Рішення

від 14.08.2015 по справі 191/1782/15-ц

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/1782/15-ц

Провадження № 2/191/906/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇН

14 серпня 2015 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Твердохліб А. В.,

за участю секретаря - Яришевої Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

25. 05. 2015 року позивач звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 04 січня 2008 року померла його мати ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5.440 га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується Державним актом про право приватної власності на землю IV-ДП 120705 від 24. 04. 2001 року, виданим на підставі рішення сесії Михайлівської сільської ради №96 від 05. 07. 2000 року, довідкою про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2450-08/5 від 15. 05. 2015 року, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-1202449632015 від 20. 05. 2015 року.

Згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом є позивач та ОСОБА_2 (сини спадкодавця). Заповіту за життя ОСОБА_3 на склала. Спадкоємці, які б мали обов'язкову частку у спадщині, відсутні.

На момент смерті спадкодавця позивач постійно був зареєстрований та проживав з нею, заяву про відмову від прийняття спадщини він не подавав, таким чином, у відповідності зі ст. 1268 ЦК України він вважається таким, що прийняв спадщину. ОСОБА_2 зі спадкодавцем на момент смерті не проживав і заяву нотаріусу про прийняття спадщини не подавав, таким чином, згідно ст. 1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв її.

07. 05. 2015 року позивач звернувся до державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала його матері ОСОБА_3, але він відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із ненаданням документів, підтверджуючих право власності за померлою на земельну ділянку.

Позивач не надав необхідних документів нотаріусу, оскільки будинок, в якому він мешкав разом із матір'ю, та всі речі, які знаходилися в ньому в 2008 році згоріли. ОСОБА_1 постійно і до смерті матері ОСОБА_3 мешкав разом із нею за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Василівка, вул.. Піонерська, 65. Факт проживання разом зі спадкодавцем підтверджується довідкою Михайлівської сільської ради Синельниківського району №280 від 20. 05. 2015 року.

Просить суд встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а також визнати за ним право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224885000:01:001:0222, площею 5,440 га, розташовану на території Михайлівської сільської ради Синельниківського району, Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 04. 01. 2008 року.

Представник позивач у судовому засіданні надав суду пояснення таким чином, як це зазначено вище у позовній заяві. Просить задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

До початку проведення судового засідання голова Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 надав суду заяву, в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення позовних вимог та про можливість здійснити розгляд справи без участі представника сільської ради.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, однак до початку його проведення надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що з ОСОБА_3 були сусіди. До дня смерті ОСОБА_3 проживала в будинку зі своєї сином ОСОБА_1, іншого житла він не мав, де проживав другий син - ОСОБА_2, не знає.

Свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що ОСОБА_3 проживала в 2008 році за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Василівка, вул. Піонерська, 65, разом зі своїм сином ОСОБА_1, хата яких у 2008 році згоріла, внаслідок підпалу.

При визнанні позову суд ухвалює рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України .

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача , свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши у судовому засіданні надані письмові докази встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Копією свідоцтва про смерть серії 1-КИ №180683, виданого 10 січня 2008 року виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області підтверджується факт смерті 04 січня 2008 року спадкодавця ОСОБА_3 (а. с. 4).

Представник позивача надав суду копію ОСОБА_5 з Державного земельного кадастру від 20. 05. 2015 року про земельну ділянку з кадастровим номером 1224885000:01:001:0222, де зазначено, що остання є ділянкою сільськогосподарського призначення, розташованою на території Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, площею 5,4400 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі рішення 14 сесії ІІ скликання Михайлівської сільської ради від 05. 07. 2000 року за №96 (а. с. 10-12). Зазначена обставина підтверджується також наданою суду копію рішення сесії Михайлівської сільської ради Синельниківського району (а. с. 6-8) та копією Державного акту IV-ДП №120705 (а. с. 5).

Так, ОСОБА_1, звернувшись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримав 07 травня 2015 року від державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії в зв'язку з ненаданням документів, підтверджуючих право власності на вказану вище земельну ділянку за померлою ОСОБА_3

Спадкова справа №186/2015, після померлої 04 січня 2008 року ОСОБА_3, містить заяву від ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, як такому, інші заяви спадкоємців відсутні.

Відомості про подання сином спадкодавця ОСОБА_3 - ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, після смерті матері, в матеріалах зазначеної спадкової справи відсутні, у зв'язку з чим останній згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України вважається таким, що не прийняв її, а також є таким, що не прийняв її й за правилами ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що встановлено довідкою, виданою виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 20. 05. 2015 року (а. с. 15), а також показами свідка ОСОБА_5

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу спадкоємців за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Отже, після смерті 04 січня 2008 року ОСОБА_3, спадкоємцями першої черги за законом є її сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Як вбачається із наданої суду довідки, виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 20. 05. 2015 року (а. с. 15), а також показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - ОСОБА_3 до дня смерті, тобто до 04. 01. 2008 року була зареєстрована та проживала разом зі своїм сином - ОСОБА_1, який є позивачем у справі.

Дані обставини доводять факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та обґрунтовують обраний ним спосіб прийняття спадщини, який не суперечить вимогам ч. 3 ст. 1268 ЦК України, яким закріплено, що спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових праві фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зазначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто у даному випадку позивачу ОСОБА_1 з 04 січня 2008 року.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, суд дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як законно обґрунтовані та підтверджені документально.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, ст. ст. 212, 214, 215, 256 ЦПК України, 1216-1218, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1221, ст. 1225, ст. 1261, ч. ч. 3, 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1272 ЦК, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1224885000:01:001:0222, площею 5.440 га, розташовану на території Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 04. 01. 2008 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2015 року.

Суддя:ОСОБА_7