Рішення

від 10.08.2015 по справі 914/2546/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.15 Справа№ 914/2546/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПРИВАТБАНКВ» , м.Дніпропетровськ

до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ФЕНІКС-ДВ» , м. Львів

про стягнення 13 697,80 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 - представник (довіреність №3072-О від 19.09.2012р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПРИВАТБАНКВ» звернулось із позовом до ОСОБА_2 підприємства В«ФЕНІКС-ДВ» про стягнення 13 697,80 грн. заборгованості, з яких 5 840,00 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 317,80 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 540,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою суду від 29.07.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.08.2015р.

Представником позивача на виконання вимог ухвали суду від 29.07.2015р. подано клопотання (вх.№33450/15 від 10.08.2015р.), в якому він просить долучити до матеріалів справи наступні документи: копію витягу з ДП В«Інформаційно-ресурсний центрВ» на відповідача; копії виписок по рахункам відповідача; копії Умов та правил, що діяли до 01.07.2014р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити, з підстав наведених у позовній заяві. Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов'язання за договором банківського обслуговування рахунку в частині сплати відсотків за їх користування пені та комісії.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 29.07.2015р. не виконав.

Станом на 10.08.2015р. на адресу суду від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 29.07.2015р. про порушення провадження у справі та призначення до розгляду на 10.08.2015р., або поштовий конверт без вручення його адресату.

Відповідно до ст.ст.17, 22 1 ЗУ В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» та у зв'язку із розглядом справи №914/2546/15 за електронним запитом від 10.08.2015р. за №21001999 господарським судом Львівської області взято Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого Приватне підприємство В«ФЕНІКС-ДВ» станом на 10.08.2015р. перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 79059, АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.п.3.9.1. п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 із змінами та доповненнями В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду .

Факт надсилання відповідачу ухвали суду від 29.07.2015р. про порушення провадження у справі та призначення до розгляду на 10.08.2015р. підтверджується реєстром суду на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції № 873 від 30.07.2015р., та узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у третьому абзаці п.п. 3.9.1 п.п.3.9 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України В»Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» .

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Станом на день розгляду спору (10.08.2015р.) від відповідача на адресу суду відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (w.w.w.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009р., керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг (далі - Умови та Правила).

Тобто Правила та Умови є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ОСОБА_4.

11.03.2011р. Приватне підприємство В«ФЕНІКС-ДВ» звернулося до ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» із заявою про відкриття поточного рахунку у ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» , за якою відповідач приєднався до В«Умов та правил надання банківських послугВ» (надалі - Умови), ОСОБА_4, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 11.03.2011р., (надалі - договір) та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). ОСОБА_4 здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних засобів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому виникає дебетове сальдо.

Згідно п. 3.18.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до В«Умов і правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - надалі В«УгодаВ» ).

Згідно п.3.18.1.6. Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших).

Пунктом 3.18.6.1. Умов передбачено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до В«Умов та Правил надання банківських послугВ» (або у формі В«Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печаткиВ» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперової або електронної інформації, або в будь-якій іншій формі) та/або з момент надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Також встановлено, що згідно розділу 3.18.4. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідачу було встановлено кредитний ліміт 19 600,00 грн., на поточний рахунок 26000060028500 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано В«Умовами та правилами надання банківських послугВ» .

Відповідачу встановлено кредитний ліміт станом на 12.03.2011р. в сумі 19 600,00 грн., станом на 23.03.2011р. в сумі 15 000,00 грн., станом на 25.05.2011р. в сумі 10 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.08.2013р. у справі №914/2143/13 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПРИВАТБАНКВ» до ПП В«ФЕНІКС-ДВ» задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 7 924,34 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3548,85 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1 415,24 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1 720,50 грн. судового збору.

Вищевказане судове рішення сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили 02.09.2013р.

16.09.2013р. господарським судом Львівської області було видано наказ на виконання вказаного рішення суду.

Станом на 08.07.2015р. зобов'язання відповідача за договором повністю не виконано. Згідно розрахунку позивача, у зв'язку з вказаними порушеннями зобов'язань за договором у відповідача станом на 08.07.2015р. є заборгованість в сумі 36 586,23 грн., з яких 10 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 13 764,34 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 10833,65 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1955,24 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Всупереч зазначеним вище умовам договору, відповідач взяті на себе кредитні зобов'язання систематично не виконував, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Зважаючи на тривалість часу, що пройшов з моменту прийняття рішення у справі №914/2143/13, кредитна заборгованість відповідача за договором зросла за рахунок нарахованих і несплачених процентів за користування кредитом, пені за несвоєчасне повернення кредиту та комісії за користування кредитом.

Внаслідок чого станом на 08.07.2015р. у відповідача виникла заборгованість, яка згідно поданого позивачем розрахунку становить 13 697,80 грн., з яких:

- 5 840,00 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом (13 764,34 - 7 924,34 = 5 840,00);

- 7 317,80 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту (10866,65 - 3 548,85 = 7 317,80);

- 540,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом (1955,24 - 1 415,24 = 540,00).

Отже, позивач просить стягнути з відповідача 13 697,80 грн. заборгованості, з яких 5 840,00 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 7 317,80 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 540,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно визначення, наведеного у ч. 1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору банківського обслуговування № б/н від 11.03.2011р., згідно якого відповідачу було встановлено кредитний ліміт 19 600,00 грн., на поточний рахунок 26000060028500 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано В«Умовами та правилами надання банківських послугВ» .

Факт використання відповідачем коштів в сумі 19 600,00 грн. підтверджується наявною у матеріалах справи випискою банку за період з 11.03.2011р. по 08.07.2015р., яка є первинним документом, що відображає рух коштів по поточному рахунку №26000060028500, який був відкритий для відповідача.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи довідки від 13.07.2015р. вих.№08.7.0.0.0/150713164335, відповідачу встановлено кредитний ліміт станом на 12.03.2011р. в сумі 19 600,00 грн., станом на 23.03.2011р. в сумі 15 000,00 грн., станом на 25.05.2011р. в сумі 10 000,00 грн.

Факт надання відповідачу вищезазначених кредитних коштів встановлено також рішенням господарського суду Львівської області 15.08.2013р. у справі №914/2143/13 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПРИВАТБАНКВ» до ПП В«ФЕНІКС-ДВ» про стягнення 22 888,43 грн. заборгованості.

У відповідності до приписів ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на те, що участь у справі №914/2143/13 брали ті самі особи, що і у даній справі, а спірні правовідносини виникли з тієї ж підстави - договору банківського обслуговування № б/н від 11.03.2011р., згідно якого відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26000060028500 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано В«Умовами та правилами надання банківських послугВ» . Факти, встановлені рішенням господарського суду Львівської області 15.08.2013р. у справі №914/2143/13 приймаються судом як преюдиціальні.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 3.18.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно положень ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банками під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом. Вказане узгоджується з положенням ст.1054 ЦК України.

Крім того, згідно розділу 3.18.4. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашеним кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під В«непогашениям кредитуВ» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Разом з тим, відповідно до п.3.18.4.4. Умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п.3.18.1.6., 3.18.2.3.2. 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,90% від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Станом на 08.07.2015р. заборгованість за договором банківського обслуговування №б/н від 11.03.2011р. не погашена, відтак суд вважає, що позивачем правомірно нараховано:

- заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 5 840,00 грн.;

- заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом в сумі 540,00 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4,4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до 3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Суд вважає, що позивачем правомірно нараховано заборгованість зі сплати пені за несвоєчасне повернення кредиту на суму 7 317,80 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, відтак підлягають до задоволення у повному обсязі.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №BOK30B0LOC від 10.07.2015р. на суму 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 549, 599, 611, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 35, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства В«ФЕНІКС-ДВ» (79059, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 32712554) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) 5 840,00 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7 317,80 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 540,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1 827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 17.08.2015р.

Суддя Сухович Ю.О.