Рішення

від 11.08.2015 по справі 911/2427/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р. Справа № 911/2427/15

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства В«КРЕДОБАНКВ» до Приватного підприємства «²ЗА.РВ» про стягнення суми,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (дов. №7700 від 19.12.2014);

відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства В«КРЕДОБАНКВ» до Приватного підприємства «²ЗА.РВ» про стягнення суми.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за додатковим договором № 2605001474784 від 23.08.2013 про встановлення ліміту кредитування до договору банківського рахунку № 2600501474784 від 24.07.2012 .

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.06.2015.

Ухвалою від 23.06.2015 розгляд справи відкладено на 04.08.2015.

Ухвалою від 04.08.2015 розгляд справи відкладено на 11.08.2015.

У судовому засіданні 11.08.2015 суд заслухав пояснення представника позивача. Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

У судовому засіданні 11.08.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

23.08.2013 між Публічним акціонерним товариством В«КредобанкВ» (банк) та Приватним підприємством «²ЗА.РВ» (клієнт) було укладено договір № 2605001474784 про встановлення ліміту кредитування до договору банківського рахунку № 2600501474784 від 24.07.2012.

Відповідно до п. 1 договору банк зобов'язується, в разі перевищення суми видаткових операцій за банківською платіжною карткою (БПК) над залишком коштів по картковому рахунку (картрахунок), надати клієнту короткостроковий кредит (овердрафт) в межах встановленого цим договором ліміту кредитування, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для здійснення операцій визначених договором банківського рахунку (картковий рахунок), а клієнт зобов'язується повернути його і сплатити проценти за користування ним.

Пунктами 2.1. - 2.2. сторони погодили умови кредитування: ліміт кредитування - 20000,00 грн, процентна ставка - 0,01%, комісія від дебетового обороту кредитних ресурсів по картрахунку - 2,5%, дата остаточного повернення овердрафту - 22.08.2014.

Клієнт сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його картрахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії (п. 3.3. договору).

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1049, 1048, 1050, 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондується з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем надавалися кредитні кошти відповідно до умов договору. Водночас, відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 21177,34 грн зі сплати кредиту, 1,53 грн зі сплати відсотків, 4068,97 грн зі сплати комісії. Вказані обставини підтверджуються виписками з рахунку, що містяться в матеріалах справи, а також довідкою від 22.06.2015, наданою позивачем.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 706/2014 від 24.02.2015, в якій просив погасити існуючу заборгованість. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Суд зазначає, що в ухвалі суду про порушення провадження у справі відповідачу пропонувалось надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його доводів, проте відповідач ані відзиву, ані доказів сплати боргу не надав.

Відтак, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 21177,34 грн зі сплати кредиту, 1,53 грн зі сплати відсотків, 4068,97 грн зі сплати комісії підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «²ЗА.РВ» (код ЄДРПОУ 37381819) на користь Публічного акціонерного товариства В«КРЕДОБАНКВ» (код ЄДРПОУ 09807862) 21177,34 грн боргу зі сплати кредиту, 1,53 грн боргу зі сплати відсотків, 4068,97 грн боргу зі сплати комісії, а також 1827,00 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 17.08.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз