Ухвала

від 21.08.2009 по справі 43/84-63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/84-63

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                            У  Х  В  А  Л  А  

         21.08.09 р.                                                                                               № 43/84-63                                                                                                                                                                 

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубін”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Добассремстрой”,                     м. Донецьк

про стягнення суми боргу у розмірі 420667,12 грн., 3% річних у розмірі 778,37 грн., пені у розмірі 4890,07 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Зубченко І.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рубін”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Добассремстрой”,  м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 420667,12 грн., 3% річних у розмірі 778,37 грн., пені у розмірі 4890,07 грн.

Розглянувши вказану позовну заяву та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до вимог ст.58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами.

Як встановлено судом у позовній заяві позивачем в одній позовній заяві об'єднані вимоги про стягнення грошових кошт по договорам субпідряду №12/06-08 від 12.06.08р., №29/08-08 від 29.08.08р., №08/10-08 від 08.10.08р.

За висновками суду, сумісний розгляд заявлених позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав та взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору по суті.

За вимогами п.3 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірах.

Згідно із ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами та доповненнями) із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (підпункт “а” пункту 2 статті 3 Декрету).

Поряд з цим, згідно із Декретом Кабінету Міністрів України  “Про державне мито” та “Інструкції про порядок обчислення та сплати державного мита”, передбачено правило, відповідно до якого до позовної заяви повинний бути доданий оригінал платіжного доручення про перерахування державного мита з відміткою установи банку про зарахування державного мита до державного бюджету України. Цей напис скріпляться першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи.

Як встановлено судом, позивачем згідно з платіжним дорученням №364 від 11 серпня 2009, сплачено державне мито в сумі 4206,77 грн. Проте, позивачем заявлені вимоги на суму 426335,56 грн. Таким чином державне мито відповідно до заявлених вимог повинно бути сплачено у розмірі  4263,35 грн.

Отже, позивачем державне мито сплачене у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.  

Одночасно, відповідно до вимог п.3-1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивачем до позовної заяви повинно бути додано документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з приписами ст.47-1 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України та складає з 13 серпня 2009р.  236 грн.

Як вбачається з доданої до позовної заяви копії платіжного доручення №365 від 11 серпня 2009р.,  позивачем сплачено лише 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що є підставою вважати, що позивачем не надано доказів сплати витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у встановленому законодавством порядку.

За таких обставин позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.п. 5, 6, 10 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубін”,                 м. Донецьк, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Добассремстрой”,  м. Донецьк про стягнення суми боргу у розмірі 420667,12 грн., 3% річних у розмірі 778,37 грн., пені у розмірі 4890,07 грн., без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.

Додаток для позивача: позовна заява з доданими документами всього на 42 аркушах.

                  Суддя