Рішення

від 22.09.2009 по справі 18/1265

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1265

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "22" вересня 2009 р. Справа № 18/1265

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Соловей Л.А.

                          судді   

за участю представників сторін:

від позивача:       Щуцький А.В. - ю/к, довіреність №819 від 01.12.2008р.;

від відповідача:  Тітовнін О.В., довіреність від 19.01.2009р.;

розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства  "Житомир-АВТО" (м.Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Онві" (м.Житомир)

про стягнення 4246,89грн.,

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 4246,89грн., з яких: 1415,63грн. - заборгованість за виконані роботи згідно договору підряду №96 на капітальний (поточний) ремонт автомобіля від 17.04.2007р. та 2831,26грн. - штраф за неналежне виконання умов договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення 2831,26грн. штрафу, надав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 1415,63грн. основного боргу, оскільки після подачі позову до суду відповідач сплатив заборгованість за виконані роботи в сумі 1415,63грн., що підтверджується платіжним дорученням №563 від 19.08.2009р. (а.с.11-12).

Представник відповідача  в судовому засіданні  зазначив, що борг в сумі 1415,63грн. сплачено, на підтвердження чого надав платіжне доручення №563 від 19.08.2009р. Разом з тим, заперечив факт виконання робіт по технічному обслуговуванню автомобіля на підставі Договору підряду №96 від 17.04.2007р. Письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається, що господарські відносини між Відкритим акціонерним товариством "Житомир-АВТО" (Автосервісне підприємство, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю  "Онві" (Замовник, Відповідач) виникли на підставі договору підряду №96 від 17 квітня 2007 року (а.с.7), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Автосервісне підприємство  взяло на себе зобов'язання по виконанню робіт капітального (поточного) ремонту автомобілів замовника (п.1.1). Як зазначає позивач, згідно умов вказаного договору останній виконав для відповідача роботи по ремонту належного йому автомобіля Шевроле-Авео, держ.№АМ 0151 АК на загальну суму 1415,63грн., що підтверджується  актом виконаних робіт №ЗА-0008259 від 10.06.2009р. Претензій щодо обсягу та вартості робіт не було, про що розписався представник відповідача в акті виконаних робіт. В зв'язку із тим, що відповідач не  виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті вищевказаних робіт, за останнім утворилась заборгованість в сумі 1415,63грн. За непроведення розрахунку за надані послуги позивач  на підставі п.п.2.2.6 договору підряду нарахував відповідачу штраф у розмірі 200% вартості ремонту, що становить 2831,26грн.

Однак, розглянувши позовні вимоги по суті, надавши юридичну оцінку обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав вважати, що правовідносини, сума боргу за якими становить 1415,63грн., виникли з договору підряду  №96 від 17 квітня 2007р. на капітальний (поточний) ремонт автомобіля,  виходячи з наступного.

Пунктом 1.1 договору підряду №96 на капітальний (поточний) ремонт автомобіля від 17.04.2007р., на який посилається позивач як на підставу виникнення зобов'язань,  передбачено, що відповідач доручає, а позивач бере на себе виконання робіт капітального (поточного) ремонту автомобіля відповідача. В договорі не зазначено найменування  автомобіля замовника, а також не передбачено здійснення заміни деталей, технічного обслуговування тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2009р. сторони  підписали замовлення-наряд №ЗН-0104444, яким погодили, що позивач здійснить для  відповідача перевірку системи охолодження автомобіля Шевроле-Авео, держ.№АМ 0151 АК на загальну суму 57,60грн.

На підставі даного замовлення-наряду позивач виконав для відповідача роботи по технічному обслуговуванню автомобіля Шевроле-Авео, держ. № АМ 0151 АК, у тому числі перевірив систему охолодження, здійснив мийку та прибирання салона, заміну радіатора. Факт виконання вищевказаних робіт на загальну суму 1415,63грн. підтверджується актом виконаних робіт та довіреністю на отримання матеріальних цінностей серії ЯНР №860035 від 09.06.2009р (а.с.8-9).

З акту виконаних робіт №ЗА-0008259 від 10.06.2009р. вбачається, що підставою виникнення вказаних зобов'язань є замовлення-наряд  №0104444 від 10.06.2009р., тому відсутні підстави вважати, що технічне обслуговування автомобіля Шевроле-Авео, держ. № АМ 0151 АК здійснювалась на виконання умов договору підряду від 17.04.2007р., тим більше, що договором передбачено капітальний (поточний) ремонт автомобіля, а не заміна певних деталей, технічне обслуговування та мийка авто.

Відповідно до ст.1 Закону України № 996-ХІV від 16.07.1999р. „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ бухгалтерського обліку - це документ,  який  містить  відомості  про господарську операцію та підтверджує її здійснення і згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 цього Закону повинен мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити як  зміст та обсяг господарської операції.

Згідно з п.6 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, яка затверджена Наказом Мінфіну № 99 від 16.05.1996р., довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Тобто у довіреності має бути зазначено підставу отримання товару (наряд, рахунок, замовлення, угода тощо).

Крім того, із вищевказаних первинних документів не вбачається, що зазначені у них господарські відносини здійснені на підставі договору підряду №96 від 17.04.2007р. Відсутнє посилання на договір також і у платіжному дорученні на перерахування  відповідачем коштів за надані послуги по технічному обслуговуванню автомобіля. Натомість, при проведенні розрахунків ТОВ "ОНВІ" в платіжному документі посилалось на акт виконаних робіт №ЗА-0008259 від 10.06.09р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між сторонами існують правовідносини з надання послуг, які оформлені актом виконаних робіт, сума боргу за якою становить 1415,63грн., що стверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами  статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В акті виконаних робіт зазначено термін оплати за надані послуги - до 10.06.2009 року. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати в погоджені сторонами строки   не виконав.

Позивач в порядку ст.530 ЦК України направив на адресу відповідача претензію від 24.07.2009р. за №360/11 (а.с.15) з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 1415,63грн., яку відповідач залишив  без відповіді та задоволення.

На час звернення позивача до господарського суду відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги на підставі акту виконаних робіт №ЗА-0008259 від 10.06.2009р. не виконав.

Таким чином, станом на час подання позовної заяви у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у сумі 1415,63грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач сплатив позивачу   суму боргу у розмірі  1415,63грн., що підтверджується платіжним дорученням №563 від 19.08.2009р., тому провадження у справі в частині стягнення вказаної суми необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Крім того, як зазначалось вище, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в загальній сумі 2831,26грн. При здійсненні нарахування штрафу позивач послався на умови п.2.2.6 Договору підряду №96 від 17.04.2007р. Однак, судом встановлено, що зазначений договір не був підставою для надання послуг. В акті виконаних робіт не передбачено нарахування штрафу.

Згідно  ст.547  ЦК  України  правочин  щодо  забезпечення  виконання  зобов'язання  вчиняється  у  письмовій  формі.  Правочин  щодо  забезпечення   виконання  зобов'язання,  вчинений із  недодержанням  письмової  форми,  є  нікчемним.

За наведених обставин, позивач безпідставно заявив вимогу щодо стягнення з відповідача штрафу, тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання  має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння  зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, підлягає задоволенню частково  В частині стягнення основного боргу провадження у справі суд  припиняє за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст.80 ГПК України. У стягненні 2831,26грн. штрафу суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 639, 901, 903 ЦК України, ст.33, 43, 49, п.1.1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "ОНВІ" (10000, м.Житомир, вул.Корольова, 150-А, код ЄДРПОУ 24705171)

на користь Відкритого акціонерного товариства  "Житомир-АВТО" (10004, Житомирська область, Житомирський район, с.Довжик, вул.Богунська, 1-А, код ЄДРПОУ 03112857):

- 34,00грн. державного мита;

- 78,67грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1415,63грн. основного боргу.

4. В позові відмовити в частині стягнення 2831,26грн. штрафу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.      

Віддрукувати:   

1 - в справу

2,3 - сторонам