Рішення

від 10.09.2009 по справі 12/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

10.09.2009                                                                                            Справа  № 12/85

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Орімі Трейд ЛТД”,            м. Київ

до відповідача приватного підприємства „Санте –2006”, м. Ужгород

про стягнення суми 68 743,03 грн. –основного боргу та 2 268,75 грн. –пені.

                                                                                                       Суддя    Тисянчин  В. М.

                      Представники:

Від позивача –Стариченко А.В., (представник за довіреністю від 03.03.2009 року)

Від відповідача –Лойко В.В., директор

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю „Орімі Трейд ЛТД”,  м. Київ до приватного підприємства „Санте –2006”,               м. Ужгород про стягнення 68 743,03 грн. –основного боргу та 2 268,75 грн. –пені.

           Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені                 ст. ст. 20, 22 ГПК України.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

          Представник позивача підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи та письмовою заявою (вх. № 6932 від 10.09.2009 року) повідомив суд про часткове добровільне погашення відповідачем основного боргу в сумі 18 343, 03 грн.

          Письмовим відзивом на позов (вх. № 6931 від 10.09.209 року) представник відповідача визнав решту боргу та через кризове становище  на ринку України, великими залишками товару  та фактом часткової добровільної сплати заборгованості позивачу –просить суд не стягувати пеню та надати відстрочку виконання судового рішення строком до 09.10.2009 року.

          Представник позивача не заперечив зменшення розміру пені та надання відстрочки.

          Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх,  заслухавши пояснення представників  кожної сторони, суд

ВСТАНОВИВ:

продовження рішення  Господарського суду     Закарпатської області по справі № 12/85          від 10.09.2009 року

          Заборгованість відповідача в сумі 50 400 грн.  –основного боргу щодо оплати за поставлений, згідно договору купівлі –продажу № 59/р від 14.07.2008 року, товар, підтверджується матеріалами справи, зокрема:

      - видатковими накладними № 90000017116 та № 90000017117 від 09.06.2009 року;

    - виписками банківської установи про рух коштів між сторонами за 28.07.2009 року та за 31.07.2009 року;

   -  актом звірки взаємних розрахунків станом на 17.08.2009 року;

           -  розрахунком позову, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

        Заявлені вимоги позивача (претензія вих. № 08 –1275 від 07.07.2009 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив               ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

         Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов'язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання –кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань у відносинах. Підставою виникнення зобов'язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов'язальні відносини між сторонами, є поставка товару (ст. 11 ЦК України).

Отже, обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого товару є безспірним.

Між тим, за  договором купівлі-продажу  одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Крім цього, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу відповідно до п. 5.2 укладеного договору нарахована до сплати пеня в розмірі 2 268,75 грн. При оцінці правильності нарахування пені відповідно до                    п. 2  ст. 258, ст. ст. 546, 548, 610, 611 ЦК України; Положень Закону України від

продовження рішення  Господарського суду     Закарпатської області по справі № 12/85          від 10.09.2009 року

22.11.1996 року „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, судом визнано обґрунтовані позовні вимоги в цій частині і такими, що заслуговують на увагу суду.

Однак, з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду (розміру та тривалості існування основного боргу, добровільне його часткове погашення,  відсутністю значних збитків спричинених відповідачем позивачу, майново –економічний стан сторін), суд обмежує, як виняток, стягнення пені до 1 000 грн., а в решті вимог в цій частині позову належить відмовити (п. 3  ст. 83 ГПК України, ч. 3 ст. 509,  ч. 3 ст. 551 ЦК України), чим частково задоволити клопотання відповідача.

При постановленні судового рішення враховується характер зобов'язання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини,  обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобов'язання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово –майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно –правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

                 Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для                                                                                                                 правильного вирішення спору, в даному випадку –письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

                   Таким чином, позивачем переважно доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, однак позов підлягає задоволенню частково, поклавши відшкодування судових витрат за змістом    ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 09.10.2009 року, як виняток, чим  задоволити клопотання відповідача з огляду підстав, що заслуговують на увагу суду.

          Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2 Закону України „Про судоустрій України”;  ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення  Господарського суду     Закарпатської області по справі № 12/85          від 10.09.2009 року

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити  частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Санте –2006” (м. Ужгород,                             вул. Л.Гагаріна, б. 101 к. 303; код 34262131) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Орімі Трейд ЛТД” (м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, к. 206; код 25287617) суму 50 400 (п'ятдесят тисяч чотириста грн.) –основного боргу; 1 000 (одну тисячу грн.) –пені та 710,12 (сімсот десять грн. 12 коп.) –у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 (двісті тридцять шість грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ з 09.10.2009 року.

3.          В решті позову –відмовити.  

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

     Суддя                                                                                   Тисянчин В. М.