Рішення

від 13.08.2015 по справі 910/13770/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2015 р.Справа № 910/13770/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом Національного агенства з акредитації України, м.Київ

до публічного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто ", м. Хмельницький

про стягнення 42 831, 71 грн.

та зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто ", м. Хмельницький

до Національного агенства з акредитації України, м.Київ

про визнання недійсним договору

за участю представників сторін:

від позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_2 за довіреністю

з перервою в судовому засіданні

встановив:

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору № 20184 - 01 - Н - 13 / 2, яка складається з 23 620, 43 грн. основної заборгованості, 17 272, 06 грн. інфляційних, 1 939, 30 грн. 3 % річних. Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору щодо строків проведення оплати. Нарахування інфляційних та річних здійснено з урахуванням ст. 625 ЦК України.

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати договір на виконання робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки від 06.09.2013 року за № 20184 - 01 - Н - 13 / 2 недійсним.

Обгрунтовуючи вказаний позов, позивач зазначає, що 6 вересня 2013 року між сторонами договір № 20184-01-Н-13/2 не укладався, оскільки в травні 2013 року між ними укладено договір на виконання робіт з моніторингу шляхом здійснення нагляду № 20184-01-Н-13 (без /2) і проведено оплату. Предмети цих договорів аналогічні.

Добровільно, жодне підприємство, через три місяці не може укладати договір на виконання тих самих робіт.

Спірний договір суперечить нормам ст. ст. 203 215 ЦК України, так як підписаний не уповноваженою особою - ОСОБА_3 Ним же підписано акт прийому робіт, який затверджено підписом невідомої особи. Відповідно до витягу з ЄДРПОУ ПАТ „Хмельниччина автоВ» ОСОБА_3 не мав повноважень на підписання договору.

Також за спірним договором виконавець гарантує виконання робіт протягом 30 днів з моменту погодження плану оцінки, підписання складу групи та здійснення 100 % передоплати. Виконавець має право відмовитись від виконання робіт у випадку порушення вимог по передоплаті. Жодної передоплати за таким договором не відбулося.

У відзиві на зустрічний позов зазначено, що договір № 20184-01-Н-13 / 2 є укладеним, оскільки підписаний обома сторонами, скріплений їх печатками. На підтвердження виконання робіт (виконання договору) подано акт здачі робіт, який також підписано і скріплено печаткою.

Результатом позачергової оцінки є рішення про тимчасове зупинення або скасування атестата про акредитацію ОВВ. В подальшому існувало листування на усунення недоліків роботи. На підставі названого, відповідач стверджує, що іншій стороні було відомо про проведені роботи - виконання договору. Відповідач же не зобов'язаний перевіряти справжність підпису підписанта договору.

Отже, спірний договір укладено згідно ст. ст. 92, 657, 215, 203 ЦК України, тобто: особа, що підписала договір зобов'язана діяти добросовісно; укладено у письмовій формі; підписаний сторонами; скріплений печатками.

З матеріалів справи вбачається.

Відповідно до витягу з ЄДРЮОтФОП № 19982331 позивач зареєстрований як юридична особа.

Відповідно до виписки з ЄДРЮОтФОП від 5 грудня 2014 року та витягу з ЄДРЮОтФОП № 20400131 відповідач також є юридичною особою, керівником якої є ОСОБА_4 ОСОБА_3 осіб, які мають право представляти товариство у правовідносинах з третіми особами і підписувати договори є: ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7

У справу додано копію договору № 20184-01-Н-13 / 2 від 06.09.2013 року, яким встановлено, що виконавець (позивач за первісним позовом) зобов'язується провести роботи з моніторингу за відповідністю акредитованого органу з оцінки відповідності (ОВВ) вимогам акредитації шляхом здійснення позачергової оцінки, а замовник (відповідач за первісним позовом) погоджується на його проведення на умовах, передбачених договором. Зміст робіт визначається кошторисом, який є невід'ємною частиною договору.

За п. 3.4.2. замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх не залежно від рішення за актом оцінки.

За виконання робіт за договором замовник сплачує виконавцю 23 620, 43 грн. за кошторисом (п. 4.1.). Замовник після одержання рахунку - фактури здійснює передоплату в розмірі 100% вартості, вказаної у п. 4.1. протягом 5 банківських днів з моменту отримання (п. 4.3.).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє протягом 60 календарних днів, в частині виконання фінансових зобов'язань договір діє до повного розрахунку між сторонами (п. 8.1.).

Додаток 1 до договору - кошторис.

Договір та додаток містять посвідчувальні реквізити: зі сторони виконавця підпис голови ОСОБА_8 та печатка товариства, зі сторони замовника - підпис навпроти прізвища ОСОБА_4 та печатку підприємства.

Оригінал названого договору судом оглянуто.

Акт прийому робіт від 20.09.2013 року № 606 про прийом відповідачем (за первісним позовом) виконаних позивачем робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки за договором № 20184-01-Н-13 / 2 на суму 23 620, 43 грн. містить підписи навпроти позначок „ВиконавецьВ» „ЗамовникВ» . Також в ньому є відмітки про затвердження позивачем та відповідачем - ПАТ „Хмельниччина автоВ» (підпис навпроти прізвища ОСОБА_4 та печатку товариства).

Підпис зі сторони замовника, що стоїть в акті (без вказівки прізвища) візуально нагадує підпис, який міститься в договорі (прізвище ОСОБА_4В.) підпис, який міститься в акті навпроти позначки „ЗатвердженоВ» та прізвища ОСОБА_4 візуально відрізняється від підпису на договорі.

Крім того до справи подано:

- рахунок на оплату № 643 від 06.09.2013 року на суму 23 620, 43 грн., платником за яким є відповідач за первісним позовом, постачальник - позивач за первісною позовною заявою;

- претензія від 5 березня 2014 року позивача за первісним позовом, адресована відповідачу про оплату робіт з моніторингу шляхом позачергової оцінки;

- докази направлення претензії - рекомендоване повідомлення, адресат - „Хмельниччина автоВ» ;

- акт прийому робіт з моніторингу шляхом здійснення нагляду по договору 20184-01-Н-13 (без /2), замовник - відповідач за первісним позовом, виконавець - позивач, сума - 19 375, 40 грн., рахунок - від 13.05.13 року. Акт підписаний сторонами;

- докази оплати акту за рахунком від 13.05.13.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером є господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір підряду - виконання робіт з моніторингу, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторонни (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач за первісним позовом на виконання умов договору виконав роботи з моніторингу шляхом позачергової оцінки на суму 23 620, 43 грн., що підтверджується актом прийому - передачі № 606 від 20.09.2013 року, підписаного та затвердженого відповідачем ПАТ „Хмельниччина автоВ» . При цьому, судом враховується, що акт прийому робіт та договір засвідчені відповідачем належним чином, враховуючи таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України , відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України у постанові від 01.11.2011 року у справі № 21/235-09.

Таким чином, позиція відповідача щодо того, що договір та акт підписані не уповноваженою особою (не керівником ОСОБА_4В.), а головним інженером ОСОБА_3 (який не входить в коло осіб, які мають право підпису), а акт, поряд з цим завірено невідомою особою (у верхньому правому куті) до уваги не приймаються, оскільки факт укладення договору підтверджується печаткою товариства. Належність печатки на договорі та акті не заперечується відповідачем. Про обставини неправомірного використання печатки представником відповідача в процесі вирішення спору не заявлялось.

Наданий відповідачем акт від 30.05.2013 року до уваги не приймається, оскільки останній не має прив'язки до договору № 20184-01-Н-13/2 (вказано договір 20184-01-Н-13) та оформлений на підставі рахунку № 365 від 13.05.2013 року, в той час як рахунок за даним правочином - від 6 вересня 2013 року № 643.

Обов'язок оплати (остаточний розрахунок) робіт, відповідно до договору, виникає у відповідача після одержання рахунку, протягом п'яти банківських днів. Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата за виконані роботи, станом на час вирішення справи за актом від 20 вересня 2013 року не здійснена. Докази оплати в зазначені у договорі строки у справі відсутні. Надана відповідачем виписка банку є доказом оплати рахунку від 13.05.13 року за договором № 20184-01-Н-13 (без/2) на іншу суму та не підтверджує оплати робіт за правочином із ціною - 23 620. 43 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить 23 620, 43 грн. За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги в частині стягнення інфляційних і річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню.

Однак, провівши перерахунок річних, судом встановлено, що обґрунтованою сумою річних є 1 003, 71 грн., оскільки:

· у розрахунку зазначено період з 01.10.2013 року по 01.05.2014 року, а у резолютивній частині позову вказано по 01.03.15 року (судом враховано останній, оскільки саме цей період просить позивач у позові);

· база нарахування річних визначена з врахуванням інфляції - 40 892, 41, що невірно, оскільки нарахування річних на інфляційні не передбачено законом; суд здійснив перерахунок на суму основного боргу 23 620, 43 грн.

Решта суми необґрунтована.

Приймаючи до уваги наведене первісний позов підлягає задоволенню частково.

Відносно зустрічного позову, судом враховується наступне.

Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що договір № 20184-01-Н-13 / 2 не укладався, оскільки: а) за ним не проведено передоплати, що не враховується судом, оскільки невиконання договору не свідчить про його не укладання; б) договір підписано не уповноваженою особою, що також не приймається судом, з огляду на встановлені судом факти наявності печатки, що є достатнім для укладення договору.

До того ж, потрібно вказати, що відповідач за первісним позовом своїми діями, а саме: прийомом робіт на підставі акту (який, як встановлено судом є належно засвідчений), в якому є посилання на укладений договір № 20184-01-Н-13 / 2, схвалив укладений з позивачем правочин.

Інші доводи, з посиланням на ст. ст. 203, 215 ЦК України до уваги не приймаються, оскільки позивач за зустрічним позовом, посилаючись на невідповідність договору закону не вказав законодавчих норм, яким не відповідає спірний договір.

Отже, в зустрічному позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються:

- За первісним позовом на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

- За зустрічним позовом - на ПАТ "Хмельниччина-Авто "

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Національного агенства з акредитації України, м. Київ до публічного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто ", м. Хмельницький про стягнення 42 831, 71 грн. задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Хмельниччина - Авто" (код 03112917, м. Хмельницький, проспект Миру. 102) на користь Національного агенства з акредитації України (код 26196207, м. Київ, вул. Кутузова, 18 / 7) 23 620, 43 грн. (двадцять три тисячі шістьсот двадцять грн. 43 коп.) основної заборгованості, 17 272, 06 грн. (сімнадцять тисяч двісті сімдесят дві грн. 06 коп.) інфляційних, 1 003, 71 грн. (одна тисяча три грн. 71 коп.) 3% річних та 1 717, 38 грн. (одна тисяча сімсот сімнадцять грн. 38 коп.) судового збору.

В решті позову відмовити.

В зустрічному позові публічного акціонерного товариства "Хмельниччина-Авто ", м. Хмельницький до Національного агенства з акредитації України, м. Київ про визнання недійсним договору відмовити.

Повний текст рішення складено 17 серпня 2015 року.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу