ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2011 р. Справа № 52868/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.
при секретарі судового засідання Наконечній М.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» на постанову господарського суду Львівської області від 24 липня 2007 року у справі за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2007 року позивач - Державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 22.05.2007 року №0000061511/1/8890, №0000071511/1/8891, №0000081511/1/8892, №0000091511/1/8893, №0000101500/0/8894, якими встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток і частини прибутку за 9 місяців 2006 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно поданої декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року підприємством визначено податкове зобов'язання в сумі 981306,00 грн. з податку на прибуток і частини прибутку (доходу) в сумі 634028,00 грн. Розрахунок за поданою декларацією проходив з частковим запізненням, але враховуючи об'єктивні причини, а саме - стягнення з підприємства 4 308 723,16 грн. податкового боргу по сплаті земельного податку за 2003-2004 роки, нарахування якого Постановою Верховного Суду України від 5 грудня 2006 року було визнане незаконним, а також несвоєчасне повернення органами ДПІ відшкодування сум ПДВ, які були заявлені до відшкодування та підтвердженні актами перевірок за червень-жовтень 2006 року на суму 1 653 170,94 грн., Державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод» не мало грошових коштів для погашення задекларованого прибутку.
Починаючи з 1 лютого 2007 року, коли на адресу Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» надійшла офіційна Постанова Верховного Суду України про оскарження податкових повідомлень-рішень стосовно сплати податку за землю у 2003-2004 роках, підприємство зверталось до органів ДПІ у м. Львові з проханням провести перерахунок по сплаті земельного податку і надмірно сплачені кошти спрямувати на погашення заборгованості по податку на прибуток, аналогічні звернення направлялись стосовно відшкодування ПДВ (вих. №200 від 01.02.2007 року, вих. №199 від 01.02.2007 року,
Головуючий у 1-й інст. суддя Станько Л. ряд. ст. зв. № 8.2.6 суддя-доповідач ОСОБА_1 справа № 13/178А/5015 справа № 52868/09/9104.doc
вих. №443 від 06.03.2007 року, вих. №474 від 13.03.2007 року), але звернення залишались без своєчасного розгляду.
Постановою господарського суду Львівської області від 24 липня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що на порушення п.16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) платником податку на прибуток несвоєчасно сплачено податок на прибуток та частину прибутку. Чинним законодавством не передбачено продовження терміну сплати податку на прибуток у зв'язку з важким фінансовим становищем платника податків. Відсутня також норма, яка б унеможливлювала нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань через відсутність грошових коштів у платника податків для погашення узгоджених сум податкових зобов'язань.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 24 липня 2007 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що згідно поданої декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року підприємство визначило податкове зобов'язання в сумі 981306,00 грн. з податку на прибуток і частини прибутку (доходу) в сумі 634028,00 грн. Розрахунок за поданою декларацією проходив з частковим запізненням, але враховуючи об'єктивні причини, а саме: стягнення з підприємства 4 308 723,16 грн. податкового боргу по сплаті земельного податку за 2003-2004 роки, нарахування якого Постановою Верховного Суду України від 5 грудня 2006 року було визнане незаконним, Державне підприємство «Львівський бронетанковий ремонтний завод» не мав фактичної заборгованості перед бюджетом.
Починаючи з 1 лютого 2007 року, коли в адресу Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» надійшла офіційна Постанова Верховного Суду України про оскарження податкових повідомлень-рішень стосовно сплати податку за землю у 2003-2004 роках, підприємство регулярно зверталось до органів ДПІ у м. Львові з проханням провести перерахунок по сплаті земельного податку і надмірно сплачені кошти спрямувати на погашення заборгованості по податку на прибуток, аналогічні звернення направлялись стосовно відшкодування ПДВ (вих. №200 від 01.02.2007 року, вих. №199 від 01.02.2007 року, вих. №443 від 6.03.2007 року, вих. №474 від 13.03.2007 року), але наші звернення залишались без своєчасного розгляду і лише 16.05.2007 року в адресу Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» надійшов лист з ДПІ у м. Львові (вих. №8564/19-1), в якому було повідомлено підприємство про проведення перерахування коштів з переплати по земельному податку на сплату частини прибутку та податку на прибуток.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Львові проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток та частини прибутку (доходу) до бюджету, про що складено акт № 2/15-1/07985602 від 29.03.2007 року. При проведенні перевірки встановлено, що по декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2006 року підприємством визначено податкове зобов'язання в сумі 981306,00 грн. з податку на прибуток і частини прибутку (доходу) в сумі 634028,00 грн.
Проведеною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання по податку на прибуток та частині прибутку, які виникли згідно поданої позивачем декларації по даних платежах, про що складено розрахунки штрафних санкцій.
За результатами розгляду первинної скарги 22 травня 2007 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0000061511/1/8890 на суму 252 291,00 грн., №0000071511/1/8891 на суму 55 701,17 грн., №0000081511/1/8892 на суму 1965,14 грн., №0000091511/1/8893 на суму 210 114,02 грн., №0000101500/0/8894 на суму 1 000,00 грн.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами і доповненнями) від 21.12.2000р. № 2181-III, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. В зв'язку з тим, що податкові зобов'язання вказані в поданих платником податку податкових деклараціях є узгодженими, ДПІ у м. Львові правомірно нараховано штрафні санкції. Повідомлення про застосування штрафів складається в залежності від терміну затримки сплати узгодженого податкового зобов'язання на наступний день після закінчення відповідно 30-ти та 90-денного терміну на всю суму сплаченого у цих періодах податкового боргу незалежно від кількості випадків сплати. За аналогією у разі затримки сплати, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.
Згідно з вимогами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому пункті штрафів відповідно до загального строку затримки, незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 даного закону, чи ні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на порушення вимог п.16.4 ст. 16 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) платником податку на прибуток несвоєчасно сплачено податок на прибуток та частину прибутку. Чинним законодавством не передбачено продовження терміну сплати податку на прибуток у зв'язку з важким фінансовим становищем платника податків, відсутня також норма, яка б унеможливлювала нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань через відсутність грошових коштів у платника податків для погашення узгоджених сум податкових зобов'язань.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено Державному підприємству «Львівський бронетанковий ремонтний завод» у задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 24 липня 2007 року у справі № 13/178А за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий ремонтний завод» до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
ОСОБА_2
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.03.2011 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2011 |
Оприлюднено | 25.08.2015 |
Номер документу | 48682018 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Попко Я.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні