Рішення

від 10.08.2015 по справі 910/11923/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015Справа №910/11923/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фокус Папір" про стягнення 582 479, 75 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача:Потрохов А.О. від відповідача:не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фокус Папір" (далі -відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 582 479, 75 грн., у тому числі: 133 739, 15 грн. - заборгованість по сплаті лізингових платежів, 104 176, 64 грн. - заборгованість по платежу за дострокове припинення договору, 18 415,93 грн. - штраф, 5 380, 37 грн. - пеня, 79 415, 13 грн. - матеріальні збитки, 241 352, 53 грн. - неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оперативного лізингу № 20141012 від 01.02.2014.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.06.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2015 розгляд справи відкладено на 06.07.2015 у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із нез'явленням повноважних представників відповідача та неналежним виконанням сторонами вимог суду.

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2015 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача вдруге у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 розгляд справи відкладено на 10.08.2015 на підставі п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду у засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що ухвали суду надсилались за адресою, що зазначена у позовній заяві та яка є юридичною адресою згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.05.2015 № 20557240, а саме: 04070, м. Київ, вул. Волоська, 51/27, кв. 37, при цьому, конверти з ухвалами суду повернуті підприємством зв'язку з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання, відтак відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі було укладено лізингову угоду від 01.02.2014 № 20141012 (далі - лізингова угода), відповідно до умов п. 1.1 якої, лізингодавець - позивач надає у виключне користування Лізингоодержувачу - відповідачу, на визначений цією угодою строк, транспортний засіб, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів згідно додатку 1.

Відповідно до п. 2.1 лізингової угоди, передача транспортного засобу в лізинг відбувається за актом прийому-передачі транспортного засобу лізингоодержувачу.

Згідно п. 2.3 лізингової угоди, строк лізингу для кожного транспортного засобу або для всіх транспортних засобів визначено в додатку 1.

Додатком 1 "Лізинговий протокол № 1" до лізингової угоди сторони погодили специфікації № 1, № 2 та № 3, в яких визначили перелік, найменування та технічні характеристики транспортних засобів, що передаються у лізинг, а саме: Skoda Fabia New Classic 1,4 (MT) 2008 (державний № АА 7637 АВ); Toyota Camry, 2007 (державний номер № АА 6863 ЕВ); VW Caddy, 2008 (державний номер № АА 3581 НТ).

На виконання умов лізингової угоди позивач передав відповідачу у лізинг вищевказані транспортні засоби, а відповідач прийняв зазначене майно у користування, про що свідчать акти приймання-передачі № 1, № 2 та № 3 від 01.02.2014, які підписані у двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Специфікаціями № 1, № 2 та № 3, що є додатком 1 до лізингової угоди, сторони визначили строк лізингу транспортних засобів, зокрема, Skoda Fabia New Classic - 28 календарних місяців; Toyota Camry - 23 календарних місяці; VW Caddy - 23 календарних місяці.

Також сторони Специфікаціями № 1, № 2 та № 3, що є додатком 1 до лізингової угоди, погодили графік платежів, а саме розмір та порядок внесення нульового та наступних щомісячних лізингових платежів щодо кожного транспортного засобу, що передається у лізинг, окремо. Лізингова вартість транспортного засобу Skoda Fabia New Classic становить 95 528,05 грн.; Toyota Camry - 159 726,01 грн.; VW Caddy - 101 399,21 грн.

Відповідно до п. 5.2 кожної із Специфікацій № 1, № 2 та № 3, що є додатком 1 до лізингової угоди, сторони дійшли згоди, що всі платежі виплачуються щомісячно, як передплата за місяць, наступний за розрахунковим місяцем. Лізингодавець виставляє рахунок 25 числа кожного поточного місяця за наступний місяць. Лізингоотримувач зобов'язаний сплачувати щомісячні лізингові платежі 1-го числа кожного місяця, як передплату за період користування автомобілем.

Також положеннями п. 5.4 кожної із Специфікацій № 1, № 2 та № 3, що є додатком 1 до лізингової угоди, сторони визначили, що вказані платежі базуються на курсі USD$/гривня, розрахованому як курс купівлі валюти в ПАТ "Укрсоцбанк" (8,599 грн. за 1 долар США станом на 01.02.2014 року) та в разі зміни курсу долар США/ гривня на дату проведення наступного платежу, сума наступного платежу перераховується відповідно.

Згідно пп. b п. 9.1 лізингової угоди, щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією лізинговою угодою, мають бути сплачені протягом 3 робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків згідно з графіком здійснення платежів. Неотримання вчасно рахунку не є підставою для відстрочки сплати лізингового платежу.

Лізингові платежі вказані в українській гривні на день підписання лізингового протоколу. В подальшому лізингоодержувач сплачує лізингові платежі згідно з виставленими йому рахунками в українській гривні і які змінюються та розраховуються протягом цієї лізингової угоди пропорційно офіційному курсу банка-кредитора до іноземної валюти, визначеної в Додатку 1, на дату виставлення такого рахунку (п. 9.4 лізингової угоди).

Так, відповідно до графіків платежів, погоджених сторонами в додатку 1 до лізингової угоди, відповідач за користування транспортним засобом Skoda Fabia New Classic 1,4 (MT) за період з липня по грудень 2014 року мав сплатити на користь позивача лізингові платежі згідно графіку в сумі 30 274,50 грн.; за користування транспортним засобом Toyota Camry за період з червня по грудень 2014 року мав сплатити на користь позивача лізингові платежі згідно графіку в сумі 70 530,67 грн.; за користування транспортним засобом VW Caddy за період з серпня по грудень 2014 року мав сплатити на користь позивача лізингові платежі згідно графіку в сумі 32 933,98 грн., всього загальна сума лізингових платежів за вказаний період складає 133739,15 грн. Для оплати зазначених платежів позивачем було виставлено відповідні рахунки, копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів не виконав, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 122 від 17.06.2014 р. та претензію № 213 від 13.11.2014 року, якими просив відповідача погасити заборгованість по сплаті лізингових платежів у загальному розмірі 133 739,15 грн. та нарахував штрафні санкції за неналежне виконання взятих на себе грошових зобов'язань.

Відповідач вказані претензії отримав 23.06.2014 року та 11.12.2014 року відповідно, про що свідчить підпис представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 19.06.2014 року № 0304502184180 та від 22.11.2014 року № 0304502003797, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте відповідач вимоги претензій не виконав, заборгованість по сплаті лізингових платежів не сплатив, відповіді не надав, у зв'язку з чим за відповідачем за загальний період з червня по грудень 2014 року обліковується заборгованість в загальному розмірі 133 739,15 грн.

Так, відповідно до положень ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч вказаних приписів закону, положень укладеної між сторонами лізингової угоди, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів за вищезазначений період, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи обліковується заборгованість в розмірі 133 739,15 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 133 739,15 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 9.9 лізингової угоди, просить суд стягнути з відповідача за прострочку здійснення лізингових платежів більш ніж на 3 робочі дні від дати вказаної в графіку платежів за відповідний період користування транспортним засобом штраф у розмірі 1% від суми лізингової вартості транспортного засобу, який за розрахунком позивача складає 18 415,93 грн., а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з червня по грудень 2014 року складає 5 380,37 грн.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені і встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні розміру нарахування пені.

Згідно арифметично вірного розрахунку пені за прострочення сплати лізингових платежів, здійсненого судом (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон), з урахуванням періоду нарахування пені заявленого позивачем, обґрунтованою є сума пені у розмірі 5 276,86 грн., а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню. В решті заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 18 415,93 грн. штрафу за прострочення сплати лізингових платежів підлягає задоволенню.

Згідно п. 15.1 лізингової угоди, Лізингодавець може припинити лізинг транспортного засобу та повернути транспортний засіб у своє володіння, якщо Лізингоодержувач, зокрема, прострочив оплату одного щ0омісячного лізингового платежу відповідно до додатку 1 та/або належних до сплати платежів частково або в повному обсязі більше ніж на 30 днів. При цьому, лізингодавець має право вимагати повернення транспортного засобу від лізингоодержувача.

Відповідно до п. 15.2 лізингової угоди, припинення лізингу транспортного засобу відбувається шляхом направлення Лізингоодержувачу за його адресою письмового повідомлення про припинення із зазначенням причини припинення. В цьому випадку Договір лізингу у відношенні до зазначеного транспортного засобу припиняється в день отримання Лізингоодержувачем такого письмового повідомлення або через 5 днів від дати направлення відповідно до відмітки (штемпеля) поштового відправлення або відповідної квитанції кур'єрської служби, залежно від того яка подія настане раніше.

Пункт 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до п. 15.3 лізингової угоди у випадку достроково припинення згідно п. 15.1 лізингоодержувач сплачує лізингодавцю всі лізингові платежі за користування транспортним засобом до моменту припинення, штрафні санкції, передбачені цим договором, а також платіж у розмірі чотирьох лізингових платежів.

Враховуючи те, що відповідач не сплачував лізингові платежі за користування транспортним засобом Skoda Fabia New Classic починаючи з липня 2014 року, Toyota Camry - з червня 2014 року, а VW Caddy - з серпня 2014 року, тобто мало місце прострочення більше ніж на 30 днів, позивач звернувся до підповідача з повідомленням від 15.12.2014 № 237 про розірвання лізингової угоди № 20141012 від 01.02.2014, у зв'язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" вимагало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фокус Папір" повернути транспортні засоби, а саме: Skoda Fabia New Classic, Toyota Camry та VW Caddy за адресою лізингодавця: м. Київ, вул. Плещеєва, 10В, а також за дострокове припинення лізингової угоди вимагав сплатити, згідно доданих до повідомлення рахунків, передбачений п. 15.3 лізингової угоди платіж у розмірі чотирьох лізингових платежів, що за розрахунком позивача за три транспортні засоби загалом складає 104 176,64 грн.

Зазначене повідомлення від 15.12.2014 № 237 про розірвання лізингової угоди № 20141012 від 01.02.2014 р. надіслано відповідачу 22.12.2014 та отримано останнім 24.12.2014, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 22.12.2014 № 0304501984859, копія якого залучена до матеріалів справи.

Оскільки відповідач не здійснював сплату лізингових платежів, що є істотним порушенням відповідачем умов лізингової угоди, суд дійшов висновку, що лізингова угода № 20141012 від 01.02.2014, укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Фокус Папір", є розірваною за вимогою Позивача з 24.12.2014, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 104 176,64 грн. штрафу за дострокове припинення лізингової угоди відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом та законом.

Згідно ч. 1 ст. 784 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 16.1 лізингової угоди, у випадку відмови лізингоодержувача повернення транспортного засобу, лізингодавець має безумовне право вступити у володіння цим транспортним засобом.

Конфіскація транспортного засобу відбувається у будь-якому випадку дострокового розірвання договору (п. 16.2 лізингової угоди).

Оскільки, відповідач свої зобов'язання щодо повернення транспортних засобів за наслідками дострокового розірвання лізингової угоди не здійснив, транспортні засоби на адресу позивача не повернув, позивач, керуючись вищевказаними положеннями лізингової угоди, в присутності свідків вилучив у відповідача транспортні засоби, про що складені відповідні акти конфіскації № 1, № 2 та № 3 від 16.03.2015, які підписані представником позивача та свідками. Завірені копії зазначених актів залучені до матеріалів справи.

Позивач заявляє до стягнення з відповідача за невиконання обов'язку щодо повернення транспортних засобів за період з 20.12.2014 по 16.03.2015 неустойку в загальній сумі 241 352,53 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також те, що лізингова угода є розірваною з 24.12.2014, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення транспортних засобів починається з 25.12.2014.

Таким чином, згідно з арифметичним розрахунком, що зроблений судом з врахуванням встановленого початку прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення транспортних засобів, періоду нарахування неустойки, заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 25.12.2014 по 16.03.2015 з повернення транспортного засобу Skoda Fabia New Classic в сумі 53 568,84 грн., транспортного засобу Toyota Camry - в сумі 108 229,05 грн. та транспортного засобу VW Caddy - 68 707,33 грн. Загалом сума неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення транспортних засобів за час прострочення з 25.12.2014 по 16.03.2015 складає 230 505,22 грн., а тому вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню. В решті заявленої до стягнення суми неустойки суд відмовляє.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 13.1 лізингової угоди, заявляє до стягнення з відповідача 79 415,13 грн. вартості ремонту транспортних засобів, що повернуті з лізингу.

Положеннями п. 13.1 лізингової угоди сторони погодили, що у разі повернення транспортного засобу лізингоодержувач згідно з письмовою вимогою лізингодавця сплачує останньому як вартість ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань транспортного засобу, за винятком нормального зносу, так і вартість заміни відсутніх складових транспортного засобу.

Позивач, після вилучення транспортних засобів у відповідача за наслідками розірвання лізингової угоди, виявив пошкодження транспортних засобів. З метою визначення вартості ремонту та полагодження пошкоджень, позивач замовив у ТОВ "Незалежна Експертно-Асистуюча Компанія" проведення автотоварознавчого дослідження транспортних засобів, проведення якого було доручено оцінювачу Нестеренко В.І., який має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінювача (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Фонду державного майна України МФ № 639 від 01.11.2003)

За результатами проведеного дослідження транспортних засобів, складено відповідні звіти з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 192, № 193 та № 194 від 02.04.2015.

Згідно звіту № 192 від 02.04.2015 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Toyota Camry, держ. № АА6863ЕВ, в результаті його пошкодження внаслідок експлуатації, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу і величини втрати товарної вартості, складає 22 848,95 грн.

Згідно звіту № 193 від 02.04.2015 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу VW Caddy, держ. № АА3581НТ, в результаті його пошкодження внаслідок експлуатації, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу і величини втрати товарної вартості, складає 31 970,31 грн.

Згідно звіту № 194 від 02.04.2015 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Skoda Fabia, держ. № АА7637АВ, в результаті його пошкодження внаслідок експлуатації, з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу і величини втрати товарної вартості, складає 24 595,87 грн.

Всього вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортних засобів, в результаті їх пошкодження внаслідок експлуатації становить 79 415,13 грн.

З огляду на положення п. 13.1 лізингової угоди, укладеної між сторонами у справі, щодо зобов'язання відповідача сплатити позивачу як вартість ремонту та полагодження будь-якого роду пошкоджень або псувань транспортного засобу, за винятком нормального зносу, так і вартість заміни відсутніх складових транспортного засобу, а також враховуючи висновки, викладені у звітах з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вимога позивача про стягнення з відповідача 79 415,13 грн. матеріального збитку, що складає вартість ремонту та полагодження пошкоджень або псувань транспортного засобу, за винятком нормального зносу, і вартість заміни відсутніх складових транспортних засобів, підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене, враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та приймаючи до уваги те, що лізингова угода є розірваною, суд приходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 133 739,15 грн. основного боргу, 184 715,93 грн. штрафу, 5 276,86 грн. пені, а також 104 176,64 грн. неустойки за дострокове розірвання лізингової угоди, 230 505,22 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення транспортних засобів та 79 415,13 грн. матеріального збитку є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог щодо стягнення сум пені та неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення транспортних засобів суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фокус Папір" (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 51/27, квартира 37, ідентифікаційний код - 37515315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-лізинг" (07400, Київська обл., м. Бровари, пров. Оболонський, буд. 4, ідентифікаційний код - 31033785) 133 739 (сто тридцять три тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 15 коп. - основного боргу, 184 715 (сто вісімдесят чотири тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 93 коп. - штрафу, 5 276 (п'ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 86 коп. - пені, 104 176 (сто чотири тисячі сто сімдесят шість) грн. 64 коп. - неустойки за дострокове розірвання лізингової угоди, 230 505 (двісті тридцять тисяч п'ятсот п'ять) грн. 22 коп. - неустойки за не виконання обов'язку щодо повернення транспортних засобів, 79 415 (сімдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 13 коп. - матеріального збитку, 11 430 (одинадцять тисяч чотириста тридцять) грн. 58 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 14.08.2015.

Суддя Бондарчук В.В.