Ухвала

від 22.09.2009 по справі 16/99б    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/99б    

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

УХВАЛА

 "22" вересня 2009 р.                                                  Справа № 16/99б

КРЕДИТОР: Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області  (вул. Пушкіна, 2, м.Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область,16500)

БОРЖНИК:          Приватне підприємство Фірма "Навігатор"

(код ЄДРПОУ 32606795, вул. Попудренко, 38, с. Бахмач ,Бахмацький р-н, 16506)

про визнання боржника банкрутом

                                                                                                                               Суддя          Фесюра М.В.                                                                               

                                                                 Представники сторін:

кредитор: не з'явився

боржник: не з'явився

Розглядається заява Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі про визнання банкрутом  Приватного підприємства Фірми „Навігатор” в порядку ст.52  Закону України “Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або визнання його банкрутом”.

          Кредитор був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи але в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, причини неявки не повідомив.

          Ухвала суду про порушення провадження у справі про банкрутство, яка була направлена боржнику, повернулась з відміткою відділення  зв'язку про відмову адресата від одержання.

В судовому засіданні встановлено:

          Відповідно до ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справи про банкрутство порушуються у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Обов'язковою умовою для порушення справи про банкрутство за правилами цієї статті є наявність хоча б однієї з перелічених умов.

В обґрунтування вимог в своїй заяві кредитор зазначає, що боржник в порушення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не подає звітність до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі, та не знаходиться за юридичною адресою. В якості доказу відсутності боржника за юридичною адресою кредитор посилається на акт перевірки фактичного місцезнаходження та внесеного державним реєстратором запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

При встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням як ініціюючий кредитор, так і суд мають керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 06.06.2006 р. у справі № Б48/12-05.

                    Згідно зі ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних  осіб  та  фізичних  осіб-підприємців.

                    Пунктом 8 ст.19 того ж Закону визначено, що у разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

          Отже, виходячи з змісту вищезазначених норм запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу та запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою не є тотожними.

          Перший запис вноситься реєстратором в тому випадку, коли відділення зв'язку повертає рекомендованого листа з відміткою про відсутність адресата за адресою, другий запис (про відсутність підтвердження відомостей) –у випадку, коли адресат отримує листа від реєстратора, але у встановлений строк не подає до останнього реєстраційної картки.

          Таким чином, внесений державним реєстратором Бахмацької райдержадміністрації до ЄДР запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу –приватного підприємства фірм «Навігатор»не є доказом відсутності підприємства за місцезнаходженням.

Друга підстава, на яку посилається кредитор, а саме –неподання боржником звітності по пенсійним страховим внескам, також не може бути прийнята як належна, оскільки ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає неподання саме податкової звітності.

Розрахунки страхових внесків не є податковою звітністю, оскільки страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні Законів України „Про систему оподаткування”, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не включені до системи оподаткування, не є податками та зборами, отже звітність по їх нарахуванню та сплаті не є податковою.  Норми ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не допускають розширеного тлумачення і не можуть бути поширені на випадки неподання іншої  крім податкової звітності на кшталт розрахунків пенсійних страхових внесків, внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків, з тимчасової втрати працездатності тощо.

Кредитор помилково прийшовши до висновку про наявність належних та допустимих доказів відсутності боржника за місцем знаходження та лише на підставі неподання розрахунків по внесках до пенсійного фонду зробив наступний висновок про наявність третьої підстави для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою - тобто внаслідок нездійснення підприємством підприємницької діяльності.

Однак господарський суд вважає, що така підстава за відсутності інших доказів не може визначатись лише фактом неподання звітності.

За таких обставин, всупереч ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кредитор не довів наявність підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою.

Згідно зі статтею 41 ГПК господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

          Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Господарський суд вважає, що оскільки у судовому засіданні кредитором не доведено наявності підстав для визнання боржника банкрутом за спрощеною процедурою, тобто відсутній предмет спору, тому можливе також застосування у справі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору (п.1-1 ст.80 ГПК).

          Керуючись ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.1-1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.          Провадження у справі припинити.

2.          Копію ухвали направити сторонам ,державному реєстратору (Бахмацька райдержадміністрація) та Чернігівському обласному сектору з питань банкрутства.

Суддя                                                                                                                                 М.В.Фесюра