Рішення

від 03.09.2009 по справі 11/270-08/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/270-08/8

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" вересня 2009 р.                                                                          Справа № 11/270-08/8          

За  позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми „Лад”, м. Васильків

до  відповідача Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради, м. Васильків

про визнання договору оренди недійсним,    

Суддя                    Чорна Л.В.

Представники:

від позивача: Шерстюк Ю.В. –довір. б/н від 12.12.2008р. - юрист;

від відповідача: Сіра Л.М. –довір. №430/09-26 від 18.12.2008р. –представник;

                             Змаєва О.Є. –довір. №205/09-28 від 14.05.2009р. - представник.

оголошувалась перерва для підготовки мотивованого рішення

суть спору:

Позивач просить суд визнати недійсним договір оренди №52 від 10.10.2006р. на нежиле приміщення по вул. Соборній, 64 м. Василькова Київської області.    

Позивачем подавались уточнення позовних вимог, за якими позивач просить суд визнати договір оренди №52 від 10.10.2006р. недійсним на підставі того, що сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов, а зокрема, не досягнуто згоди стосовно розміру орендної плати.

Позивачем заявлялось клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на намір зміни позовних вимог.

Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки документально не обґрунтоване.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на рішення міської ради №02.27-10-У від 10.10.2006р., ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007р.”, рішення міської ради від 26.01.2006р. №10-16-ІУ, рішення міської ради №04-05-п/ч-У від 23.06.2006р., роз‘яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/237 від 25.05.2000р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 638, 639, 640, 648 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України.

Також відповідач посилається на рішення господарського суду Київської області від 13.05.2008р. по справі №9/129-08 про виселення та зобов‘язання звільнити самовільно займане приміщення позивачем по вул. Соборній, 64, яке скасоване постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.09.2008р. Закінчення дії спірного договору та безпідставне користування позивачем орендованим приміщенням.        

          Позов задоволенню не підлягає.

судом встановлено:

          01 листопада 2004р. між управлінням з питань економіки та власності Васильківської міської ради –орендодавець /відповідач/ та приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою „Лад” –орендар /позивач/ укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Василькова за №52, на нежитлове приміщення по вул. Соборній, 64 в м. Васильків Київської області.

          Строк дії договору з 01 листопада 2004р. по 01 червня 2005р. – п. 9.1. договору.

          Додатковими угодами строк дії договору продовжено до 31.05.2007р.   

          Рішенням Васильківської міської ради від 26 січня 2006р. вирішено оприлюднити шляхом опублікування у громадсько-політичній газеті „Життя і слово” проект рішення Васильківської міської ради „Про методику розрахунку і порядок використання орендної плати та орендні ставки за користування комунальним майном територіальної громади м. Василькова”.

          Рішенням Васильківської міської ради від 23 червня 2006р. затверджено методику розрахунку і порядок використання орендної плати за оренду комунального майна та розміри орендних ставок за користування комунальним майном територіальної громади міста Василькова.

          Рішенням Васильківської міської ради від 23 червня 2006р. вирішено провести перегляд існуючих експертних оцінок на предмет їх відповідальності реальній вартості на момент укладання договору оренди об‘єктів комунальної власності Васильківської територіальної громади та їх продовження.

          На підставі рішення Васильківської міської ради від 17 серпня 2006р. між сторонами укладено спірний договір оренди.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на відсутність проекту договору, зміну цільового призначення об‘єкта оренди, загальної площі об‘єкта оренди та розміру орендної плати, відсутність акту прийому-передачі майна, безпідставне припинення договору оренди від 01.11.2004р., тобто недосягнення істотних умов договору.   

          Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України –загальні вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину.   

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.  Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.  Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.  Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.  Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

          Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

          Статтею 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачені істотні умови договору оренди.

          Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

          За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Доказів передання, надсилання протоколу розбіжностей по спірному договору в порядку Господарського кодексу України, фіскальні чеки, опис вкладень, відмітка відповідача про отримання, тощо, як і доказів арбітрування, позивачем до суду не подано.   

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд дослідив всі обставини та матеріали справи і підстав для задоволення позову не вбачає.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

вирішив:

          В позові відмовити.

            Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя