Рішення

від 10.08.2015 по справі 922/3957/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2015 р.Справа № 922/3957/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія ОСОБА_1", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 03/3421 від 30.12.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія ОСОБА_1" (відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 647,05 грн., 124,56 грн. 3% річних, 1 621,99 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору на послуги з постачання природного газу за регульованими тарифами №2013/ТП-ПР-20804 від 01.06.2015 року, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем природний газ.

Ухвалою від 13.07.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 03.08.2015 року.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

03.08.2015 року позивач у судовому засіданні надав клопотання про долучення копії довіреності на представника до матеріалів справи.

Ухвалою від 03.08.2015 року у межах строків, визначених ст. 69 ГПК України розгляд справи відкладено до 10.08.2015 року.

10.08.2015 року позивач надав до канцелярії суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив про зменшення позовних вимог , а саме 3% річних від простроченої суми до 54, 88 грн.

Вирішуючи клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд керується положеннями ст. 22 ГПК України, приймає його до розгляду та продовжує розгляд справи з урахуванням заявленого зменшення.

Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2015 року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи викладене, а також достатність часу, наданого сторонам для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.08.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне:

01 червня 2013 року ПАТ В«ХарківміськгазВ» та ТОВ «Керуюча компанія ОСОБА_1» уклали договір № № 2013/ТП-ПР- 20804 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.2, 1.2.1 договору, постачальник протягом 2013 року здійснює споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансованої належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку № 1 до договору.

Договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться у додатку 2 до договору. Постачання газу здійснюється у разі: підтвердження в установленому порядку оператором Єдиної газотранспортної системи України (далі - оператор) місячного обсягу газу; виділеного для забезпечення об'єктів споживача (далі - підтверджені обсяги); відсутності заборгованості у споживача перед постачальником або попередніми постачальниками за минулі періоди (або оплата відповідно до графіка погашення заборгованості) та оплата поточних платежів. Наявності у споживача комерційного вузла обліку природного газу, який відповідає вимогам правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 № 618 та узгоджений з постачальником. Постачальник забезпечує постачання газу в пункти призначення в обсягах, підтверджених оператором, де передає газ споживачу. Місячний обсяг газу в пунктах призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу (п. п. 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3, 2.4 договору).

Розрахунки за реалізацію споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу. Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2. Авансовані платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну на наступний розрахунковий період додати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. п. 4.1, 4.3, 4.5, 4.5.1, 4.5.2, 4.6, 4.6.1, 4.6.2 договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України. У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу (п. п. 6.1, 6.2.2 договору).

Відповідно до п. 10.1, 10.1.1 договору, цей договір набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч. 3 статті 631 ЦК України, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2013 року та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем отримано в період з 01 грудня по 31 грудня 2013 року природного газу на загальну суму 3424,24 грн.

Даний факт підтверджує наявний в матеріалах справи ОСОБА_1 № 2013/ТП-ПР-20804 приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2013 року, який підписано представниками сторін та скріплено печатками сторін (арк. спр. 16).

10 серпня 2015 року позивачем надано довідку про наявність заборгованості по договору на послуги з постачання природного газу за регульованим тарифом № 2013/ТП-ПР- 20804 та зазначено, що станом на 07.08.2015 року у підприємства відповідача існує дебіторська заборгованість в сумі 2647, 05 грн. та квитанцію, з якої вбачається що 15.08.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія ОСОБА_1" було сплачено грошові кошти у розмірі 2499, 00 грн.

У відповідності до приписів 4.8.1. Договору у разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ у поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Згідно розрахунку суми основного боргу станом на 15.08.2014 року до сплати за спірний період було зараховано 777, 19 грн., враховуючи попередній борг відповідача.

Відповідач доказів сплати суду не надав та не спростував вказані твердження позивача.

За твердженням позивача, відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав та не здійснив оплату товару в сумі 2647, 05 грн., що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно із статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови договору № 2013/ТП-ПР- 20804 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.06.2013 року, суд вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки та до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК, України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору № 2013/ТП-ПР- 20804 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.06.2013 року щодо проведення розрахунку (строк на оплату - до 05 січня 2014 року виходячи з п. 4.6.3 договору), у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 2647,05 грн. З огляду на наведене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 2013/ТП-ПР- 20804 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.06.2013 року у розмірі 2647,05 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, з посиланням на статтю 625 ЦК України, позивачем пред'явлено до стягнення 3% річних (за період з 06.01.2014 року по 30.06.2015 року ) у розмірі 54,88 грн. та інфляційних втрат (за період з січня 2014 року по травень 2015 року) у розмірі 1 621,99 грн.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 3% річних (за період з 06.01.2014 року по 30.06.2015 року ) у розмірі 54,88 грн. та інфляційних втрат (за період з січня 2014 року по травень 2015 року) у розмірі 1 621,99 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як свідчать матеріали справи, періоди нарахування позивачем 3% річних (з врахуванням проведених відповідачем часткових оплат) та інфляційних втрат за розрахунком визначено вірно, згідно діючого законодавства, за таких обставин позов в частині стягнення на користь позивача з відповідача сум 3% річних(за період з 06.01.2014 року по 30.06.2015 року ) у розмірі 54,88 грн. та інфляційних втрат (за період з січня 2014 року по травень 2015 року) у розмірі 1 621,99 грн. є обґрунтованими, правомірним та задовольняється судом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 1 827,00 грн. покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 509, 525, 526, 625, 626, 627, 628, 629, 655, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія ОСОБА_1» (61166, м. Харків, пр-т Леніна, 45, кімн. 528, р/р 26005358967800 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 37878061) на користь Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції № 57/59, п/р 260313032986 в філії ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 03359552) суму основного боргу - 2 647, 05 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія ОСОБА_1» (61166, м. Харків, пр-т Леніна, 45, кімн. 528, р/р 26005358967800 в ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 37878061) на користь Публічного акціонерного товариства „Харківміськгаз" (61004, Україна, м. Харків, вул. Жовтневої революції № 57/59, п/р НОМЕР_1 в АБ «Кліринговий дім» м. Київ, МФО 300647, ЄДРПОУ 03359552) 54, 88 грн. - 3% річних, 1 621,99 грн. - сума, на яку збільшився основний борг в наслідок інфляції, а також судовий збір в сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17.08.2015 року.

Суддя ОСОБА_2