Рішення

від 13.08.2015 по справі 917/1308/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2015 р. Справа №917/1308/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Дочірнього підприємства "Продмашжитло", вул. Курчатова, 18, м. Полтава, 36034

про стягнення 21 454,08 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ДП "Продмашжитло" про стягнення 21 454,08 грн., в т.ч. 15 127,02 грн. - сума основного боргу по договору №3783 від 18.06.2013р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на опалення будівлі гуртожитку по м-ну Незалежності, 3 у м. Полтаві, 2 473,19 грн. - пені, 192,45 грн. - 3% річних, 3 661,42 грн. - індексу інфляції.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 26.06.2015р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 29.07.2015р., що направлялись відповідачу за вказаною в позові адресою, отримані останнім, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Зважаючи на те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов’язком сторін, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у ній матеріалами, у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 18.06.2014 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (надалі Теплопостачальна організація", позивач) та ДП "Продмашжитло" (надалі Споживач, відповідач) було укладено договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №3783 (надалі договір), відповідно до якого позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої оди з метою забезпечення опалення приміщень Споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі за адресою м-н Незалежності, 3 - гуртожиток, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію відповідно до умов Договору.

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне:

- обсяг теплової енергії, який постачається Споживачу в розрахунковому періоді, визначається "Теплопостачальною організацією" розрахунковим способом відповідно ло теплового навантаження об'єктів з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Будівельна кліматологія" та наведений в п. 3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії", який є невід'ємною частиною даного договору (п. 15 договору);

- у місяці, наступному за розрахунковим, "Теплопостачальна організація" визначає фактичний обсяг відпущеної теплової енергії за розрахунковий період з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і надає Споживачу рахунок та акт приймання-передачі теплової енергії (п. 16 договору);

- розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом діючих на період постачання енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень (п. 17 договору);

- оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п. 3 Додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії" проводиться Споживачем плановим платежем до кінця поточного місяця. Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться Споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку (п. 18 договору):

- у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно статті 625 ЦК України (п. 20 договору).

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається підприємством "Полтаватеплоенерго" для потреб населення встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб населення встановлені в розмірі: - 315,98 грн./Гкал (без ПДВ) на підставі постанови №299 від 08.04.2014 року; - 541,69 грн./Гкал (без ПДВ) на підставі постанови №727 від 03.03.2015 з квітня 2015 року.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1198 від 03.10.2007 року розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються до межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами, затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного в договорі.

Позивачем за період з 01.10.2014 р. по 30.04.2015 р. було виконано договірні зобов'язання за вказаними договором з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії на загальну суму 33094,02 грн.

За даними позивача в порушення умов договору відповідачем було частково проведено оплату вартості спожитої теплової енергії за вказаний період в сумі 17967,00грн., в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 15127,02грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про стягнення з відповідача 21454,08грн. заборгованості, яка утворилась на підставі укладеного між сторонами договором №3783 від 18.06.2014 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за період з 01.10.2014р. по 30.04.2015 р., в тому числі: 15127,02 грн. основної заборгованості, 2473,19 грн. пені, 3661,42 грн. інфляційних нарахувань та 192,45 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. №2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 15127,02 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до статей 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК).

В п. 20 договору сторони визначили, що у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не передбачено діючим законодавством, а також стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційні втрати, згідно статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вищевикладеного нараховано відповідачу до стягнення пеню в сумі 2473,19 грн. за період з 15.11.2014 року по 14.05.2015 року, інфляційні втрати в розмірі 3661,42 грн. за період з грудня 2014 р. по квітень 2015 р. та 3% річних в сумі 192,45грн. за період з 15.11.2014 року по 14.05.2015 року.

Суд здійснивши перевірку нарахованих позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку та обґрунтовано заявлені позивачем до стягнення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 15127,02 грн. суми основного боргу, 2473,19 грн. пені, 192,45 грн. 3% річних та 3661,42 грн. інфляційних нарахувань підтверджуються наявними доказами, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Продмашжитло" (вул. Курчатова, 18, м. Полтава, 36034, код 24559663, р/р 26002656 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, код 03338030, р/р 26032302010972 в філії АТ "Ощадбанк", МФО 331467) 15127,02 грн. суми основного боргу, 2473,19 грн. пені, 192,45 грн. 3% річних, 3661,42 грн. інфляційних нарахувань та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати накази з набранням рішенням законної сили.

3. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя Кульбако М.М.