Рішення

від 11.11.2014 по справі 910/19975/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19975/14 11.11.14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вапнярський Елеватор"

до Аграрного фонду

про стягнення 127 832,94 грн

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники сторін:

від позивача:Кожушко А.В. за дов. б/н від 13.09.2014; від відповідача : Федіна Н.В. за дов. №419 від 02.10.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вапнярський Елеватор" звернулось до господарського суду міста з позовом до Аграрного фонду про стягнення 127 832,94 грн., з яких 126 105,54 грн. - сума основного боргу, 1 085,01 грн. - інфляційні втрати, 642,39 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за надані позивачем послуги зберігання зерна відповідача за Договором складського зберігання зерна №27/11 від 19.04.2011р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 126 105,54 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивачем нараховано відповідачу 1 085,01 грн. - інфляційних втрат та 642,39 грн. - 3 % річних.

Ухвалою суду від 22.09.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.10.2014.

Представник відповідача у судове засідання 22.10.2014 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.14р. відкладено розгляд справ на 11.11.2014 р.

У судовому засіданні 11.11.14р. позивачем надано пояснення по справі.

У судовому засіданні 11.11.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.04.2011р. між товариством «Вапнярський Елеватор» (далі - зерновий склад) та Аграрним фондом (поклажодавець) укладено Договір складського зберігання зерна №27/11 від 19.04.2011р. ( далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством.

Згідно з п.3.1.1. Договору зерновий склад зобов'язаний прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск поклажодавцеві всієї кількості зерна, що фактично зберігається на день відпуску. Нестача в межах покращення якості по вологості - не більше 0,5 %, смітній домішці - не більше 0,2 %, а також природних втрат в залежності від терміну зберігання списується за рахунок поклажодавця.

Відповідно до п.3.1.5. Договору зерновий склад зобов'язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання. У разі видачі простого або подвійного складського свідоцтва Зерновий склад здійснює страхування зерна від ризиків випадкової загибелі, знищення, нестачі, пошкодження та втрат за дорученням і за рахунок коштів поклажодавця.

Згідно з п.3.1.6. Договору зерновий склад зобов'язаний зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі та повернути зерно за першою вимогою поклажодавця у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився (п.3.1.9. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору розрахунки відшкодування витрат, по зберіганню проводяться в грошовій формі з урахуванням податку на додану вартість. Відшкодування витрат по зберіганню зернового складу здійснюється поклажодавцем за рахунок бюджетних коштів.

Згідно з п.4.3. Договору розмір відшкодування витрат за зберігання за 1 тонну за 30 календарних днів становить 17,50 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.4.4. Договору поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання Зерновому складу на підставі актів наданих послуг та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна.

Згідно з п.4.7. Договору ціна договору становить 69 486,44 грн.

Відповідно до п.7.1. Договору строк зберігання зерна - до пред'явлення вимоги поклажодавцем.

Згідно з п.8.1. Договору він набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2011 року, але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі. Дія цього договору розповсюджуються на відносини між сторонами, що виникли з 01.03.2011 року.

В подальшому сторонами Договору укладено Додаткові договори до Договору складського зберігання зерна №27/11 від 19.04.2011р., якими збільшувалась ціна Договору.

Так, Додатковим договором від 18.11.2011р. п.4.7. Договору викладено в наступній редакції: «Ціна договору становить - 110782,19 грн.».

Відповідно до Додаткового договору від 03.01.2011р. пункт 8.1. Договору викладено в наступній редакції: «Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2013 року, але у будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі».

Стаття 936 Цивільного кодексу України встановлює, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Відповідно до ст. 961 ЦК України товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.

Судом встановлено, що позивачем у період з квітня 2014р. по червень 2014р. приймалося на зберігання на різні періоди зерно відповідача у кількості 33752,82 тони, що підтверджується складськими квитанціями, копії яких долучені до матеріалів справи.

На виконання п.4.4. Договору позивачем було складено акти виконаних робіт від 08.05.2014р. на суму 68213,84 грн., від 05.06.2014р. на суму 31822,16 грн. та від 03.07.2014р. на суму 26 069,54 грн.

Вказані акти виконаних робіт направлялися позивачем для підписання відповідачу та отримані останнім, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак, акти виконаних робіт від 08.05.2014р. на суму 68213,84 грн., від 05.06.2014р. на суму 31822,16 грн. та від 03.07.2014р. на суму 26 069,54 грн. відповідачем не підписані, надані позивачем послуги по зберіганню майна не оплачені.

Відповідно до ст.946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно з п.4.3. Договору розмір відшкодування витрат за зберігання за 1 тонну за 30 календарних днів становить 17,50 грн. з ПДВ.

Матеріали справи свідчать, що вартість наданих позивачем послуг по зберіганню зерна відповідача у період з квітня 2014р. по червень 2014р. склала 126 105,54 грн., а саме: у квітні 2014 р. склала 68 213,84 грн., у травні склала 31 822,16 грн., у червні 2014р. склала 26 069,54 грн.

Враховуючи те, що умови договору не містять строк виконання зобов'язання по сплаті послуг зберігання, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст.530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогами про відшкодування витрат із зберігання зерна №341 від 08.05.2014р. в сумі 68 213,84 грн. , №482 від 03.07.2014р. в сумі 26 069,54 грн., №417 від 06.06.2014р. в сумі 31 822,16 грн.

Вимога про відшкодування витрат із зберігання зерна №341 від 08.05.2014р. отримана відповідачем 19.05.14р., вимога про відшкодування витрат із зберігання зерна №482 від 03.07.2014р. отримана відповідачем 11.07.14р., вимога про відшкодування витрат із зберігання зерна №417 від 06.06.2014р. отримана відповідачем 16.06.2014р., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Станом на час розгляду справи судом строк сплати наданих позивачем послуг настав, однак, вимоги позивача щодо сплати за зберігання зерна залишені відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

З огляду на те, що приймання зерна відповідача позивачем на зберігання на підставі Договору підтверджується складськими квитанціями та на виконання умов договору позивачем було складено акти виконаних робіт, які направлено відповідачу для підписання, однак відповідач доказів оплати наданих послуг по зберіганню зерна не надав, наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 126 105,54 грн. не спростував, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог в часині стягнення з відповідача 126 105,54 грн. заборгованості за послуги зберігання зерна.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 642,39 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1 085,01 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, зроблений позивачем з суми боргу 68 213,84 грн. за період з 27.05.2014р. по 14.08.2014р. та з суми боргу 31 822,16 грн. за період з 24.06.2014р. по 14.08.2014р., у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1 085,01 грн., заявленому позивачем.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, зроблений позивачем з суми боргу 68 213,84 грн. за період з 27.05.2014р. по 14.08.2014р., з суми боргу 31 822,16 грн. за період з 24.06.2014р. по 14.08.2014р., з суми боргу 26 069,54 грн. за період з 19.07.2014р. по 14.08.2014р., у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 642,39 грн., заявленому позивачем.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Аграрного фонду (01001, м.Київ, вул.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вапнярський Елеватор" (24240, Вінницька обл., Томашпільський район, смт.Вапнярка, вул.Гагаріна, 6, код ЄДРПОУ 32386477) 126 105 (сто двадцять шість тисяч сто п'ять) грн 54 коп. - сума основного боргу, 1 085 (тисячу вісімдесят п'ять) грн 01 коп - інфляційних втрат, 642 (шістсот сорок дві) грн 39 коп. - 3 % річних та 2556 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн 66 коп - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 13.11.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова