Рішення

від 11.08.2015 по справі 918/779/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2015 р. Справа № 918/779/15

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОМИТ ХОЛДИНГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ЗЕВС ЛТД"

про стягнення 243 086 грн. 13 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 23.07.2015 року).

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВРОМИТ ХОЛДИНГ" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ" ЗЕВС ЛТД" про стягнення 243 086 грн. 13 коп., з яких: 204 000 грн. 00 коп. сума неповернутої попередньої оплати, 30 326 грн. 13 коп. проценти за користування коштами, 8 760 грн. 00 коп. збитки за оплату транспортних послуг.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на виконання умов Договору № 38-ПМ від 22.10.2014р., укладеного між сторонами, він здійснив 100% попередню оплату згідно рахунку-фактури № 00000149 від 22.10.2014р. в сумі 204 000 грн. 00 коп., однак обумовлену в Договорі продукцію не отримав, а тому вказані кошти просить стягнути з останнього в примусовому порядку. Крім того, посилаючись на ст. 536 ЦК України, позивач просить суд стягнути проценти за весь період користування чужими грошовими коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та витрати на оплату транспортних послуг, які, за твердженням останнього, були сплачені перевізнику.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про день та час судового розгляду повідомлений належним чином

В судовому засіданні 11.08.2015 року представник відповідача заперечив проти даного позову з підстав викладених у відзиві.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОМИТ ХОЛДИНГ" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ" ЗЕВС ЛТД" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №38-ПМ (а.с.12-15).

Відповідно до п.1.1. договору у відповідності до замовлень покупця продавець зобов'язується передати у визначений договором строк м'ясо яловиче, конину, субпродукти яловичі І-ІІ категорії, напівфабрикати охолоджені та заморожені(товар) покупцю, а покупець зобов'язується приймати товар та здійснити оплати за нього у повному обсязі на умовах даного договору.

Кількість і асортимент поставки кожної окремої партії товару зазначається в видатковій накладній та специфікації які складаються на підставі замовлення покупця (п. 1.3. договору).

Пунктами 3.1. - 3.2. договору сторони визначили, що до оформлення всіх документів на поставку товару покупець направляє продавцю заявку із зазначенням номенклатури та кількості необхідного товару. Заявка є підставою для складання специфікації та накладної на конкретну партію товару, в якій зазначається номенклатура, кількість, ціна товару та інші необхідні дані. Така специфікація та накладна є невід'ємною частиною договору. Якщо в заявці вказано товар, якого на даний момент у продавця немає, необхідні документи складаються без урахування цього товару, про що повідомляється покупцю. Д оставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок покупця.

Згідно п. 3.4. Договору товар повинен бути переданий покупцю протягом 14 банківських днів з моменту одержання заявки від покупця, не враховуючи день подання заявки, за умовами проведення попередньої оплати .

Покупець здійснює оплату за товар у повному обсязі на умовах - 100% попередньої оплати, обов'язок покупця по оплаті товару рахується виконаним після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.4. договору). Загальну вартість даного договору становить вартість всіх поставок за цим договором. Вартість кожної товарної поставки за цим договором зазначається у відповідних накладних, які мають бути складені у відповідності до замовлень покупця (п. 4.7. договору).

Відповідно до п.5.1. договору продавець зобов'язаний поставити товар покупцю у відповідності до умов даного договору, згідно зробленої покупцем заявки, яка узгоджується обома сторонами. Письмова заявка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 12.1. Договору, Договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині поставки товару до 31 грудня 2014 року.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору здійснив 100 % попередню оплату товару згідно рахунку-фактури № 00000149 від 22.10.2014р. в сумі 204 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №17 від 23.10.2014 року на суму 125 000 грн. 00 коп., №18 від 23.10.2014 року на суму 58 000 грн. 00 коп., №19 від 29.10.2014 року на суму 21 000 грн. 00 коп. (а.с. 21-22), проте обумовлений в Договорі товар не отримав.

ТОВ "ЕВРОМИТ ХОЛДИНГ" було надіслано на адресу ТОВ "КОМПАНІЯ" ЗЕВС ЛТД" претензію №9 від 19.11.2014р. з вимогою передати оплачений товар. Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

19.12.2014р. позивач на адресу відповідача надіслав вимогу №12 про повернення грошових коштів (а.с.26-29). Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За умовами ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 615 та ч. 1 ст.665 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач у встановлені Договором строки здійснив 100 % попередню оплату товару в сумі 204 000 грн. 00 коп., однак сам товар так і не отримав та звернувся до відповідача з вимогою повернути зазначені кошти.

За таких обставин, позивач мав достатні правові підстави відмовитись від передання оплаченого товару та вимагати повернення грошових коштів, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача 204 000 грн. 00 коп. попередньої оплати судом визнаються обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 30 326 грн. 13 коп. процентів за користування коштами.

Обґрунтовуючи вимоги по стягненню процентів за користування чужими грошовими котами позивач посилається на ч. 3 ст. 693, ст. 536 ЦК України, ч. 4 ст. 232 ГК України та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Згідно поданого розрахунку процентів, наведеного в тексті позовної заяви, розрахунок процентів позивач здійснив за період з 11.11.2014 по 10.07.2015 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17 грудня 2013 року N 14 підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України).

Однак, договір укладений між сторонами не містить положень щодо встановлення процентів за користування чужими грошовими коштами та їх розміру. Законом або іншим актом цивільного законодавства розмір процентів за користування чужими грошовими коштами до правовідносин, які випливають із договору поставки також не встановлено.

Таким чином, оскільки чинним законодавством України не встановлено розміру процентів за користування коштами, сплаченими за договором купівлі-продажу (поставки) і в укладеному між сторонами Договорі можливість нарахування таких процентів та їх розміру також не передбачено, вимоги про стягнення 30 326 грн. 13 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами судом визнаються не обгрунтованими.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ" ЗЕВС ЛТД" 8 760 грн. 00 коп. відшкодування збитків за оплату транспортних послуг, то суд відмовляє в їх задоволенні, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, в обгрунтування вимог про стягнення збитків за надані транспортні послуги, позивач посилається на Договір перевезення вантажу від 21.11.2014 № 21/11/14-1 (а.с.34-35), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо торгова компанія "АДАЛЕКС" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕВРОМИТ ХОЛДИНГ" (відправник) за умовами якого перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому відправником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення, яким є Рівненська область, м. Дубно, вул. К. Савура, 6 до пункту призначення, яким є 8 км+100м. траси Одеса-Київ-Санкт-Петербург, одеська область, Біляївський район, Усатівська сільрада, складський комплекс "Світанок", а відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу, яка становить суму згідно акту виконаних робіт(п. 1.1 договору).

За твердженням позивача, обумовлений в Договорі транспорт прибув для завантаження, однак з вини відповідача товар так і не було отримано.

Посилаючись на Акт надання послуг № 73 від 03.12.2014р. та платіжне доручення № 44 від 09.01.2015р., позивач стверджує, що він сплатив перевізнику грошові кошти в сумі 8 760 грн. 00 коп., які просить суд стягнути з відповідача як збитки.

Разом з тим, як встановлено судом та вбачається з положень Договору купівлі-продажу №38-ПМ від 22.10.2014р., сторони не визначили порядок повідомлення покупця про час та дату відвантаження товару. Жодних доказів про повідомлення відповідачем позивача про відвантаження товару 24.11.2014р. (дата коли за твердженням позивача прибув транспорт для завантаження) суду не подано.

Крім того, як вбачається з відмітки на заявці на придбання товару ТОВ "ЕВРОМИТ ХОЛДИНГ", доданої позивачем до позовної заяви (а.с. 16), доставка товару була запланована на 18.11.2014 року, тоді як договір на перевезення вантажу позивачем було укладено 21.11.2014 року.

За таких обставин, коли позивачем не доведено та не підтверджено документально, що кошти в сумі 8 760 грн. 00 коп. сплачені перевізнику з вини відповідача у справі, суд дійшов висновку про відсутність всіх елементів складу господарського правопорушення (порушення зобов'язання, збитки, причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками, вина), необхідних для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 204 000 грн. 00 коп. попередньої оплати, з покладенням судових витрат на відповідача у справі, пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ" ЗЕВС ЛТД" (35600, Рівненська область, м. Дубно, вул. К. Савура, 6, код ЄДРПОУ 30362061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОМИТ ХОЛДИНГ" (68100, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38534648) 204 000 грн. 00 коп. попередньої оплати та 4 080 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2015р.

Суддя Романюк Р.В.