Рішення

від 11.08.2015 по справі 907/692/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.08.2015 Справа № 907/692/15

За позовом Берегівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Боржавської сільської ради, с. Боржава Берегівського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „МОГ-ФОВ» , с. Боржава Берегівського району

ПРО внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2013р.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від прокуратури - ОСОБА_1, прокурор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Берегівський міжрайонний прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Боржавської сільської ради, с. Боржава Берегівського району до товариства з обмеженою відповідальністю „МОГ-ФОВ» , с. Боржава Берегівського району про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.11.2013р..

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.06.2015р. порушено провадження у справі №907/692/15 та призначено справу до розгляду на 15.07.2015р.

Ухвалою суду від 15.07.2015р. розгляд справи було відкладено на 11.08.2015р. з підстав, зазначених в ній.

Позивача та прокурор підтримують заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Разом з тим, позивач подав суду клопотання про проведення розгляду справи за відсутності повноважного представника.

Прокурор у процесі просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що сторонами в договорі оренди передбачено можливість збільшення розміру орендної плати (п. 13 договору), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати встановленої умовами договору.

Відповідач вимог ухвали суду від 25.06.2015р. та від 15.07.2015р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду від 25.06.2015 була надіслана відповідачу за адресою, вказаною прокурором у позовній заяві та повернута суду з відміткою поштового відділення з відміткою про відсутність адресата (в матеріалах справи).

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.08.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем та прокурором документи і матеріали, заслухавши повноважних представників прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 31 сесії 6 скликання Боржавської сільської ради ввід 07.08.2013р. було надано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю „МОГ-ФОВ» , с. Боржава Берегівського району земельну ділянку, площею 0,3465га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться в с. Боржава, вул.. Веркепорт, 19 Берегівського району.

На виконання даного рішення 14 листопада 2013 року між Боржавською сільською радою та ТОВ „МОГ-ФОВ» було укладено Договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Реєстраційній службі Берегівського РУЮ Закарпатської області 21.11.2013р. за №13218995, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3465 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться в с. Боржава, вул.. Веркепорт, 19 Берегівського району.

Відповідно до п. 5 даного Договору, нормативна грошова оцінка земельної

ділянки на момент укладення договору становить 229140,45грн

Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках передбачених законом

У відповідності до п. 9 вище вказаного договору, орендна плата вноситься орендарем у сумі 8072,31грн. на рік.

Рішенням 34 сесії 6 скликання Боржавської сільської ради за №347 від 23.10.2013 р. затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки села Боржава Берегівського району та вся територія с. Боржава розбита на дві економіко-планувальні зони, вартість одного квадратного метра земель яких становить відповідно: І зона - 48,97грн./кв. м, II зона - 41,17грн./кв. м

Згідно рішення сільської ради та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №34-702-0.2-1833/2-15 від 16.03.2015, виданого Управлінням Держземагенства в Берегівському районі, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить 269577грн

27.03.2015 Боржавською сільською радою на адресу ТОВ „МОГ-ФОВ» направлено пропозицію щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з набранням чинності змін внесених Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до Податкового кодексу України, зокрема до підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПКУ. Однак, орендарем вимог орендодавця не виконано, змін до договору оренди не внесено в добровільному порядку та зворотнього суду не подано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами відповідно (ст. 3 Земельного кодексу України).

Виходячи зі змісту ст. 19 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, централізується на спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється і використовується відповідно до Закону України "Про плату за землю" і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється зазначеним Законом.

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» умови договору оренди про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України «Про оренду землі»).

На момент укладення спірного договору, розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку регулювались Законом України «Про плату за землю», статтею 2 якого встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України статтею 188 якого передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно із ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.

Згідно із частиною першою ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.5.2 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6 у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Оскільки відповідно до частини першої ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому згідно з частиною третьою ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Невнесення змін до умов Договору порушує права Боржавської сільської ради, с. Боржава Берегівського району в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету від орендної плати за землю.

Обставини, на які посилається прокурор та позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 14.11.2013р., укладеного між

Боржавською сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „МОГ-ФОВ» (90256, с. Бо ржава, вул.. Веркепорт, 19 Берегівського району, код ЄДРПОУ 34197251), виклавши п. 5 його в наступній редакції: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер: 2120481700:10:000:0009 згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №34-702-0.2-1833/2-15 від 16.03.2015, виданого Управлінням Держземагенства в Берегівському районі, становить 269577грн.В» .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МОГ-ФОВ» (90256, с. Бо ржава, вул.. Веркепорт, 19 Берегівського району, код ЄДРПОУ 34197251) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 1218грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 17.08.2015р.

Суддя О.Ф. Ремецькі