Рішення

від 05.10.2009 по справі 13/62-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/62-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

05 жовтня 2009 р.           Справа 13/62-09

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар" (02125, м.Київ, вул.Визволителів,1 к.307, код ЄДРПОУ 31244696)   

до:Закритого акціонерного товариства "Торговий дім Сокільський Цукор" (24634, Вінницька область, с.Соколівка, вуо.Службова,1, код ЄДРПОУ 31502232)  

про стягнення 41258,88 грн.

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :   Мещанінов А.М., довіреність

          відповідача : не з"явились

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар" до Закритого акціонерного товариства "Торговий дім Сокільський Цукор" про стягнення 41258,88 грн. боргу за товар згідно накладної №РН-0000942 від 12.09.2007.  

Ухвалою суду від 18.08.2009 року було порушено провадження по справі та призначено до слухання на 15.09.2009 р. Однак в зв"язку з неявкою представників сторін засідання було відкладено на 05.10.2009 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надали. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 17.09.2009 р. №9119-9120 та поштове повідомлення про отримання відповідачем ухвали суду від 21.09.2009 р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

Згідно накладної №РН-0000942 від 12.09.2007 р. позивачем було відвантажено на адресу відповідача товар (нафтопродукти) на загальну суму 66258,88 грн.

Даний товар був отриманий представником відповідача, що підтверджується довіреностями на отримання матеріальних цінностей та накладною підписаною відповідачем.

Відповідачем було проведено лише частковий розрахунок в розмірі 25000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.09.2007 р., 28.02.2008 р.  

Строки щодо оплати вартості отриманого товару між сторонами узгоджені не були.

В зв"язку із виниклою заборгованістю та її несплатою позивачем була направлена відповідачу вимога, яка останнім була залишена без реагування, що і спонукало позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару по зазначеним вище накладним відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною, та його частковий розрахунок свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказами виникнення  заборгованості відповідача є наявні в матеріалах справи  рахунок-фактура №СФ-0001066 від 12.09.2007 р., видаткова накладна №РН-0000942 від 12.09.2007 р., банківські виписки від 04.09.2007 р., 28.02.2008 р. та інші документи, надані позивачем на підтвердження своїх вимог.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 41258,88 грн. - боргу, підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. 

          Керуючись ст.ст.11, 509, 525-527, 610, 623 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28,30, 32, 34, 43, 49 ст.75, ст. 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, ст.ст. 173, 174, 193, ч.7 ст.530 ГК України  -    

ВИРІШИВ :

 1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім Сокільський Цукор" (24634, Вінницька область, с.Соколівка, вуо.Службова,1, код ЄДРПОУ 31502232) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькасар" (02125, м.Київ, вул.Визволителів,1 к.307, код ЄДРПОУ 31244696) 41258,88 грн. - боргу; 412,60 грн - витрат на державне мито; 315,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам.

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  05 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (02125, м.Київ, вул.Визволителів,1 к.307)

3 - відповідачу (24634, Вінницька область, с.Соколівка, вуо.Службова,1)