КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8
т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2007
№ 06/2974-8/337
Київський апеляційний господарський суд у
складі колегії суддів:
головуючого: Капацин Н.В.
суддів:
Синиці О.Ф.
Зеленіна В.О.
при секретарі: Кулачок О.А.
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача 1: Голяк М.Ю. (дов.
б/н від 16.02.2007);
від відповідача 2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від
12.12.2006
у справі № 06/2974-8/337 (Катрич В.С.)
за позовом Фізичної особи -
підприємеця ОСОБА_1
до ДП
"Укрмагістраль" Управління державної служби автомобільних доріг Філії
“УкрДорСервіс - Черкаси” Державного підприємства “Український Дорожній Сервіс”
про
стягнення 34720,70 грн.
за зустрічним позовом Державного
підприємства “Український Дорожній Сервіс”
до Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1
про визнання договору поставки
дійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м.
Києва від 12.12.2006р. у справі № 06/2974-8/337 позовні вимоги задоволено
частково, стягнуто з Державного підприємства з розбудови транспортних коридорів
в Україні “Укрмагістраль” на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
15609,48 грн. основного боргу, 151,22 грн. штрафу, 157,61 грн. державного мита
та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу;
в іншій частині відмовлено; по зустрічному позові Державного підприємства
“УкрДорСервіс” припинено провадження.
Рішення суду першої інстанції
ґрунтується на тому, що в порушення норм статей 525, 526 Цивільного кодексу
України (далі - ЦК України) та статті
193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відповідач 2 не виконав
своїх договірних зобов'язань та не сплатив борг перед позивачем в сумі 15609,48
грн., а тому вимога позивача в частині стягнення з відповідача 15609,48 гри.
основного боргу на думку суду першої інстанції є обґрунтована.
Також суд першої інстанції
враховуючи п. 3.3. договору на поставку продукції НОМЕР_1 від 03.10.2005,
відповідно до якого за безпідставне ухилення від оплати продукції “покупець”
виплачує “постачальнику” штраф у розмірі 0,5% суми від сплати якої ухилився,
стягнув 151,22 грн. штрафу.
Господарський суд м. Києва відмовив
у стягненні 5000 грн. моральної шкоди, керуючись чинним законодавством, а саме
нормою про те, що відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок
приниження ділової репутації, передбачається у випадках поширення щодо особи
недостовірної інформації. Доказів того, що відповідачами щодо позивача було
поширено відповідну інформацію не було надано.
Відмовлено позивачу було і в
задоволенні стягнення 23031,74 грн. збитків від упущеної вигоди, суд першої
інстанції керувався тим фактом, що позивачем не було доведено у відповідності
до статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК
України), що ним вжито всіх заходів, щодо одержання неодержаних доходів
(упущеної вигоди).
Не погоджуючись з рішенням суду
першої інстанції, Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 звернулась з апеляційною
скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати
рішення Господарського суду м. Києва по справі
№ 06/2974-8/337 від 12.12.2006р.
В апеляційній скарзі позивач
посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з
порушенням норм процесуального та матеріального права, а також неповним
з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.
Судом першої інстанції не було
розглянуто питання про відшкодування відповідачем збитків від упущеної вигоди,
що призвело на думку позивача до оскарження рішення.
Позивач та представник відповідача
1 в судове засідання з'явилися. Позивач підтримав доводи, які були викладені в
апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове,
яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а відповідач 1 заперечив
проти доводів, які викладені в
апеляційної скарги.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився.
Статтею 101 Господарського
процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи
апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими
доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної
скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,
колегія суддів встановила наступне:
Підприємець ОСОБА_1 звернулася з
позовом до Господарського суду Черкаської області про стягнення боргу з Філії
“УкрДорСервіс - Черкаси” Державного підприємства “Український Дорожній Сервіс”.
Матеріали даної справи було
надіслано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.
Філія “УкрДорСервіс - Черкаси”
Державного підприємства “Український Дорожній Сервіс” є правонаступником Філії
“Укрмагістраль - Черкаси” Державного підприємства з розбудови транспортних
коридорів України “Укрмагістраль” в частині розподільчого балансу,
затвердженого Державною службою автомобільних доріг України у відповідності до
наказів Державної служби автомобільних доріг України від 26.07.2005р. № 299
“Про створення Державного підприємства “УкрДорСервіс”, від 07.09.2005р. № 355
“Про передачу філії “Укрмагістраль-Черкаси” з метою створення належних умов
сервісного обслуговування на автомобільних дорогах, ефективного і оперативного
управління цілісним майновим комплексом, що розташований у с. Червона Слобода,
м. Кіровоград, с. Чапаївка, смт. Любашівка, м. Умань.
В процесі розгляду справи судом
першої інстанції здійснено заміну
відповідача 1 Державного підприємства “УкрДорСервіс” його правонаступником
Державним підприємством з розбудови транспортних коридорів в Україні
“Укрмагістраль”. Дана заміна була зроблена, в зв'язку з наказом Державної
служби автомобільних доріг України (Укравтодор) від 10.10.2006 року № 466 “Про
реорганізацію державного підприємства “Укрдорссрвіс” ДП “Укрдорсервіс”
реорганізовано шляхом приєднання до ДП “Укрмагістраль”. ДП “Укрмагістраль”
вважається правонаступником майнових прав та обов'язків реорганізованого ДП
“Укрдорсервіс”.
Відповідно до акту звірки
взаєморозрахунків станом на 30.09.2005р., заборгованість відповідача 2 перед
позивачем становила 15448,48 грн.
Між Філією
“УкрДорСервіс-Черкаси”
Державного підприємства
“Український Дорожній Сервіс” та Підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір на
поставку продукції НОМЕР_1 від 03.10.2005 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору
“постачальник” зобов'язався поставити, а “покупець” прийняти та оплатити
продукцію виробничо-технічного призначення відповідно до замовлення, рахунку.
Позивачем в період з 21.11.2005р.
по 29.12.2005р. було поставлено Філії “УкрДорСервіс-Черкаси” Державного
підприємства “Український Дорожній Сервіс” продукцію на суму 26839,20 гри.
Сторонами складений та підписаний акт
взаєморозрахунків станом на 31.12.2005р., зі змісту якого вбачається, що
заборгованість відповідача-2 перед позивачем становила 14207,48 грн.
Відповідно до видаткової накладної
НОМЕР_2 від 19.12.2005р. позивач поставив відповідачу 2 товар на суму 3402
грн., в свою чергу Філія “УкрДорСервіс-Черкаси” Державного підприємства
“Український Дорожній Сервіс” провела часткову оплату отриманого по даній
видатковій накладній товару на суму 2000
грн.
Тому станом на день розгляду справи
в суді першої інстанції заборгованість відповідача 2 перед позивачем не була
погашена та становила 15609,48 грн.
В відзиві на позовну заяву ДП з
розбудови транспортних кордонів в
Україні “Укрмагістраль” (м.с. 135-137) погоджується з сумою боргу за договором
поставки НОМЕР_1 від 03.10.2005 у розмірі 15609,48 грн., даний факт було
підтверджено і представником відповідача 1 у судовому засіданні апеляційної
інстанції 05.02.2007.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати
господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових
актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання
- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що
зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та
вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності
таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України
одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому колегія суддів погоджується з
висновком суду першої інстанції про те, що підлягає стягненню з відповідача 1
на користь позивача основний борг у сумі 15609,48 грн.
Згідно статей 546, 549 ЦК України,
виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом,
пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник
повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 та 6 ст. 231 ГК
України - штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі,
передбаченому сторонами у договорі.
Пункт 3.3 Договору встановлює, що
за безпідставне ухилення від оплати продукції “покупець” виплачує
“постачальнику” штраф у розмірі 0,5% суми від сплати якої ухилявся.
Тому позовна вимога, щодо стягнення
151,22 грн. штрафу Господарського суду м. Києва задоволена правомірно.
В апеляційній скарзі позивач
наполягає на стягненні з відповідача 1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн.,
аргументуючи свою вимогу тим, що мотиви,
які були викладені у відповіді на претензію НОМЕР_3 від 28.04.2006р. та листі
НОМЕР_4 від 18.05.2006р. Філією “УкрДорСервіс-Черкаси” Державного підприємства
“Український Дорожній Сервіс”, відхиляють законні вимоги позивача та принижують
його честь, гідність та ділову репутацію, завдають шкоди здоров'ю позивача та
здоров'ю членів його сім'ї.
Відповідно до статті 23 ЦК України
особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення
її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа
зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи
близьких родичів.
Стаття 1167 ЦК України передбачає,
що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за
наявності її вини.
Також підприємство чи організація
має право вимагати відшкодування моральної шкоди на підставі інших спеціальних
законодавчих актів, зокрема, статті 49 Закону України “Про інформацію”, статті
10 Закону України “Про режим іноземного інвестування”.
Згідно з чинним законодавством
відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок приниження ділової
репутації, передбачається у випадках поширення щодо особи недостовірної
інформації. Доказів того, що відповідачами щодо позивача було поширено відповідну інформацію, а ні в суді
першої інстанції, а ні апеляційному суді не надано.
Відповідно вище зазначених норм
закону обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її
заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням
заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен
з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних
страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями
(бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній
формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а
також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В матеріалах справи, відсутні
докази в підтвердження приниження честі, гідності та ділової репутації
позивача, а також докази заподіяння діями відповідачів шкоди здоров'ю позивача
та здоров'ю членів його сім'ї.
Тому судова колегія визнала вимоги
позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 5000,00 грн.
безпідставними та такими, що не підлягають задовольнити.
Щодо збитків від упущеної вигоди, у
розмірі 23031,74 грн. то апеляційний суд дійшов висновку залишити без
задоволення дану позовну вимогу зважаючи
на наступне.
Стаття 42 ГК України передбачяє, що
підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик
господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання
(підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання
прибутку.
Відповідно до ст. 623 ЦК України
передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується
кредитором. При визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються
заходи, вжити кредитором щодо їх одержання.
Позивачем не доведено і не
обґрунтовано в чому полягає упущена вигода, які збитки спричинені відповідачем
у зв'язку з неоплатною відповідачем отриманих ним товарів, а тому Господарський
суд м. Києва обґрунтовано прийшов до висновку про незадоволення позовних вимог
в частині стягнення збитків (упущеної вигоди).
Відповідно до статей 33, 34 ГПК
України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими
учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають
значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні
бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись
іншими засобами доказування.
Під час розгляду справи у суді
першої інстанції відповідач 1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою
до Підприємця ОСОБА_1 про визнання договору па поставку продукції НОМЕР_1 від
03.10.2005р., укладеного між Філією “УкрДорСервіс-Черкаси” Державного
підприємства “Український Дорожній Сервіс” та Підприємцем ОСОБА_1 недійсним.
Господарський суд м. Києва припинив
провадження по зустрічному позові Державного підприємства з розбудови транспортних кордонів в Україні
“Укрмагістраль” до Підприємця ОСОБА_1 про визнання договору на поставку
продукції НОМЕР_1 від 03.10.2005р., керуючись п.6 ч.1 статті 80 ГПК України.
У зустрічній позовній заяві
Державне підприємство з розбудови
транспортних кордонів в Україні “Укрмагістраль” посилається, що при
укладанні Договору було порушено п. 3.3 та п. 5.1.4. Положення про Філію
“УкрДорСервіс - Черкаси” Державного підприємства “Український Дорожній Сервіс”
(далі - Положення).
Відповідно до пункту 3.3. Положення
філія не є юридичною особою, несе відповідальність по зобов'язаннях, визначених
Підприємством у цьому Положенні або довіреності. Філія має право укладати
угоди, набувати майнові права та особисті немайнові права, виконувати обов'язки
в межах своєї компетенції та в межах, окреслених довіреністю та Положення про
Філію.
Пункт 5.1.4. положення встановлює,
що Філія укладає договори та угоди від свого імені, умови яких затверджуються
директором Підприємства.
Даний пункт відноситься до
внутрішніх відносин між Підприємством та Філією.
Тому апеляційний суд відмовляє у
задоволенні зустрічного позову Державного підприємства з розбудови транспортних кордонів в Україні
“Укрмагістраль” до Підприємця ОСОБА_1 про визнання договору на поставку
продукції НОМЕР_1 від 03.10.2005р.
За таких обставин колегія вважає,
що рішення Господарського суду міста Києва по даній справі частково не
відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підлягає частковій
зміні.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК
України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи
- підприємця ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2006р. у
справі № 06/2974-8/337 залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду м.
Києва від 12.12.2006р. у справі № 06/2974-8/337
частково змінити.
Викласти пункт 1 та 2 резолютивної частини рішення в наступній
редакції:
“1. Позовні вимоги задовольнити
частково.
2.Стягнути з Державного
підприємства з розбудови транспортних
кордонів в Україні “Укрмагістраль” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного,
3, р/р 26000301002261 в АКБ “Трансбанк” м. Києва, МФО 300089, код ЄДРПОУ
32041802) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) 15609
(п'ятнадцять тисяч шістсот дев'ять) грн. 48
коп. основного банку, 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 22 коп. штрафу, 157
(сто п'ятдесят сім) грн.. 61 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн.
витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В зустрічному позові Державного
підприємства з розбудови транспортних
кордонів в Україні “Укрмагістраль” відмовити в повному обсязі.”
3. Стягнути з Державного
підприємства з розбудови транспортних
кордонів в Україні “Укрмагістраль” (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного,
3, р/р 26000301002261 в АКБ “Трансбанк” м. Києва, МФО 300089, код ЄДРПОУ
32041802) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) 102
(сто дві) грн.. державного мита за подачу апеляційної скарги.
4. Видачу наказів на виконання
даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
5.Матеріали справи № 06/2974-8/337
повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Капацин Н.В.
Судді
Синиця О.Ф.
Зеленін В.О.
23.02.07 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2007 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 486606 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Капацин Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні