Рішення

від 29.09.2009 по справі 31/276-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/276-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.09р.

Справа № 31/276-09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Голд Імпекс”,  м. Дніпропетровськ

До: Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства „Металопласт”, м. Дніпропетровськ

Про:  визнання договору  укладеним та визнання права власності

 Суддя         Єременко А.В.

Представники:

Від позивачаЛегостаєв І.М., довіреність від 15.06.09 р., № 99;

Від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача та просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу № 28 від 15.11.1999 року нежитлового приміщення № 15 в будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. Б-2, загальною площею 96,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артельна, 10, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Голд Імпекс”  і Дніпропетровським колективним  виробничо-комерційним підприємством „Металопласт” та визнати за позивачем право власності на нежитлове приміщення № 15   в будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. Б-2 на І поверсі, поз. 1-2, загальною площею 104,9 кв.м., у тому числі літ.б –ґанок, що розташоване за  вищезазначеною адресою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем  15.11.1999 року у простій письмовій формі укладений договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна. Умови договору купівлі-продажу щодо передачі спірного нерухомого майна сторонами договору виконані. Однак, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Позивач вважає, що правомірно набув право власності на спірне нерухоме майно, просить визнати його власником цього майна.

Відповідач проти задоволення позовних вимог та розгляду справи за відсутності його представника не заперечує.

В судовому засіданні за погодженням представника позивача  оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

      Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

        15.11.1999 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №  28 (далі - Договір), відповідно до п.,п. 1.1, 1.2.  якого,  продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність  покупця (позивач)  нежитлове  приміщення № 15 в будинку  Б-2, спортивно-оздоровчого комплексу, загальною площею 96,6 м2,  розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ,  вулиця Артільна 10 , право власності на яке зареєстровано Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу № 10-ЮН за реєстровим № 488-138, про що  видано реєстраційне  посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 09 червня 1997 року.

       Згідно п. 1.3 Договору  вартість приміщення складає 3134,40 гривень.

       Розрахунки за договором здійснюється в порядку, передбаченому договором № 26-АО від 01.11.1999 року, який є невід'ємною частиною цього договору.

       Відповідно до умов п. 2.2 договору № 26 - АО оплата здійснюється поетапно:

-  одна тисяча сто тридцять чотири гривні - протягом одного календарного року з моменту укладення договору купівлі-продажу Об'єкту нерухомості;

-  одна тисяча гривень - протягом другого календарного року з моменту укладення договору купівлі-продажу Об'єкту нерухомості;

-  одна тисяча гривень - протягом третього календарного року з моменту укладення договору купівлі-продажу Об'єкту нерухомості.

        Відповідно до п. 2.3 договору № 26 - АО після повної сплати вартості Об'єкту сторони підписують акт прийому-передачі Об'єкту. Даний акт підписується протягом  10 днів з моменту здійснення останньої сплати.

        Згідно п.2.7 договору № 26 - АО  підписання Сторонами акту приймання-передачі Об'єкту нерухомості свідчить про проведення повного взаєморозрахунку та відсутності претензій Сторін один до одного.

          Пунктом 1.3. договору № 26-АО передбачено право сторін вимагати нотаріального посвідчення Договору.

         05.07.2002 року між сторонами у справі був підписаний відповідний акт приймання-передачі.

         Договір купівлі-продажу №  28  був укладений між позивачем та відповідачем  15.11.1999 р.., тобто під час дії ЦК УРСР (1963р.).

Відповідно до вимог ст. 225 ЦК УРСР, право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Оскільки Договір укладено між юридичними особами та його предметом є нежитлове приміщення, до спірних правовідносин не може застосовуватися  ст.227 ЦК УРСР, яка передбачала  недійсність договору купівлі-продажу жилого будинку,  якщо хоча б однією з сторін є громадянин, у разі відсутності  нотаріального посвідчення такого договору.

        Як вже зазначалось судом, спірним  договором передбачено право сторін вимагати його  нотаріального посвідчення.

         Враховуючи, що позивач з відповідною вимогою звернувся до відповідача у 2009 році (лист від 14.04.2009 р., вих. 14/04), тобто під час дії ЦК України (2003р.), у зв'язку з чим відповідні норми ЦК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин в силу             п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Так, за ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Спірний договір купівлі-продажу від 15.11.1999 р. містить всі істотні умови, передбачені чинним законодавством для договорів цього виду, сторонами досягнуто згоди по всіх питаннях стосовно предмету договору, ціни, прав та обов'язків сторін, строки виконання та т. і. Договір підписано від імені продавця та покупця відповідними особами у межах наданих ним повноважень. На час розгляду справи відбулося повне виконання договору з боку покупця - здійснена оплата майна, та з боку продавця - здійснено передачу майна. З урахуванням зазначеного слід дійти висновку, що підстави вважати договір купівлі-продажу від 15.11.1999 р. недійсним відсутні, тобто позовні вимоги в частині визнання договору дійсним підлягають задоволенню.

     Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

    Відповідно до  ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

    Під час користування  нерухомим майном, переданим позивачу за Договором, останній  здійснив його самочинне переобладнання, внаслідок  чого збільшилася його площа, яка згідно технічного паспорту, виданого комунальним  підприємством „Дніпропетровське  міжміське бюро технічної інвентаризації”  за станом на 16.06.2009 р. складає 104,9 кв.м.

За результатами обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій  нежилого приміщення № 15,  розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Артельна, 10,  проведеного товариством з обмеженою відповідальністю „ІНЖИНІРИНГ-ПРАВОПРОЕКТ” (ліцензія серії АВ № 316949 від 20.06.2007 року, строк дії з 20.06.2007 року по 20.07.2012 року) можлива його подальша експлуатація за прямим призначенням.

    З матеріалів справи не вбачається порушення самочинним переобладнанням прав інших осіб.

В силу ст. 392 ЦК України, власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

  Ст. 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

        Оскільки суд дійшов висновку про дійсність договору купівлі-продажу  № 28 від 15.11.1999 р. та враховуючи, що судом розглядається спір про право, внаслідок його оспорювання відповідачем, що унеможливлює реєстрацію права власності та його  реалізацію позивачем, а також виходячи з необхідності остаточного вирішення спору між сторонами щодо права власності на спірне майно, тому оцінюючи всі обставини справи у сукупності, як-то передбачено ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, право власності позивача на спірне нерухоме майно є набутим правомірно. Позовні вимоги про визнання за позивачем права власності  на нежитлове приміщення № 15   в будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. Б-2 на І поверсі, поз. 1-2, загальною площею 104,9 кв.м., у тому числі літ.б –ґанок, що розташоване за  за адресою : м. Дніпропетровськ, вул.. Артельна, 10, підлягають задоволенню.

 Відповідно до  ст. 49 ГПК України, враховуючи обставини самочинного перепланування,  судові витрати у справі покладаються на позивача.

      На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 28 від 15.11.1999 року нежитлового приміщення № 15 в будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. Б-2, загальною площею 96,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Артельна, 10, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Голд Імпекс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Дзержинського, 1/33, ОКПО 24244586)  та Дніпропетровським колективним  виробничо-комерційним підприємством „Металопласт” (49000, М. Дніпропетровськ, вул. Артельна, 10, ОКПО 275211).

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма „Голд Імпекс” (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Дзержинського, 1/33, ОКПО 24244586)  право власності на нежитлове приміщення № 15  в будівлі спортивно-оздоровчого комплексу літ. Б-2 на І поверсі, поз. 1-2, загальною площею 104,9 кв.м., у тому числі літ.б –ґанок, що розташоване за  адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Артельна, 10  без додаткових актів введення в експлуатацію.

    Суддя                                                                                                    А.В.Єременко