Ухвала

від 10.08.2015 по справі 372/46/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/46/15-ц Головуючий у І інстанції Птабенко Л.В. Провадження № 22-ц/780/3108/15 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М. Категорія 18 10.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

10 серпня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Таргоній Д.О.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 березня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2015 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, просило в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Транспромсервіс» (далі - ТОВ «Транспромсервіс») за договором відновлювальної кредитної лінії № 384/073/08-Пі від 15 серпня 2008 року, яка утворилася станом на 24 лютого 2015 року у розмірі 443 477,96 доларів США, що еквівалентно 12 571 742 грн. 60 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0,0796 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані по АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Встановити початкову ціну предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій з виконання рішення суду.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що позичальник ТОВ «Транспромсервіс» належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість у зазначеній вище сумі і банк відповідно з умовами договору має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 26 березня 2015 року позов задоволено. У рахунок погашення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 384/073/08-Пі від 15 серпня 2008 року (договір про внесення змін від 20 серпня 2010 року, договір про внесення змін від 27 січня 2012 року), укладеними між ТОВ «Транспромсервіс» та ПАТ «Укрсоцбанк», яка утворилася станом на 24 лютого 2015 року у сумі 443 477,96 доларів США, що еквівалентно 12 571 742 грн. 60 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0,0796 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий НОМЕР_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Встановлено початкову ціну предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій з виконання рішення суду. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ПАТ «Укрсоцбанк» частково та в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Транспромсервіс» за договором відновлювальної кредитної лінії № 384/073/08-Пі від 15 серпня 2008 року у розмірі 5 254 757 грн. 93 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позичальник ТОВ «Транспромсервіс» зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії від 15 серпня 2008 року (зі змінами та доповненнями від 20 серпня 2010 pоку та від 27 січня 2012 року) належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 24 лютого 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 443 477,96 доларів США, що еквівалентно 12 571 742 грн. 60 коп. та банк згідно із Законом України «Про іпотеку» і умовами договору іпотеки має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Такі висновки суду є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому ст.39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином Законом України «Про іпотеку» і Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивачу надається право на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і продаж предмета шляхом проведення публічних торгів.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 15 серпня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», перейменованого в подальшому на ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Транспромсервіс» було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №384/073/08-Пі (зі змінами та доповненнями від 20 серпня 2010 pоку та від 27 січня 2012 року), за умовами якого банк надав ТОВ «Транспромсервіс» кредит в межах максимального ліміту заборгованості у розмірі 615 667 доларів США зі сплатою 15 % річних на строк до 14 листопада 2013 року (а.с.23-30).

В якості забезпечення виконання ТОВ «Транспромсервіс» зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії, 15 серпня 2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за яким вона передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,1500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, кадастровий НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0,0796 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий НОМЕР_2, які розташовані по АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_2 на праві власності (а.с.31-36).

При цьому у пунктах 4.5, 4.6 договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено, зокрема, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії утворилась заборгованість ТОВ «Транспромсервіс» перед банком, яка станом на 24 лютого 2015 року становить 443 447,96 доларів США, що еквівалентно 12 571 742 грн. 60 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 286 595,57 доларів США, що еквівалентно 8 124 430 грн. 13 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 108 349,52 доларів США, що еквівалентно 3 071 499 грн. 46 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 40 85,79 доларів США, що еквівалентно 1 158 182 грн. 65 коп. та пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 7 677,08 доларів США, що еквівалентно 217 630 грн. 35 коп. (а.с. 84-86).

Отже, враховуючи, що ТОВ «Транспромсервіс» зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 24 лютого 2015 року уторилась заборгованість у розмірі 443 447,96 доларів США, що еквівалентно 12 571 742 грн. 60 коп., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позивач згідно із Законом України «Про іпотеку» і умовами іпотечного договору має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не взяв до уваги, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16 грудня 2014 року стягнуто з ТОВ «Транспромсервіс» на користь банку заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 15 серпня 2008 року у розмірі 5 254 757 грн. 93 коп. і цей розмір заборгованості не може бути змінений при зверненні стягнення на предмет іпотеки, є необґрунтованими з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 16 грудня 2014 року з ТОВ «Транспромсервіс» стягнуто на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 15 серпня 2008 року станом на 08 жовтня 2014 року у розмірі 5 254 757 грн. 93 коп. та третейський збір у розмірі 25500 грн. Дане рішення набрало законної сили (а.с.108-110).

При апеляційному розгляді справи встановлено, що на підставі зазначеного рішення третейського суду ухвалою Господарського суду м.Києва від 23 березня 2015 року видано два накази (а.с.162, 163), які не пред`явлені позивачем до виконання.

Встановлено, що ТОВ «Транспромсервіс» заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії від 15 серпня 2008 року не погасило та станом на 24 лютого 2015 року заборгованість складає 443 477,96 доларів США, що еквівалентно 12 571 742 грн. 60 коп. (а.с.84-86).

Згідно із ч.1 ст.598, ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, наявність судового рішення про стягнення із боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане іпотекодавцем в іпотеку нерухоме майно.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 вересня 2013 року (справа №73цс13).

Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки розрахунку заборгованості, є безпідставними, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості, він складений позивачем відповідно до вимог закону та умов договору. Наведений у розрахунку розмір заборгованості відповідачем ОСОБА_2 не спростований.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 26 березня 2015 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді