Рішення

від 24.09.2009 по справі 18/1343

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1343

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "24" вересня 2009 р. Справа № 18/1343

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Соловей Л.А.

                          судді   

за участю представників сторін:

від позивача:       Могильницький В.Ю.- юрисконсульт, довіреність від 19.08.2009р.,

від відповідача:  не з'явився;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся- Продукт" (м. Житомир)  

до Лугинського районного споживчого товариства (смт.Лугини)

про стягнення 37741,31грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 37741,31грн. заборгованості за поставлений товар, з яких: 37697,93грн. основного боргу та 43,38грн. річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на виконання вимог ухвали господарського суду від 03.09.2009р. надав довідку №536 від 24.09.2009р. про те, що станом на час розгляду справи сума основного боргу не змінилась та складає 37697,93грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового  відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив,  хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20).

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості   (позивач) ТОВ Торгівельна компанія"Полісся- Продукт" в період з 19 лютого  по 28 квітня 2009р. поставило Лугинському районному споживчому товариству (відповідач) товари продовольчої групи на загальну суму 41294,20грн., що підтверджується видатковими накладними  №РН-0038281 від 19.02.2009р., №РН-0099520,  №РН-0099528, №РН-0099532, №РН-0099584 від 28.04.2009р. (а.с.12-18).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково на суму 3596,27грн., в зв'язку з чим за останнім утворилась  заборгованість у розмірі 37697,93грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№430 від 04.08.2009р. з вимогою сплатити заборгованість, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення (а.с.8-9).

Наявність заборгованості в сумі 37697,93грн. не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків  станом на 31.07.2009р., підписаним представниками та скріплений печатками обох сторін (а.с.19).

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують правовідносини з купівлі-продажу, які оформлені видатковими накладними, сума боргу за якими становить 37697,93грн., що стверджується наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями представника позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У даному випадку сторонами  інший строк оплати товару не визначений.

Матеріали справи свідчать, що відповідач прийняв товар, а, отже, у нього виникло зобов'язання його оплатити.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 37697,93грн. основного боргу.

Крім того, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 43,38грн.  3% річних.

Приписами частини  2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний  сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції, нараховані проценти річних, залежно від розміру встановленого договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с.4), перевіреного господарським судом, сума 3% річних складає  43,38грн.

Приписами ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості та заперечень проти позову не надав, розрахунок  річних не спростував. В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2009р., підписаний повноважними представниками та скріплений печатками обох сторін (а.с.19), оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність у нього боргу перед позивачем в сумі 37697,93грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача  звернутись з позовом до суду.

На підставі до  193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526,  625, 639, 692 ЦК України, керуючись  ст.ст.33, 34, 43, 44, 49,  82-85 ГПК України, господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Лугинського Районного споживчого товариства Житомирської облспоживспілки (смт. Лугини, вул. Леніна, 32, код ЄДРПОУ 01750003)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся- Продукт" (10001,м. Житомир, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 32265298):

- 37697,93грн. основного боргу;

-  43,38грн. 3% річних;

- 377,41грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.      

Віддрукувати:   

1 - в справу

2,3 - сторонам