Рішення

від 09.09.2009 по справі 22/135-09-4173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/135-09-4173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" вересня 2009 р.Справа  № 22/135-09-4173

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-КАПІТАЛ";  

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА";

про стягнення 25858,2грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Єфременко А.М. –директор та Цвик С.М. –за довіреністю №12/09 від 30.07.2009р.;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ'ЄР-КАПІТАЛ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІЛІКРОВЛЯ УКРАЇНА" про стягнення 25858,20 грн.

В ході розгляду справи позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 34032,72 грн. гривень основного боргу за договором фінансового лізингу обладнання № 03/02/08 - Л від 20.02.2008 року, 2841,55 грн. пені, 376,19 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 1088,59 грн. збільшення суми боргу у зв'язку із інфляцією з урахуванням офіційно встановлених індексів інфляції та з метою забезпечення позову, накласти арешт на все майно та грошові кошти, які належать відповідачу в сумі 38339,05 грн.

Розглянувши клопотання про накладення арешту на все майно та грошові кошти, які належать відповідачу в сумі 38339,05 грн. суд встановив, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття.

Тому відповідна ухвала господарського суду в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Однак, позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для відхилення зазначеної заяви.

Представник позивача в судове засідання з'явився, наполягав на позовних вимогах та просив суд задовольнити їх в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Через канцелярію суду відповідачем надано клопотання про надання розстрочки, у відповідності до якого з розміром основного боргу, нарахованої пені, відсотків за користування чужими грошовими коштами та збільшення суми боргу у зв'язку із інфляцією з урахуванням офіційно встановлених індексів інфляції, загальною сумою 38339,05 гривень - згідно заяви про збільшення позовних вимог позивача, згоден, позов визнає в повному обсязі. На момент розгляду судом зазначеної справи є обставини, які ускладнюють, або зовсім роблять неможливим виконання рішення суду. В зв'язку із зазначеним вище, приймаючи рішення по даній справі, просить суд надати розстрочку виконання рішення на 6 місяців.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

20 лютого 2008року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Прем'єр - Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Філікровля Україна" було укладено договір фінансового лізингу обладнання № 03/02/08 –Л,  у відповідності до умов договору позивач зобов'язався передати у фінансовий лізинг майно, яке зазначене у заявці лізингоодержувача - відповідача на отримання майна у лізинг автомобіль ГАЗ, з подальшою передачею права власності на це майно лізингоодержувачу, на умовах договору, а відповідач зобов'язався прийняти та належним чином використовувати предмет лізингу за його прямим призначенням, у встановлені строки і у повному об'ємі сплачувати лізингові та інші платежі.

Згідно п. 3.1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу, про що свідчить акт прийому-передачі до договору від 01.03.2008 року, таким чином позивачем повністю виконано свої зобов'язання за договором.

Згідно п.3.2.3. вказаного договору, лізингоодержувач зобов'язаний у встановлений термін і в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов договору „Графіку оплати основних лізингових платежів" додаток № 2 до договору.

Відповідач не виконував свої зобов'язання за договором, а саме не сплачував лізингові та інші платежі у встановлені строки та в об'ємі встановленому у договорі, тому станом на 08.09.2009року, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем по сплаті основних лізингових платежів за договором склала 34032,72 гривень.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення  про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки... (ст. 623 ЦКУ). Також, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (п. 1 ст. 623 ЦКУ). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (п. 1 ст. 624). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6. ст. 231 Господарського Кодексу України, надалі - ГКУ). Як зазначено у п. п. 11.2. договору, за несвоєчасне внесення лізингових платежів відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, з дня, наступного за днем оплати поточного платежу, вказаним у додатку № 1, по день фактичної оплати цього платежу включно. Таким чином, за час прострочення оплати лізингових платежів за договором, станом на 08.09.2009р. відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню у розмірі 2857,42 грн.,( згідно наданого розрахунку). Боржник частково сплатив суму нарахованої пені 05.12.2008р. в сумі 1,86 гривень та 23.12.2008р. в сумі 14,01 гривень залишок несплаченої пені становить 2841,55 гривень.

Згідно статті 536 ЦКУ, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму договору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором (п. 3. ст. 198 ГП України).

У зв'язку з невиконанням та неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором, за час користування чужими грошовими коштами станом на 08.09.2009 року відповідач повинен сплатити 3% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 378,18 гривень. (згідно наданого розрахунку). Боржник частково сплатив суму нарахованого штрафу 05.12.2008р. в сумі 0,23 гривень та 23.12.2008р. в сумі 1,75 гривень. Залишок несплачених 3 відсотків за користування чужими грошовими коштами становить 376,19 гривень. У відповідності до п. 4 ст. 232 Господарського кодексу України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

З урахуванням встановленого індексу інфляції, станом на 08.09.2009 року, сума боргу повинна бути збільшена на розмір інфляції що дорівнює за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції 1088,59 гривень, (згідно наданого розрахунку)

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про його задоволення. Позивач проти клопотання відповідача не заперечує.

Керуючись ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філікровля Україна" (65005 м. Одеса, вул. Бугаївська, буд.21, код ЄДРПОУ 33566476, п/р 26002260861 в ВАТ "МТБ", МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Прем'єр-Капітал" (65006, м. Одеса, вулиця Вапняна, 54а, код ЄДРПОУ 33723394, п/р 26002251461 в ВАТ „МТБ" м. Іллічівськ, МФО 328168): 34032,72 (тридцять чотири тисячі тридцять дві гривні 72 копійки) гривень основного боргу за договором фінансового лізингу обладнання № 03/02/08 - Л від 20.02.2008 року, 2841,55 (дві тисячі вісімсот сорок одна гривня 55 копійок) гривень пені, 376,19 (триста сімдесят шість гривень 19 копійок) гривень відсотків за користування чужими грошовими коштами; 1088,59 (одна тисяча вісімдесят вісім гривень 59 копійок) гривень збільшення суми боргу у зв'язку із інфляцією з урахуванням офіційно встановлених індексів інфляції.

3.          Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 09.09.2009року по справі № 22/135-09-4173 таким чином, щомісячно:

2009 рік Прострочена заборгованість

Жовтень6389,84 грн.

Листопад6389,84 грн.

Грудень6389,84 грн.

2010 рік

Січень6389,84 грн.

Лютий6389,84 грн.

Березень6389,84 грн.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя