Рішення

від 22.09.2009 по справі 4781-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4781-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

22.09.2009Справа №2-2/4781-2009

за позовом -   Відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" (м. Сімферополь,   вул. Училищна, 42а)

до  - ПП ЖЕУ «Салют» (95048, м.Сімферополь, вул..Некрасова, 9)

про стягнення  25 891грн.34коп

                                                                                  Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Коцеруба – кер.ю/к, довіреність у справі.

Від відповідача : не з'явився.  

      Суть спору:      

Позивач звернувся  до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача   про стягнення 25 891грн.34коп., у тому числі, 22 594грн43коп. основного боргу,  2 904грн28коп. пені та 392грн63коп. річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договори на постачання  природного газу  №310 від 24.10.2007р та від 10.12.2008р. Позивач свої зобов'язання за договорами   виконав у повному  обсязі, тоді як відповідач  не здійснив повний розрахунок  за використаний природний газ, у результаті чого виникла заборгованість, несплата якої і стала підставою для звернення позивача із позовом до суду.

У судовому засіданні  представник позивача надав суду уточнення №01-09/1155 від 22.9.2009р позовних вимог, відповідно до якого просить суд  стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 22 594грн43коп, а у частині стягнення 2 904грн28коп пені та 392грн63коп річних просить суд припинити провадження по справі у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог

Представник  відповідача  у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи, у тому рахунку відзив на позовну заяву, не надав,  хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим, судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.  

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України”№02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не з'явлення  відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Між ВАТ "Кримгаз", як поставщиком, та ПП ЖЕУ «Салют», як споживачем, було укладено договори №310 від 24.10.2007р та від 10.12.2008р поставки природного газу, відповідно до п.1.1 яких поставщик зобов'язується поставити, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити  у строки та у порядку, визначеному договором, природний газ у об'ємі вказаному у договорі.

Пунктом 6.5 договорів визначено, що споживач  у строк до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює попередню оплату об'ємів газу у розмірі 100% вартості об'ємів газу, вказаного у заявці, представленої відповідно до п.1.3  договорів. У випадку проведення коригування об'єму газу, відповідно до п.1.4 у сторону збільшення, споживач  здійснює передоплату за відкоректований об'єм газу не пізніше дати представлення заявки на коригування.

Якщо сума здійсненої споживачем попередньої оплати менше, ніж вартість вказаного у акті газу, поставщик пред'являє споживачу відповідний рахунок, кінцевий розрахунок за спожитий газ споживач здійснює у продовж 5 банківських днів після отримання рахунку. (п.6.10 договорів).

Відповідно до умов вищевказаних договорів, позивач свої зобов'язання виконав повністю та передав відповідачу протягом жовтня – грудня 2008 року та січня 2009 року природний газ  у об'ємі 30,412 тис.м.куб., що підтверджується матеріалами справи, а саме: актами приймання – передачі природного газу.

Відповідач у свою чергу зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав лише частково, ПП ЖЕУ «Салют» була проведена часткова оплата за отриманий газ, але кінцевого розрахунку за поставлений природний газ у повному об'ємі відповідачем не проведено.

На момент звернення позивача з позовом  до суду заборгованість склала 22 594грн43коп, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі двохстороннім актом звірки.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідачі не довели належне виконання умов договору.

Господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати отриманого природного газу на  суму 22 594грн43коп, та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, позов у частині стягнення 22 594грн43коп боргу обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу,  позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 2 904грн28коп.  та 3% річних  у розмірі 392грн63коп.

У частині стягнення у розмірі 2 904грн28коп.  та 3% річних  у розмірі 392грн63коп. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, оскільки представник позивача, відповідно до уточнення №01-09/1155 від 22.9.2009р позовних вимог, відмовився від вимог у частині стягнення пені та 3% річних, що відображено у протоколі судового засідання, та відмова прийнята судом.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічних послуг судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У засіданні суду оголошувалась перерва на 25.9.2009р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 25.9.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,77,п.4ст.80,ст.ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти уточнення №01-09/1155 від 22.9.2009р позовних вимог.

2.          Стягнути з  ПП ЖЕУ «Салют» (95048, м.Сімферополь, вул..Некрасова, 9, р/р 2600715851 в АКБ КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЗКПО 23203875) на користь  Відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" (м. Сімферополь,   вул. Училищна, 42а, р/р 26006047030701 у ВАТ «Сведбанк» м.Київ МФО 300164, ЗКПО 03348117) 22 594грн43коп боргу, 225грн94коп державного мита, 205грн94коп  витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення пені  у сумі  2 904грн28коп. та  3 % річних у сумі  392грн63коп. припинити провадження по справі у зв'язку з відмовою позивача.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.