Рішення

від 07.09.2009 по справі 17/136-09-4267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/136-09-4267

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2009 р.Справа  № 17/136-09-4267

За позовом:        Колективного підприємства „Будова”

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Будтех-2000”

про розірвання договору та визнання права власності.

                                                                                                       Суддя           Зуєва Л.Є.

Представники:

від позивача: Дімарський  Д.Л. –на підставі довіреності від 07.09.09р.;

від відповідача: Поліщук О.А. –директор на підставі протоколу (паспорт КК№116119).

Суть спору: КП „Будова” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій просить суд розірвати договір №26/12-03 від 26.12.2003р. укладеного між КП „Будова” та ТОВ „Будтех-200”, а також визнати за КП „Будова” право власності на виробничо-складські приміщення, які складаються з адміністративної будівлі літ. „А” –площею 406,4 кв.м., цех літ. „А1” площею –1386,5 кв.м., зазначених в технічному паспорті виготовленого 25.06.2009р. КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”.

Відповідач в судове засідання з'явився, письмовий відзив на позов не надав, однак в усних поясненнях заявлені до нього позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглядом справи встановлено:

26.12.2003р. між КП „Будова” (надалі позивач) та ТОВ „Баутех-Україна” (надалі відповідач) було  укладено агентський договір №26\12-03, відповідно до умов якого, а саме п. 1.1 в порядку на та умовах, визначених цим Договром, позивач надав відповідачу немонопольне право на виконання агентських функцій (функцій замовника) на проектування і погодження документації на будівництво та введення в подальшому в експлуатацію цеху по виробництву енергозберігаючих матеріалів по вул. Хімічній, 4 в м. Одесі, шляхом посередництва, в інтересах і за рахунок позивача.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №03-10\2514 від 07.09.2005р. ТОВ „Баутех-Україна” було надано дозвіл на розробку робочого проекту цеху по виробництву енергозберігаючих матеріалів на будівельній базі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 4\1 та наданням його в подальшому на розгляд в УАБ до 01.03.2006р.

На підставі рішень виконавчого комітету Одеської міської ради управлінням архітектури та містобудування м. Одеси було видано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №121 від 28.01.2006р. на розробку робочого проекту цеху по виробництву енергозберігаючих матеріалів.

Згодом, рішенням виконкому №03-10\3452 від 25.12.2006р. строк представлення проекту на погодження було продовжено до 20.07.2007р.

Рішенням №1987-У від 05.10.2007р. КП „Будова” було відведено земельну ділянку площею 0,4448 га за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 4/1 в довгострокову оренду на 49 років для експлуатації і обслуговування будівель та споруд будівельної бази.

В подальшому між Одеської міської  радою та КП „Будова” укладено договір оренди землі від 01.07.2008р., який зареєстрований у Одеській регіональній філії Центру ДЗК за №040850500064 від 04.09.2008р., згідно умов якого позивачу в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 4448 кв.м., у тому числі по угіддях:

- під капітальною забудовою –562 кв.м.;

- під тимчасовою забудовою –135 кв.м.;

- під проїздами, проходами та площадками – 3751 кв.м.

На виконання умов укладеного договору ТОВ „Будтех-2000” отримало наступні документи дозвільного характеру, а саме висновок управління охорони об'єктів культурної спадщини №624 від 13.02.2006р. по землі від 13.02.2006р. вих.№624; погодження проекту управлінням інженерного захисту території №105 від 07.02.2007р.; висновок ГУМНС №14-986 від 11.07.2006р. по проекту; висновок управління екології і природних ресурсів по проекту №4823/03-06-09 від 12.10.2006р.; висновок і дозвіл управління екології і природних ресурсів №5224/03-04 від 30.10.2006р. по питанням забруднюючих речовин, діючих до 31.12.2007р.; висновок Чорноморського експертного центра №51-01-1593.06 від 19.06.2007р.; висновок Чорноморського експертного технічного центру №51-01-31-2771.07 від 03.09.2007р. на зовнішнє енергозбереження; погодження проекту відділом ДАІ №7/2-1972 від 24.07.2006р.; висновок КП „Міскзелентрест” №39/1 від 19.06.2006р.

25.01.2007р. між позивачем та ТОВ „Черноморстройторг” укладено договір підряду №0203-07 від 25.01.2007р., умовами якого передбачено, що ТОВ „Черноморстройторг” зобов'язане виконати будівельні роботи на об'єкті „Будівництво цеху по виробництву енергозберігаючих будівельних матеріалів за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 4/1”.

01.09.2007р. між КП „Будова” та ПП „Естет-Буд” укладено договір підряду №487, згідно умов якого КП „Будова” доручило, а ПП „Естет-Буд” взяло на себе зобов'язання виконати загально-будівельні та спеціальні роботи на об'єкті „Будівництво цеху по виробництву енергозберігаючих будівельних матеріалів за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 4/1”.

Станом на 2009 рік КП „Будова” робочий проект цеху по виробництву енергозберігаючих будівельних матеріалів за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 4/1, виконаний у повному обсязі та у відповідності з вимогами ДБН А.2.2-3-2002 „Состав, порядок разработки, согласования и утверждения проектной документации для строительства” та діючими на момент обстеження нормативними документами.

В результаті завершення будівництва цеху по виробництву енергозберігаючих матеріалів були збудовані нежитлові приміщення загальною площею 1792,9 кв.м., які згідно технічного паспорту виготовленого КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” від 25.06.2009р., складаються з адміністративної будівлі літ.„А” - площею 406,4 кв.м., та цеху літ. А1   - площею 1386,5 кв.м.

У відповідності до п. 7 додатку №1 до агентського договору №26/12-03 від 26.12.2003р., який є невід'ємною частиною договору, до переліку послуг, які надаються агентом замовнику по будівництву відноситься здійснення приймання об'єкта в експлуатацію з оформленням Акта готовності об'єкта до експлуатації і свідоцтва.

02.06.2009р. КП „Будова” звернулася до ТОВ „Будтех-2000” (нова назва колишнього ТОВ „Баутех-Україна”, змінена на підставі протоколу №4 Зборів учасників ТОВ „Баутех-Україна” від 12.01.2006р.), з листом в якому повідомила відповідачу про закінчення будівництва об'єкта. Крім цього, в даному листі КП „Будова” просило замовити в органах БТІ технічний паспорт на зведені об'єкти нерухомості, а також підготувати відповідну документацію необхідну для введення цього об'єкту в експлуатацію, що передбачено умовами укладеного між ними агентського договору №26/12-03 від 26.12.2003р.

15.06.2009р. ТОВ „Будтех-2000” у відповідь на надісланий КП „Будова” лист від 02.06.2009р., без будь-яких правових обґрунтувань та пояснень повідомило про неможливість виконання ним взятих на себе зобов'язань, а саме замовлення технічного паспорту в органах БТІ та підготовки документів для введення збудованих об'єктів в експлуатацію.         

КП „Будова” самостійно замовило у КП „ОМБТІ та РОН” технічний паспорт на зведені будівлі цеху та адміністративну будівлю, який було виготовлено 25.06.2009р.

Внаслідок неналежного виконання ТОВ „Будтех-2000” умов укладеного між сторонами агентського договору, визначених у п.1.1 та п. 2.1.6, позивач позбувся можливості ввести збудований ним об'єкт нерухомості в експлуатацію та зареєструвати за собою право власності.

Зазначені обставини спонукали КП „Будова” звернутися до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Будтех-2000” про розірвання договору та визнання права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.08.2009р. порушено провадження у справі №17/136-09-4267 за позовом КП „Будова” до ТОВ „Будтех-2000” про розірвання договору та визнання права власності.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП „Будова” підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовЧязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої  цивільні  права вільно на власний розсуд.

Вимогами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договір укладений між сторонами по справі, як  цивільно-правовий   правочин  є правомірним  на час розгляду справи, оскільки  його недійсність прямо не встановлена законом, та  він не визнаний судом недійсними, тому зобов'язання за цим договором  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України № 435-IV від 16.01.2003 р. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

У відповідності до п.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а за замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

У відповідності до п. 8.3 укладеного договору, даний договір може бути достроково розірваний на підставах, передбачених діючим законодавством.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдання цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

У відповідності до п. 7 додатку №1 до агентського договору №26/12-03 від 26.12.2003р., який є невід'ємною частиною договору, до переліку послуг, які зобов'язався надати відповідача позивачу по будівництву відноситься також здійснення приймання об'єкта в експлуатацію з оформленням Акта готовності об'єкта до експлуатації і свідоцтва.

Однак відповідач по справі ухилився від виконання взятих не себе зобов'язань в частині приймання об'єкта в експлуатацію з оформленням Акта готовності об'єкта до експлуатації.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору в частині здачі об'єкта в експлуатацію, позивач значною мірою був позбавлений можливості реєстрації за собою права власності на збудований об'єкт, внаслідок чого суд дійшов висновку, щодо істотного порушення умов договору з боку відповідача, що є законною підставою для    розірвання договору агентського договору №26/12-03 від 26.12.2003р.в судовому порядку.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема  визнання права.

Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник на свій розсуд володіє,  користується  і розпоряджається  належним йому майном.  Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.  Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом  діяльності.

Вимогами п.1, п.2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

У відповідності до п. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі (п.1, п. 2 ст. 331 ЦК України).

Будівельний цех по виробництву енергозберігаючих будівельних матеріалів збудований за власні кошти КП „Будова”, що підтверджується договорами підряду №0203-07 від 25.01.2007р., укладеного між КП „Будова” та ТОВ „Черноморстройторг” та договором підряду №487 від 01.09.2007р., укладеного між КП „Будова” та ПП „Естет-Буд”.

В підтвердження виконаних робіт КП „Будова” надало акти виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3, за які КП „Будова” повністю розрахувалася про що свідчать платіжні доручення.

Вимогами ст. 392 ЦК України, передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

При цьому, зі змісту ст. 876 ЦК України випливає, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Вирішуючи спори, пов'язані з правом власності, суд виходить з того, що підтвердженням наявності такого права можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють безпосередньо самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (до нього переходить) право власності.

Відповідно до ст. 29 Закону України „Про планування і забудову територій” документом, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, є наданий інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю дозвіл на виконання будівельних робіт.

У відповідності до ст. 301 ЗУ „Про планування і забудову територій” прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил (далі - свідоцтво), що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Свідоцтво - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Для одержання свідоцтва замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація, затверджена у встановленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, замовником, страховою компанією (у разі, якщо об'єкт застрахований).

КП „Будова” внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань самостійно було замовлено в експертній установі ПП „Інженер Сервіс”” держ. ліцензія АБ №1000817 технічний висновок про стан збудованого об'єкту нерухомості.

З наявного технічного висновку від 22.05.2009р. вбачається, що збудовані позивачем об'єкти зазначені в технічному паспорті від 25.06.2009р. під літ. „А” та „А1” відповідають технічних правилам та нормам ДБН, по будівництву отримані наступні дозволи: висновок СЕС №,3/363-2042 від 21.09.2006р. по проекту відведення земельної ділянки; висновок управління охорони об'єктів культурної спадщини №624 від 13.02.2006р. по землі; висновок СЕС №760-2043 від 19.09.2006р. на проект; висновок ГЛАВУАГ №36 від 26.02.2007р. №180 по проекту; погодження проекту управлінням інженерного захисту території №105 від 07.02.2007р.; висновок ГУМНС №14-986 від 11.07.2006р. по проекту; висновок управління екології і природних ресурсів по проекту №4823/03-06-09 від 12.10.2006р.; висновок і дозвіл управління екології і природних ресурсів №5224/03-04 від 30.10.2006р. по питанням забруднюючих речовин, діючих до 31.12.2007р.; висновок Чорноморського експертного центра №51-01-1593.06 від 19.06.2007р.; висновок Чорноморського експертного технічного центру №51-01-31-2771.07 від 03.09.2007р. на зовнішнє енергозбереження; погодження проекту відділом ДАІ №7/2-1972 від 24.07.2006р.; висновок КП „Міскзелентрест” №39/1 від 19.06.2006р.

Технічний стан усіх будівельних конструкцій добрий. Прийняті при будівництві конструктивні рішення забезпечують необхідну несучу здатність будівельних конструкцій і їх надійну експлуатацію.

Таким чином, враховуючи, що КП „Будова” отримані вищевказані висновки та погодження на будівництво, а також приймаючи до уваги, що стан збудованих об'єктів відповідає усім будівельним нормам та стандартам, а будівництво згідно вищевказаного висновку закінчено, суд вважає, що позовні вимоги КП „Будова” обґрунтовані, підтверджені доказами наявними в матеріалах справи, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі, шляхом визнання за КП „Будова” права власності на об'єкти зазначені в технічному паспорті КП „ОМБТІ та РОН” від 25.06.2009р., які складаються з адміністративної будівлі літ „А” – площею 406,4 кв.м., цеха літ. „А1” –площею 1 386,5 кв.м.

Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 12, 15, 16, 204, 316, 319, 328, 331, 392, 651, 876, 901, 907 ЦК України, ст.ст. 29, 301 ЗУ „Про планування та забудову територій” України, ст. 193 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП „Будова”, обґрунтовані та підтвердженні відповідними доказами, у зв'язку з чим позовна  заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, відповідно до вимог ст. 44 -49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Агентський договір №26/12-03, укладений від 26.12.2003р. між КП „Будова” та        ТОВ „Будтех-2000” (колишня назва ТОВ „Баутех-Україна”) - розірвати.

3. Визнати за колективним підприємством „Будова” /м. Одеса, вул. Ольгіївська, 27, кв. 26, код ЄДРПОУ 22484783/ право власності на виробничо-складські приміщення, які складаються з: адміністративна будівля літ. „А” –площею 406,4 кв.м., цех літ. „А1” площею –1386,5 кв.м., зазначених в технічному паспорті виготовленого 25.06.2009р. КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Будтех-2000” /65015, м. Одеса, вул. академіка Вільямса, 58,1 кв. 107, код ЄДРПОУ 32896400/ на користь колективного підприємства „Будова” /м. Одеса, вул. Ольгіївська, 27, кв. 26, код ЄДРПОУ 22484783/ 25 500 грн. 00 коп. /двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп./ - державного мита; 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./  - витрат на послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення господарського суду є обов'язковим до виконання на усій території України відповідно до вимог  ст. 45 ГПК України та підлягає державній реєстрації в органах МБТІ на підставі  ст.182 ЦК України та  ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, в порядку передбаченому  ст. 85 ГПК України.

Суддя