Ухвала

від 05.04.2011 по справі 4/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЛЕГІЯ З РОЗГЛЯДУ СПРАВ ПРО БАНКРУТСТВО

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"05" квітня 2011 р. Справа № 4/54

Боржник : підприємець Коваль Віталій Станіславович вул. Радянська, 73,Березне,Березнівський район, Рівненська область,346

Суддя Миханюк М.В.

Секретар судового засідання: Ковалевська Н.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від боржника: не з'явився

Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Про відмову у визнанні банкрутом та припинення провадження у справі.

В судовому засіданні 15.03.2011 року оголошувалася перерва (з винесенням ухвали) до 05.04.2011 року для належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час, місце та дату слухання справи.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.11.2010 року за заявою боржника порушено провадження у справі №4/54 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: вул.Радянська, 73, м.Березне, Березнівський район, Рівненська область, на підставі ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги викладені в заяві обгрунтовані наявністю кредиторської заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед:

- громадянином ОСОБА_2 в сумі 300000 грн за договором позики від 25.01.2010р.;

Вказана заборгованість, як зазначено в заяві, виникла в результаті укладення договору позики від 25.01.2010р. між громадянином ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. Як зазначено в пункті 1.2 розділу 1 Договору позика надається Позичальникові як фізичній особі-підприємцю з метою здійснення ним підприємницької діяльності для поповнення суми обігових коштів. Згідно п.2.2 Договору позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики, тобто 300000 грн., в строк до 25.07.2010р.

Як вбачається із матеріалів доданих до заяви, 30.07.2010р. гр. ОСОБА_2 надіслав боржнику - ОСОБА_1С вимогу про усунення порушень умов договору від 25.01.2010р., на яку було надано відповідь. З даної відповіді виплаває, що борг підприємцем ОСОБА_1 визнається, проте виконати умови договору боржник не має фінансової можливості.

- ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" в сумі 656653,85 доларів США за кредитним договором №014/95-12/073 від 14.09.2007р.

Заборгованість заявник підтверджує тим, що 14.09.2007р. між ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/95-12/073, за яким банк надав боржнику кредит в сумі 556000 доларів США для придбання нерухомого майна. Як зазначено в довідці ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" №35-7-1-03/5-1450 від 25.10.2010р., заборгованість ОСОБА_1 перед КРД АТ "ОСОБА_3 Аваль" станом на 24.10.10р. складає 656653,85 доларів США, в тому числі 511421,95 доларів США - заборгованості по кредиту, 118983,58 доларів США - заборгованості по відсотках, 26248,32 доларів США - пені.

- Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" в сумі 242542,93 доларів США та 40682,01 грн. за кредитним договором від 13.05.2008р. №11345004000

В підтвердження зазначеної заборгованості заявником додано до заяви копію договору про надання споживчого кредиту №11345004000 від 13.05.2008р. з додатками та копію довідки АТ "УкрСиббанк" №135-23-30/416 від 02.11.2010р., згідно з якою станом на 02.11.2010р. залишок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №11345004000 від 13.05.2008р. перед АТ "УкрСиббанк" становить 200444, 05 доларів США. Заборгованість за відсотками по кредитному договору складає 42098,88 доларів США, пеня та штрафи складають 40682, 01 грн.

В підтвердження факту неможливості виконання зобов"язань перед кредиторами боржником було подано суду звіти від 18.11.2010 року з визначення вартості майна, що належать боржнику, згідно яких вартість належного боржнику майна складає 2060940 грн., що є недостатньою для погашення всіх вимог кредиторів.

Господарський суд в судових засіданнях неодноразово заслухав боржника, представників гр. ОСОБА_2, ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" та АКІБ "УкрСиббанк", вивчив та дослідив матеріали справи про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, встановив, що підстави для визнання боржника банкрутом згідно із ст.ст.47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні, виходячи з наступного.

За приписами преамбули Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" цей закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Тобто Законом визначено сферу його застосування, яка обмежена суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами та фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність).

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності , які мають заборгованість, що не грунтується на ведені підприємницької діяльності не підпадають під сферу регулювання зазначеного Закону та не можуть бути суб'єктами банкрутства відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". З такою думкою погодився Верховний суд України в постанові №07/307 від 20.11.2007р. у справі №6/33.

Відповідно до ст.53 Цивільного кодексу України фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Такий порядок передбачений, зокрема, ст.ст.47-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.2,3 ст.47 Закону"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку ст.47 Закону України є наявність у нього заборгованості перед кредиторами, яка грунтується на веденні ним підприємницької діяльності.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6,7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з урахуванням особливостей, передбачених ст.47 вказаного Закону.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Положеннями абз.8 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійсюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження. Відповідно трьохмісячний строк починає відраховуватися після пред'явлення виконавчих документів до виконання до відділу ДВС та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з системного аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов"язань перед кредиторами. З такою думкою погодився Вищий господарський суд України в постанові № Б-520/223-09 від 01.09.2010 року.

На момент подачі заяви про порушення провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи, які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози . Інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов"язань.

Боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку- при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з Кредитного договору №014/95-12/073 від 14.09.2007р., укладеного між ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" та громадянином України ОСОБА_1, позичальником коштів в сумі 556000,00 доларів США є громадянин України ОСОБА_1, а не підприємець ОСОБА_1, цільовим призначенням кредиту є придбання нерухомого майна.

Договором про надання споживчого кредиту №11345004000 від 13.05.2008р. укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" з однієї сторони, і громадянином України ОСОБА_1, з іншої сторони передбачено надання кредиту в сумі 205 000 доларів на споживчі потреби.

Тобто вказана заборгованість перед банками, не грунтується на веденні ОСОБА_1 підприємницької діяльності, поскільки кредити надавалися громадянину ОСОБА_1 не для здійснення підприємницької діяльності, а для особистих потреб.

Підприємцем ОСОБА_1 не подані суду докази , які б свідчили про використання отриманих кредитних коштів для здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається, додані боржником до заяви про порушення справи про банкрутство матеріали містять лише копії укладених з кредиторами договорів, а також вимогу громадянина ОСОБА_2 про сплату заборгованості в сумі 300000 грн.

Однак, вказані документи не є виконавчими в розумінні ст.17 Закону України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, враховуючи те, що боржником не додані документи в підтвердження його неплатоспроможності, як цього вимагає ч.2 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (рішення суду про стягнення заборгованості, наказ на примусове виконання судового рішення, постанова про відкриття виконавчого провадження (тощо), які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою, заборгованість боржника за кредитними договорами виникла у фізичної особи і не пов"язана із здійсненням ОСОБА_1 підприємницької діяльності, господарський суд не вбачає достатніх підстав для визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а тому провадження у справі №4/54 підлягає припиненню.

Керуючись статтями 1,6,7, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити підприємцю ОСОБА_1 у визнанні його банкрутом.

2. Припинити провадження у справі №4/54 про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: вул.Радянська, 73, м.Березне, Березнівський район, Рівненська область.

3. Скасувати заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.11.2010р.

4. Припинити дію мораторії введеного ухвалою господарського суду Рівненської області від 08.11.2010р.

Ухвалу направити боржнику, гр.ОСОБА_2, ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", АКІБ "УкрСиббанк", відділу ДВС Березнівського районного управління юстиції, державному реєстратору Березнівської райдержадміністрації, Костопільській МДПІ (Березнівське відділення).

Суддя Миханюк М.В.