зроблено висновок про незабезпечення Відповідачем працевлаштування 1 інваліда у 2013 році, оскільки на його підприємстві повинно бути створено 1 робоче місце, яке призначене для забезпечення працевлаштування інвалідів, проте не працювало жодного.

Відтак, Позивач вважає, що Відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 12308,00 грн., виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника на підприємстві у 2013 році та 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда і не зайнятого ним ((24615,38 грн. : 2) х 1 = 12307,69 грн.).

У зв'язку з порушенням Відповідачем терміну сплати вказаних адміністративно-господарських санкцій, Позивачем на підставі приписів частини 2 статті 20 Закону № 875-XII нараховано пеню у загальному розмірі 5514,88 грн.

Суму адміністративно - господарських санкцій та пені Відповідачем добровільно не сплачено.

Суд не знаходить обґрунтованості твердженню Відповідача про те, що ним подано звіт форми 10-ПІ за 2013 рік лише для засвідчення збільшення кількості працюючих на підприємстві, оскільки, підтвердженням збільшення кількості працюючих є реєстраціїя роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819 (в редакції від 11.10.2010) (далі - Порядок № 223) визначено, що адміністративно-господарська санкція - це грошове зобов'язання, альтернативне зобов'язанню самостійно здійснити працевлаштування інвалідів відповідно до Закону, сплачується у порядку і розмірах, передбачених Законом та постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, визначено, що роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Тобто, подавши звіт форми 10-ПІ за 2013 рік та визначивши самостійно суму адміністративно-господарських санкцій Відповідач визнав невиконання ним нормативу по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, та визначив за собою обов'язок зі сплати підприємством - роботодавцем адміністративно - господарських санкцій в силу вимог статті 20 Закону № 875-XII в розмірі 12307,69 грн.

До того ж Відповідачем порушено строк подачі зазначеного звіту у відповідності з приписами пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70.

Щодо твердження Відповідача про необґрунтованість нарахування пені, визначення облікової ставки Національного банку України, з якої розраховується пеня, на основі сплати підприємством коштів, в тому числі за рішенням суду та її нарахування за період коли Відповідач не був зареєстрований у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів, а Позивач не здійснював свою діяльність через зміну місцезнаходження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції

Підпунктом 3.3. Порядку № 223 визначено, що документами, які підтверджують невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, є звіт за формою 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 № 42, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 за № 117/13384, рішення суду, акт перевірки відділенням Фонду роботодавця.

Нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу) (підпункт 3.4. пункту 3 Порядку № 223).

У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання (підпункт 3.7. пункту 3 Порядку № 223).

Аналіз зазначених норм свідчить про те що, підтвердженням факту не виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів став звіт за формою 10-ПІ, поданий Відповідачем.

Суму пені розраховано на дату подачі адміністративного позову (07.07.2015) починаючи з 16 квітня 2013 року (граничний термін сплати самостійно визначених Відповідачем адміністративно-господарських санкцій) за обліковою ставкою НБУ, яка встановлена на дату розрахунку (дату складання позовної заяви), тобто станом на 07.07.2015.

Постановою Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 154 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» встановлено з 04 березня 2015 року облікову ставку в розмірі 30%.

Враховуючи вищевикладене, твердження Відповідача щодо необґрунтованості нарахування пені спростовуються нормами чинного законодавства.

За змістом статті 18-1 Закону України № 875-ХІІ вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, визначено обов'язок роботодавця щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

Відповідачем не приймалось жодних заходів щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві.

Згідно із листом Старобільського районного центру зайнятості від 17.07.2015 № 28/3-1384 Відповідачем на виконання п.2 ПКМ № 70 звітність за формою 3 ПН «Звітність про наявність вакансій» та «Інформація про попит на робочу силу» з інформацією про вільні робочі місця до центру зайнятості не надавалась, інваліди на підприємство не направлялись (а.с. 19).

Таким чином, Відповідач в порушення вимог законодавства звіти за формою № 3-ПН до районного центру зайнятості не подавав.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено правомірність нарахування штрафних санкцій Позивачем до Відповідача.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд виходить з безпідставного посилання Відповідача на несвоєчасну реєстрацію та порушення терміну подачі звіту як на підставу звільнення від відповідальності, оскільки зазначене не звільняє Відповідача від обов'язків по працевлаштуванню інвалідів та від відповідальності за невиконання зазначеного обов'язку.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, враховуючи невиконання Відповідачем покладених на нього обов'язків, суд приходить до висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 11 серпня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 17, 69, 70, 71, 87, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів фермерського господарства «Степове» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 17822,57 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства «Степове» (код ЄДРПОУ 24853718, місцезнаходження: 92755, Луганська область, Старобільський район, с. Малохатка, вул. Степова, буд. 27) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13396264) адміністративно-господарські санкції за 2013 рік в сумі 12307 (дванадцять тисяч триста сім) гривень 69 копійок та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2014 по 07.07.2015 у розмірі 5514 (п'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) гривень 88 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 17 серпня 2015 року.

Суддя С.М. Чиркін