Ухвала

від 13.08.2015 по справі 815/1022/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/1022/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Еліт-Електро Плюс до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року приватне підприємство Еліт-Електро Плюс (далі - позивач, ПП Еліт-Електро Плюс ) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 січня 2015 року №0000062208, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 6 472,00 грн. та штрафними санкціями 1 618,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу щодо неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентом ТОВ Екстрабілдінг Груп є такими, що не відповідають вимогам діючого податкового законодавства.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року адміністративний позов задоволений в повному обсязі.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0000062208 від 29 січня 2015 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що судом не надано належну правову оцінку всім доказам та не було здійснено всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, представник податкового органу, просить винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області ліцензії Серії АВ №596058 від 22 грудня 2011 року, позивач займається електромонтажними роботами.

У межах здійснення господарської діяльності, 02 червня 2014 року між ТОВ Веста (замовник) та ПП Еліт-Електро Плюс (підрядник) був укладений договір підряду № 02-06, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання власними та залученими силами й засобами виконати підрядні роботи на об'єкті - Автозаправна станція за адресою: м. Одеса, вул. 25 Чапаєвської Дивізії, 13а (а.с.53-54).

11 липня 2014 року ПП Еліт-Електро Плюс (підрядник) було укладено із ТОВ Екстрабілдінг Груп (субпідрядник) договір субпідряду №111407 (а.с.40-42).

При цьому, позивачем при укладанні даного договору з ТОВ Екстрабілдінг Груп було перевірено відомості щодо реєстрації останнього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходження на податковому обліку в податкових органах та наявності свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Екстрабілдінг Груп існує з березня 2014 року і основним його видом діяльності є будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.38-39).

Предметом договору субпідряду №111407 від 11 липня 2014 року було виконання субпідрядником електромонтажних робіт по реконструкції АЗС за адресою: м. Одеса, вул. 25 Чапаєвської Дивізії, 13а. Договірна ціна вказана в п.2 даного Договору, яка складає 38 833,28 грн. Початок робіт - липень 2014 року, закінчення - до повного їх виконання.

Факт виконання контрагентом ТОВ Екстрабілдінг Груп у липні 2014 року електромонтажних робіт, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами:

- податковою накладною від 31 липня 2014 року №229 на суму 38 833,28 грн., в тому числі ПДВ 6 472,21 грн. (а.с.52);

- актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року за формою КБ-3 (а.с.45-48);

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (а.с.44);

- додатком №1 до договору "Договірна ціна" (а.с.43);

- платіжними дорученнями (а.с.49-51).

ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено невиїзну перевірку ПП Еліт-Електро Плюс з питань документального підтвердження взаємовідносин з підприємством ТОВ Екстрабілдінг Груп , згідно наданої звітності з податку на додану вартість за період - липень 2014 року.

За результатами вказаної невиїзної перевірки 06 січня 2015 року складено акт №91/22-08/35505474 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в липні 2014 року на суму 6 472,00 грн. (а.с.18-26).

Як вбачається з Акта перевірки, висновок про наявність порушення податкового законодавства з боку позивача у вигляді заниження останнім податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ Екстрабілдінг Груп , зроблено на підставі того, що позивачем не надано до перевірки податкову накладну від 31 липня 2014 року №229 на загальну суму 38 833,28 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 6 472,21 грн.).

Також, податковий орган посилався на акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01 вересня 2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Екстрабілдінг Груп щодо фінансово-господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року (а.с.95-99).

Враховуючи, встановлені Актом перевірки обставини, ДПІ у Приморському районі м. Одеси 29 січня 2015 року прийняла податкове повідомлення-рішення №0000062208, яким збільшила грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 6 472,00 грн. та штрафними санкціями 1 618,00 грн. (а.с.11).

Задовольняючи позовні вимоги та відповідно скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність досліджених під час розгляду адміністративної справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних будівельних робіт, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували їх виконання.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Питання, пов'язані з формуванням позивачем податкового кредиту, врегульовано ст.198 Податкового кодексу України.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом наведених правових норм, необхідною умовою для включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість є фактичність здійснення та підтвердження належним чином складеними первинними документами господарської операції, що відображає її реальність, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Одним із доводів апеляційної скарги є те, що позивачем до перевірки не надано податкову накладну від 31 липня 2014 року №229 на суму 38 833,28 грн., в тому числі ПДВ 6 472,21 грн. Тобто, представник податкового органу вважає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку даному факту.

З цього приводу колегія суддів виходить з наступного.

На підтвердження взаємовідносин у липні 2014 року із контрагентом ТОВ Екстрабілдінг Груп , позивач 28 листопада 2014 року, на письмовий запит податкового органу від 17 листопада 2014 року №38706/10/15-2, надав первинні документи в тому числі і податкову накладну від 31 липня 2014 року №229 (а.с.108-114).

Незважаючи на це, податковий орган 18 грудня 2014 року прийняв наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП Еліт-Електро Плюс , з питань документального підтвердження взаємовідносин з підприємством ТОВ Екстрабілдінг Груп , згідно наданої звітності з ПДВ за період липень 2014 року (а.с.94).

У даному наказі підставою для проведення перевірки є пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який регламентує, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту .

Разом із тим, матеріали справи свідчать про те, що позивачем, у встановлений податковим законодавством термін, виконано вимоги відповідача та надано усі необхідні первинні документи.

Апелянтом також вказано, що позивачем до перевірки не надано оборотно-сальдових відомостей.

Водночас, апелянт не довів обставини за якими, позивач повинен був надати до невиїзної перевірки докази, які не були витребувані контролюючим органом.

У матеріалах справи відсутні докази про те, що на вимогу контролюючого органу позивач відмовився надати документи первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Поряд з іншими доводами апеляційної скарги, апелянт також посилається на акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №2660/26-55-22-08/39127257 від 01 вересня 2014 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Екстрабілдінг Груп , який на його думку нібито свідчить про правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає даний довід безпідставним, враховуючи наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок . Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок .

Згідно з п.п.4.4 п.4 Методичних рекомендацій, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки по суті є актом про неможливість з'ясування реальності та повноти відображення господарських операцій в обліку платника податків, у зв'язку з чим такий акт виключає можливість викладання в ньому висновків щодо змісту господарської діяльності платника податків. До того ж, форма акта про неможливість проведення зустрічної звірки (Додаток 3 до вказаних Методичних рекомендацій) не передбачає графи, в якій би викладалися такі висновки, натомість передбачає конкретизацію податкової інформації, яка стосується господарської діяльності платника податків (додаток 3, графа 15 акта).

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що отримання податковим органом акта про неможливість проведення зустрічної звірки, в якому викладено висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. До того ж, акт перевірки контрагента чи акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиційного значення при розгляді справи судом, та не має статусу документа, що достовірно та безумовно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Обґрунтовано взято до уваги судом першої інстанції рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 січня 2015 року у справі №810/6886/14 за адміністративним позовом ТОВ Екстрабілдінг Груп до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання органу доходу і зборів вчинити певні дії, яке набрало законної сили на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року (а.с.71-83, 115-121).

Даними рішеннями судів встановлено необґрунтованість висновків вищезазначеного акту Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Екстрабілдінг Груп , зокрема, щодо відсутності підприємства за місцем реєстрації та нездійснення ним господарської діяльності, а також зобов'язано поновити в інформаційній системі Податковий блок дані податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Екстрабілдінг Груп за липень 2014 року.

Інших доводів, на скасування рішення суду першої інстанції, апеляційна скарга - не містить.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства Еліт-Електро Плюс до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова