Рішення

від 13.08.2015 по справі 910/15974/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2015Справа №910/15974/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШІ ХАУС УКРАЇНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗІНАРД" про стягнення 6 557,89 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Романюк Ж.С. (дов. б/н від 10.02.2015 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13 серпня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СУШІ ХАУС УКРАЇНА" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД КВІЗІН" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 6 557,89 грн., в тому числі 3 629,71 грн. основного боргу, 928,18 грн. пені, 2 000,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 38/2013 від 10.04.2013 року в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року порушено провадження у справі № 910/15974/15 та призначено справу до розгляду на 30.07.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 30.07.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 24.06.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 30.07.2015 року представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відомості про місцезнаходження юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 29.07.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНД КВІЗІН" місцезнаходженням якого було: 01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 22-А, оф. 1, змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Візінард" та юридичну адресу на - 45008, Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, буд. 7.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про здійснення процесуального правонаступництва відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД КВІЗІН" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 22-А, оф. 1), замінивши його на Товариство з обмеженою відповідальністю "Візінард" (45008, Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, буд. 7.).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2015 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД КВІЗІН" та замінено його на Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІНАРД", розгляд справи відкладено на 13.08.2015 року.

В судовому засіданні 13.08.2015 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 13.08.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.07.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 45008, Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, буд. 7 на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суші Хаус Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД КВІЗІН" (покупець), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗІНАРД" укладено Договір поставки № 38/2013 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, що визначені даним договором, постачальник поставляє та передає у власність покупцю, а покупець вивчивши прас-лист постачальника, приймає у власність та зобов'язується вчасно та повністю оплатити товар.

Згідно з пунктом 2.2. Договору поставка товару оформлюється видатковою накладною, яка є невід'ємною частиною цього договору. В накладній зазначаються: дата поставки, асортимент, кількість та ціна товару, а також загальна сума, що підлягає оплаті покупцем за поставлений товар.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний повністю оплатити загальну суму кожної окремої накладної не пізніше ніж через 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару.

Ціна товару обов'язково вказується у заявці та накладній, якими оформляється поставка кожної партії товару, а також при необхідності, вказується в інших документах, що супроводжують товар (пункт 4.1. Договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року (пункт 8.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 6 167,76 грн., що підтверджується видатковою накладною № 100-03354 від 10.04.2013 року на суму 2 862,80 грн. та видатковою накладною № 100-03583 від 18.04.2013 року на суму 3 304,96 грн.

Відповідач оплату поставленого товару здійснив частково на суму 2 538,05 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 702 від 07.05.2013 року на суму 1 038,05 грн. та платіжним дорученням № 2PL004617 від 10.06.2014 року на суму 1 500,00 грн.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 3 629,71 грн. основного боргу. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору позивачем нараховано 928,18 грн. пені, 2 000,00 грн. штрафу.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 3 629,71 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний повністю оплатити загальну суму кожної окремої накладної не пізніше ніж через 7 (сім) календарних днів з моменту поставки товару.

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 3.1. Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 3 629,71 грн. за поставлений на підставі Договору товар.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШІ ХАУС УКРАЇНА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗІНАРД" заборгованості у розмірі 3 629,71 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 928,18 грн. пені, 2 000,00 грн. штрафу.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором поставки строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2. Договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару (пункт 3.1. Договору) постачальник має право стягнути з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до дати повної оплати.

Згідно з пунктом 5.3. Договору у випадку порушення покупцем строку оплати товару (пункт 3.1. Договору) більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 1 000,00 грн. за кожний випадок відповідного прострочення платежу.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З умов пункту 5.2. Договору вбачається, що пеня нараховується за період, що перевищує шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті товару відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до пункту 5.2. Договору, розмір якої, за розрахунками позивача, становить 928,18 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 928,18 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Оскільки, матеріали справи свідчать, що прострочення оплати поставленого товару мало місце понад тридцять днів за кожний випадок відповідного прострочення платежу, суд приходить до висновку про задоволення вимог про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 2 000,00 грн. (за обґрунтованим розрахунком).

Згідно з частиною 4 статті 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШІ ХАУС УКРАЇНА" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗІНАРД" (45008, Волинська обл., м. Ковель, вул. Брестська, буд. 7, ідентифікаційний код 38004986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СУШІ ХАУС УКРАЇНА" (03170, м. Київ, вул. Ромена Ролана, 7, ідентифікаційний код 36173431) 3 629 (три тисячі шістсот двадцять дев'ять) грн. 71 коп. основного боргу, 928 (дев'ятсот двадцять вісім) грн. 18 коп. пені, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. штрафу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.08.2015

Суддя С.В. Стасюк