Ухвала

від 01.07.2010 по справі 17/43(2а-12158/08)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 17/43(2а-12158/08) Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретаріХрімлі О.Г., Літвіної Н.М., Вівдиченко Т.Р., Черняк К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Галактика»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001032330/0 від 14.04.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, осіб, які приймали участь в розгляді справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відчуження облігацій позивачем є завершальною стадією емісії цінних паперів, а тому не є розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «СК «Галактика»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.09.2007 року, за наслідками якої складено акт № 34/22-025/30026143 від 01.04.2008 року.

В ході перевірки податковою інспекцією виявлені порушення відповідачем приписів п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме -проведення розрахункових операцій за готівковий розрахунок на суму 2638510 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки позивачем 14.04.2008 року прийнято рішення № 0001032330/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13192550 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності визначення відповідачу штрафних санкцій на суму 13192550 грн. за проведення розрахункових операцій за готівковий розрахунок на суму 2638510 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

З акту перевірки вбачається, що в перевіряємий період позивачем було реалізовано за готівковий розрахунок із виписуванням прибуткових касових ордерів цінні папери -облігації на загальну суму 2638510 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відповідач помилково вважає облігації, відчужені позивачем, товаром, а саме відчуження -розрахунковою операцією, з огляду на таке.

Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Облігація за визначенням, наведеним ч. 1 ст. 7 цього Закону, це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Облігація є емісійним цінним папером.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач протоколом правління Товариства від 20.11.2006 року за № 20/11 затвердив рішення про випуск та закрите розміщення облігацій. У відповідності з прийнятим рішенням відповідач зареєстрував випуск облігацій, про що свідчить свідоцтво Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про реєстрацію випуску облігацій підприємств від 23.01.2007 року за № 5/2/07, виданого 28 березня 2007 року.

Тобто, позивачем було здійснено емісію цінних паперів, яка відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»полягає у встановленій законодавством послідовності дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

В свою чергу, розміщення цінних паперів полягає у відчуженні цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником, тобто особою, яка отримала цінні папери у власність безпосередньо в емітента (або в особи, що видала цінний папір) чи андеррайтера під час розміщення цінних паперів.

Судом першої інстанції встановлено, що відчуження облігацій підприємства на стадії їх розміщення відповідач здійснив шляхом укладення договорів купівлі-продажу облігацій від 31.01.2007 року №№ 31/04-1, 31/03-1, 31/02-1, 31/01-1.

За таких обставин, особи, що придбали вказані облігації за цими договорами є їх першими власниками.

Таким чином, позивач як особа, що видала цінні папери, та емітент не їх власником, оскільки таким власником є особа, що здійснила внесення грошових коштів, а самі облігації, розміщені позивачем, не можуть вважатися товаром.

Операція з відчуження облігації позивачем не може вважатись розрахунковою, що виключає обов'язок останнього під час їх реалізації на стадії розміщення застосовувати реєстратор розрахункових операцій.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009 року, у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Галактика»про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій у сумі 13192550 грн. відмовлено за безпідставністю.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений вірний висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 січня 2009 року -без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 06 липня 2010 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді Н.М. Літвівна

Т.Р. Вівдиченко