Рішення

від 02.06.2014 по справі 705/2635/14-ц

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2635/14-ц

2/705/1039/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді: Горячківської Л.В.

при секретарі: Петриченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що між ними відбулася домовленість про купівлю-продажу певного майна, яке на праві власності належить ОСОБА_2, а саме гараж №55, розташований по вулиці Київській,1г міста Умані Черкаської області, що стверджується технічним паспортом на гараж №55 ГБК «Автовокзальний», розташований на земельній ділянці згідно Державного акту на право приватної власності на землю площею 0,0025га, виданого на підставі рішення Уманської міської ради №4-22/24 від 19.06.2003року, цільове призначення землі - для обслуговування гаража. Про те, що відповідачка має вказану домовленість, яку в подальшому мала оформити нотаріально, було викладено у письмовій формі, а саме розпискою про отримання певних коштів, після чого ОСОБА_2 повинна була зробити певні нотаріальні дії, але пройшов певний термін часу, на нагадування не реагувала, зі свого боку ним були виконані всі умови домовленості, а відповідачка з невідомих причин, покладені на неї умови не виконала, а саме не переоформила правовстановлюючі документи, в зв'язку з чим настала нагальна потреба звернутися з позовом до суду.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, та додатково пояснила, про те, що за взаємною згодою без будь-якого примусу в рахунок подальшого оформлення договору купівлі-продажу гаража №55 ГБК «Автовокзальний, розташований по вулиці Київській,1г міста Умані, розташованого по земельній ділянці, яка на праві приватної власності на землю згідно Державного акту належить відповідачці, надав відповідачці грошову суму в розмірі 15000грв., після чого ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання в нотаріальній конторі оформити всі належні для цього документи, крім того, наголошує, що між ними було написано розписку про отримання грошових коштів. Але в подальшому йому стало відомо про те, що відповідачка не переоформила не тільки належні документи на гараж та земельну ділянку, але і пояснила, що оскільки нотаріус в усній формі на її звернення рекомендувала звернутися до суду, та в подальшому оскільки між ними була домовленість щодо отримання грошових коштів та оскільки вона вважала, що передала всі необхідні документи на належний їй авто гараж з відповідними документами на земельну ділянку, на якій розташований автогараж, тому не має необхідності в подальшому вирішувати питання в нотаріальній конторі. Але на неодноразові вимоги, щодо оформлення певних документів у нотаріуса, він постійно отримував упевнення про те, що вона проведе певні дії щодо оформлення нотаріальних дій, але цього не сталося, через деякий час вона повідомила, що кошти в неї закінчилися і вона не має можливості оплатити послуги нотаріуса, тому не заперечувала щодо звернення його до суду з відповідною заявою, при цьому запевняла, що повернути кошти вона не в змозі, про всі ці дії знає також її донька.

Відповідачка по справі в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог позивача та пояснила, що дійсно між ними існувала певна домовленість на купівлю-продажу авто гаража в ГБК «Автовокзальний» за №55 по вулиці Київській,1г міста Умані, який належить їй на праві власності та земельної ділянки площею 0,0,0025га, розташованої по вулиці Київській,1 міста Умані, цільове призначення якої - обслуговування гаража, вказана земельна ділянка їй була передана у приватну власність на підставі рішення Уманської міської ради №4-22/24 від 19.06.2003року, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3658, дійсно вона отримала від ОСОБА_1 кошти за вказаний гараж, розташований в авто кооперативі в сумі 15000грв., про що достеменно знає її донька,згодом зобов'язувалась оформити всі необхідні документи через нотаріуса, але правовстановлюючі документи не переоформила,в подальшому вона вважала, що всі домовленості нею були виконані, всі документи знаходились у позивача,який користувався вказаним гаражем, сплачував всі необхідні кошти за його утримання, їй більше нічого не потрібно було проводити, крім того, на усне звернення до нотаріуса їй пояснили, що оскільки в неї відсутні достатні правовстановлюючі документи, їй необхідно вирішувати питання в судовому порядку та необхідно буде ще проводити певні фінансові витрати, а коштів в неї не було, тому вона вважає,що вимоги позивача є законними та обґрунтованими та не заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивача, відповідачки судом встановлено, що дійсно між сторонами існувала домовленість про отримання грошових коштів щодо подальшого оформлення у нотаріуса договору купівлі-продажу гаража №55 по вулиці Київській,1г міста Умані гаражно-будівельного кооперативу «Автовокзальний», земельної ділянки площею 0,0025га, розташованої по вулиці Київській,1 міста Умані, цільове призначення якої - обслуговування гаража, що стверджується розпискою про отримання коштів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Згідно технічного паспорту на гараж, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно,Витягу про Державну реєстрацію прав ОСОБА_2 належить гараж «А-1» загальною площею 23,8кв.м ГБК «Автовокзальний» по вулиці Київській,1г, згідно Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 на підставі рішення Уманської міської ради №4-22/24 від 19.06.2003року, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №3658 належить земельна ділянка площею 0,0025га, розташована по вулиці Київській,1 міста Умані, цільове призначення якої - обслуговування гаража, кадастровий номер 7110800000:02:002:0091, серії III-ЧР №022141 земельна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_2.

Відповідно до ст.3ЦПК України особа має право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свободи та інтересів.

Статтею 16 Цивільного Кодексу України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав може бути визнання права.

Відповідно до вимог статті 328ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

На підставі вимог статті 358ЦПК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною частковою власністю. Згідно вимог статті 361 ЦПК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,60,208,209,212-215ЦПК України, на підставі ст.ст.3,10,16,202,328,355,358,361,380,639,640,655,656ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити. Визнати договір купівлі-продажу гаража «А-1» загальною площею 23,8кв.м ГБК «Автовокзальний» по вулиці Київській,1г, та земельної ділянки площею 0,0025га ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Визнати право власності: на гараж «А-1» загальною площею 23,8кв.м гаражно-будівельного кооперативу «Автовокзальний» по вулиці Київській,1г, та на земельну ділянку площею 0,0025га для обслуговування гаража - за ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з часу його проголошення.

Головуюча: Л.В. Горячківська