ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.08.2015 Справа № 908/501/15-г
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 108А)
про: стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2.257.972,61 грн.
за участю представників
від позивача: не з'явились
від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат (посвідчення № 975 від 27.12.2013р.)
суддя Величко Н.В.
СУТЬ СПОРУ:
27.01.2015р. Публічне акціонерне товариство «ФІНРОСТБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» заборгованості за кредитним договором № 153 від 29.03.2013р. в розмірі 2 257 972,61 грн. (два мільйони двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 61 коп.), з яких: 2.000.000,00 грн. (два мільйони гривень) - прострочена заборгованість за кредитом, 257.972,61 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 61 коп.) - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 порушено провадження у справі № 908/501/15-г та призначено до розгляду.
Розгляд справи відкладався. Склад суду змінювався.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 на підставі статей 15, 17 Господарського процесуального кодексу України справу № 908/501/15-г передано для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.
За наслідками повторного автоматичного розподілу справ між суддями від 23.06.2015р., для розгляду справи № 908/501/15-г визначено суддю Величко Н.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2015р. справу прийнято та призначено до розгляду.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на не надання позивачем належних та допустимих доказів наявності боргу за кредитним договором, а представлені позивачем виписки по рахунку та меморіальний ордер, на думку відповідача, такими доказами не є, оскільки суперечать вимогам Закону України «Про Національний банк України», а також положенням Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
У судовому засіданні, що відбулось 04.08.2015р., відповідачем заявлено клопотання на підставі статті 38 ГПК України про витребування у Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» доказів, зокрема Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахунково-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором № 153 від 29.03.2013р. для долучення їх до матеріалів справи.
Також, відповідачем заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи з метою визначення фактичного розміру зобов'язань.
Розгляд справи відкладався згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, просив розглянути справу без його участі. У поясненнях, отриманих судом 06.08.2015р., позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а доводи відповідача відхилів.
Відповідач у судовому засіданні, що відбулось 18.08.2015р., підтримав заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.
Щодо клопотань відповідача про витребування у Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» доказів та про призначення судової економічної експертизи суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.
У своєму клопотанні про витребування доказів відповідачем не наведено обставини, які може підтвердити чи спростувати докази, які запропоновано витребувати у позивача.
Таким чином, клопотання відповідача про витребування у Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» Положення про облікову політику; Інструкцію про проведення розрахунково-касових операцій з юридичними особами; Положення про кредитування юридичних осіб; Положення про кредитний комітет; Протоколи засідання кредитного комітету щодо видачі кредиту за договором № 153 від 29.03.2013р. - відхиляється.
Частиною першою статті 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Як зазначається в п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідачем не доведено необхідності у призначенні судової економічної експертизи у цій справі, оскільки наявні у справі докази не є суперечливими, власного контррозрахунку позовних вимог відповідач не надав, тому в задоволенні відповідного клопотання суд відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (справа "Смірнова проти України").
Оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою визнана не була, позивач просив розглянути справу без його участі, суд вважає, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними документами.
Дослідивши наявні у справі документи суд виходить з наступного:
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .
Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем, як боржником, укладено кредитний договір № 153 від 29.03.2013р. про відкриття відкличної кредитної лінії під заставу рухомого майна (а.с.11).
На умовах, визначених цим договором, банк надає боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії (далі по тексту - кредит) з лімітом заборгованості 3.000.000,00 грн. (три мільйони гривень) строком користування з 29.03.2013р. по 26.04.2013р. зі сплатою 22,00 (двадцять два) % річних. Тип процентної ставки за кредитом - фіксована (п.1.1 договору).
Кредит надається боржнику для поповнення обігових коштів (п.1.2 договору).
У пункті 1.3 договору сторони визначили, що видача кредиту здійснюється частинами, шляхом надання боржнику траншів, після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії).
Надання траншів по кредиту за цим договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок боржника № 26005003000256.980 в Філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 32805030 або оплати з позичкового рахунку боржника № 20621003000153.980 в Філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 32805030, розрахункових документів боржника в межах максимального ліміту заборгованості, що дії на дату оплати (п.3.1 договору).
Боржник повертає кредит в термін до 26.04.2013р. безготівковим шляхом на рахунок № 20621003000159.980 Філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 32805030 (п.3.2 договору).
У пункті 3.3 договору сторони визначили, що при непогашенні кредиту в строки, встановлені цим договором заборгованість по кредиту переноситься на рахунок простроченої заборгованості за кредитом.
Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця за фактичні дні користування кредитними коштами по методу «факт/факт» згідно з затвердженими Національним Банком України «Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України»:
- в останній робочий день першого місяця надання кредиту за період з дня виникнення заборгованості по останній календарний день першого місяця користування кредитом;
- починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом (з першого по останній календарний день кожного місяця) від фактичної суми заборгованості за кредитом;
- в день повернення заборгованості за кредитною лінією в повній сумі проценти нараховуються за період з першого календарного дня місяця по день, що передує дню повернення заборгованості за кредитом в повній сумі (п.4.3 договору).
У пункті 3.5 договору сторони визначили, що позичальник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше останнього числа (включно) кожного місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом, та день, встановлений для повернення основної суми боргу, а в випадку повного дострокового погашення кредиту - в день фактичного погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок № 20687003000153.980 в Філії «ДРУ» АТ «ФІНРОСТБАНК», код банку 377131, код ЄДРПОУ 32805030.
За період у якому наступає строк погашення кредиту проценти сплачуються не пізніше строку повернення кредиту, указаного в п. 1.1 цього договору.
День надходження коштів для остаточного погашення кредиту в розрахунок процентів не враховується.
При несплаті процентів за користування кредитом в строки, встановлені цим договором, заборгованість по процентам переноситься на рахунок прострочених процентів (п.3.6 договору).
Комісійна винагорода за умовами цього договору банком не нараховується і боржником не сплачується (п.3.7 та п.3.8 договору).
Якщо кінцевий термін сплати боржником будь-яких платежів по цьому договору припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, в такому випадку боржник здійснює платежі в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п.3.10 договору).
Строк дії цього договору встановлюється від дня його підписання та до повного погашення боржником суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором (п.9.10 договору).
Додатковою угодою № 1 від 26.04.2013р. до кредитного договору № 153 від 29.03.2013р. сторони змінили строк користування кредитом - з 29.03.2013р. по 24.01.2014р. (а.с.18)
Кредитний договір № 153 від 29.03.2013р. про відкриття відкличної кредитної лінії під заставу рухомого майна та додаткова угода № 1 від 26.04.2013р. до нього підписані уповноваженими представниками обох сторін без розбіжностей та скріплені печатками підприємств.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 , ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України ).
Частина 1 ст. 1054 Цивільного Кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частина 2 ст. 1054 Цивільного Кодексу України передбачає, що до відносин з кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави, якщо інше не встановлене цим параграфом, та не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
На підставі статей 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що на підставі клопотання ТОВ НВП «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» від 29.03.2013р. банк видав кредит на поточний рахунок за угодою № 153 від 29.03.2013р. у сумі 3.000.000,00 грн. (три мільйони гривень). Такі обставини підтверджуються наявними у справі відповідними клопотанням відповідача від 29.03.2013р., меморіальним ордером позивача № TR.35495.2303.161 від 29.03.2013р. та випискою з особового рахунку за 29.03.2013р. (а.с.19,20,22)
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що наданий позивачем до матеріалів справи меморіальний ордер не є належним доказом у справі, оскільки меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та нормативно-правових актів Національного банку України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що у встановлений договором строк (24.01.2014р.) кредит відповідачем повернено не було.
Згідно виписки з особового рахунку № 20621003000153.980, банком 30.01.2014р. заборгованість відповідача за кредитним договором № 153 від 29.03.2013р. у сумі 3.000.000,00 грн. (три мільйони гривень) перенесено на рахунок простроченої заборгованості за кредитом (а.с.21,98).
Згідно виписки з особового рахунка № 20632993000153.980 (а.с.99) відповідачем частково погашено кредит 26.03.2014р. у сумі 1.000.000,00 грн. (один мільйон гривень). Станом на 03.04.2015р. розмір простроченої заборгованості за тілом кредиту склав 2.000.000,00 грн. (два мільйони гривень).
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачувались відсотки за користування кредитом з порушенням порядку та строків, встановлених умовами кредитного договору № 153 від 29.03.2013р.
Так, згідно виписок банку по рахунку № 20687003000153.980, № 20687993000153.980 та розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом (а.с.89,100,101), прострочена заборгованість відповідача зі сплати процентів за період з 01.05.2014р. по 30.11.2014р. складають 257.972,61 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві тисячі 61 коп.).
Станом на момент розгляду справи відповідачем не надано документального підтвердження сплати повністю чи частково заборгованості за кредитним договором № 153 від 29.03.2013р.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що надані позивачем виписки з рахунку не є належним доказом у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до п. п. 1.10, 4.1 - 4.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 254 від 18.06.2003 (далі за текстом - Положення), операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.
Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі. Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п. п. 5.1 - 5.5 Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які ведуться на паперових носіях або в електронній формі.
Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них; аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; книги реєстрації відкритих рахунків; оборотно-сальдовий баланс; інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.
Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Згідно з п. п. 5.6, 5.8 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.
Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань у порядку і строки, передбачені умовами кредитного договору № 153 від 29.03.2013р., відповідач не спростував належними та допустимими доказами доводів позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до частини першої пункту 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір за розгляд справи стягується з відповідача на користь Державного бюджету України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Таким чином, виходячи зі ставки судового збору у розмірі 2 відсотки від ціни позову, до державного бюджету підлягає сплаті судовий збір у розмірі 45.159,45 грн. (сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень 45 коп.).
Керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1 (65104, м. Одеса, пр.. Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 108А, код ЄДРПОУ 32805030) заборгованості за кредитним договором № 153 від 29.03.2013р. в розмірі 2.257.972,61 грн. (два мільйони двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 61 коп.), з яких: 2.000.000,00 грн. (два мільйони гривень) - прострочена заборгованість за кредитом, 257.972,61 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 61 коп.) - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 108А, код ЄДРПОУ 32805030) на користь Публічного акціонерного товариства «ФІНРОСТБАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» ОСОБА_1 (65104, м. Одеса, пр.. Академіка Глушка, 13, код ЄДРПОУ 14366762) заборгованості за кредитним договором № 153 від 29.03.2013р. в розмірі 2.257.972,61 грн. (два мільйони двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 61 коп.), з яких: 2.000.000,00 грн. (два мільйони гривень) - прострочена заборгованість за кредитом, 257.972,61 грн. (двісті п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 61 коп.) - прострочена заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЕНЕРГОТРАНСІНЖИНІРИНГ» (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, 108А, код ЄДРПОУ 32805030) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби м. Харкова , код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО) - 851011, рахунок отримувача - 31216206783002 , код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір в розмірі 45.159,45 грн. (сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень 45 коп.).
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його підписання та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 18.08.2015р.
Суддя Н.В. Величко
надруковано 3 прим.:
1 - у справу
1 - позивачу
1 - відповідачу
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2015 |
Оприлюднено | 25.08.2015 |
Номер документу | 48638426 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Н.В. Величко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні