Постанова

від 08.06.2006 по справі 3/123а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/123а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

ПОСТАНОВА

 "08" червня 2006 р.                                                  Справа № 3/123а

« 08 »    червня  2006 року                                                                справа № 3/123а

09 год. 40 хв.

За позовом    Державного  підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Північного оперативного командування” м.Чернігів, вул.Авіаторів, 19

до    Державної податкової інспекції  у місті Чернігові м.Чернігів, вул.Кирпоноса, 28   

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень            

                                                                                                                                                                 Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання   Рубан Н. О.

Представники сторін :

від позивача:  Рябінін Д. Д. –головний юрисконсульт УТ ПОК, довіреність № 11 від 03.01.2006р.

від відповідача: Богинська О. В. –головний держподатінспектор юридичного відділу  ДПІ у місті Чернігові, довіреність № 30679/10/10-010 від 30.12.2005р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 08.12.2005р. № 0014061520/0 та № 0014051520/0 про застосування до Чернігівського комбінату побутового обслуговування Державного  підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Північного оперативного командування”   штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого  податкового зобов”язання по податку на додану вартість в розмірі, відповідно, 4798,29 грн. та 318,60 грн. Загальна сума штрафних ( фінансових ) санкцій становить 5116,89 грн.

          УТ ПОК свої вимоги мотивує невідповідністю оспорюваного акту інспекції вимогам податкового законодавства, а саме тим, що відповідач безпідставно застосував штрафні санкції за несвоєчасну сплату податків, оскільки відповідно до статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” під час провадження у справі про банкрутство діє мораторій на задоволення вимог кредиторів,  а тому пеня і штраф не нараховуються.

          У судовому засіданні 08.06.2006р. повноважним представником позивача подано заяву про часткову відмову від позовних вимог, у зв”язку з тим, що з урахуванням дії мораторію, штрафні санкції за несвоєчасну сплату позивачем податку на додану вартість складають 959,66 грн. та 159,30 грн.

          Враховуючи наведене, позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 08.12.2005р. № 0014061520/0  частково на суму 3838,63 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 08.12.2005р. № 0014051520/0  частково на суму 159,30 грн. Закрити провадження у справі в іншій частині позовних вимог, а саме, на суму 959,66 грн. та 159,30 грн. Всього 1118,96 грн.

          Відповідач позовних вимог не визнає, посилаючись на обґрунтованість прийнятих рішень та відповідність їх чинному законодавству. Податковий орган вважає, що позивачем було порушено граничні терміни сплати узгодженого  податкового зобов”язання по податку на додану вартість, передбачені підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  від 21.12.2000р. № 2181-III. ДПІ у місті Чернігові вказує на те, що не нараховувала штрафні ( фінансові ) санкції в період дії мораторію. Податкове зобов”язання, самостійно визначено позивачем в поданих ним податкових деклараціях, виникло в період з 19.04.2005р. по 20.09.2005р.

Штрафні ( фінансові ) санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого  податкового зобов”язання були нараховані 08.12.2005р. після припинення дії мораторію.

Суд,  вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

В результаті проведеної працівниками Державної податкової інспекції у місті Чернігові перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання платником податків Чернігівським комбінатом побутового обслуговування Державного  підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Північного оперативного командування”, код 24969728, були виявлені порушення позивачем  граничних термінів сплати узгодженого  податкового зобов”язання по податку на додану вартість, про що було складено акт перевірки  № 1226/15-214 від 08.12.2005р.

          За  наслідками  розгляду матеріалів перевірки керівник органу державної  податкової служби  або  його  заступник  приймає податкове  повідомлення-рішення  за  формою  та  згідно  з  вимогами, установленими Порядком направлення органами  державної  податкової служби   України   податкових   повідомлень   платникам  податків, затвердженим наказом Державної  податкової  адміністрації  України від 21.06.2001 N 253.

На підставі акту перевірки від 08.12.2005р. № 1226/15-214 відповідачем, Державною податковою інспекцію у місті Чернігові,  на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  від 21.12.2000р. № 2181-III прийняті податкові повідомлення-рішення  від 08.12.2005р. № 0014061520/0 та № 0014051520/0 про застосування до Чернігівського комбінату побутового обслуговування Державного  підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Північного оперативного командування”   штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого  податкового зобов”язання по податку на додану вартість в розмірі, відповідно, 4798,29 грн. та 318,60 грн. Загальна сума штрафних ( фінансових ) санкцій становить 5116,89 грн.

Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями  позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати їх недійсними.

          Так, наказом № 13 від 12.12.2005р. структурний підрозділ  Чернігівський комбінат побутового обслуговування ліквідовано та його правонаступником є Державне  підприємство Міністерства оборони України „Управління торгівлі Північного оперативного командування” як юридична особа.

          Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.09.1998р. було порушено провадження у справі про банкрутство ДП МОУ „УТ ПОК”.

          Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.05.2001р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, крім випадків передбачених законом.

          29 листопада 2005 року ухвалою господарського суду Чернігівської області було затверджено мирову угоду у справі про банкрутство між ДП МОУ „УТ ПОК” та кредиторами, в тому числі з ДПІ у місті Чернігові, та припинено провадження у цій справі.

          Тобто, відповідно до ухвали суду від 29.11.2005р. мораторій на задоволення вимог кредиторів діяв до 29.11.2005р.

          Як вбачається з акту перевірки відповідача від 08.12.2005р. № 1226/15-214, штрафні ( фінансові ) санкції  за порушення граничних строків сплати узгодженого  податкового зобов”язання були нараховані податковим органом на суми податкових зобов”язань, які виникли у період з 04.05.2005р. по 02.10.2005р.

          Згідно зі  статтею  1   Закону   України   "Про   відновлення платоспроможності боржника    або    визнання    його   банкрутом"  термін "мораторій  на  задоволення  вимог  кредиторів" вживається  у  цьому  Законі  у  тому  значенні,  що  це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків  і зборів (обов'язкових платежів),  термін виконання яких настав  до  дня  введення   мораторію,   і   припинення   заходів, спрямованих   на   забезпечення   виконання   цих  зобов'язань  та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

          Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі,  про що зазначається  в  ухвалі господарського   суду  про  порушення  провадження  у  справі  про банкрутство (стаття 11,  абзац перший частини четвертої статті  12 цього Закону).

          Таким чином,  з  моменту  введення  мораторію боржник не може виконувати  грошові  зобов'язання  та  зобов'язання  щодо   сплати податків і зборів (обов'язкових платежів),  що виникли до введення мораторію,  а заходи,  спрямовані на  забезпечення  виконання  цих зобов'язань, не діють.

          Відповідно до  абзацу  другого  частини  четвертої  статті 12 Закону України "Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або визнання  його  банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не  нараховуються  неустойка  (штраф, пеня),  не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати  податків і зборів (обов'язкових платежів).

          Вказана норма визначає  конкретний  проміжок  часу,  протягом якого  не  нараховуються  штраф  і пеня,  і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення  вимог  кредиторів, але  ніяк не пов'язаний з його суттю.  Тобто за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію,  але  пеня  та  штраф  за  їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються.

          Враховуючи викладене,  інспекція  неправомірно застосувала  до  позивача штрафні санкції за неналежне виконання зобов'язань  щодо  сплати податків і зборів ( обов”язкових платежів ), які виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

          Відповідно до пункту 2 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом суд закриває провадження у справі.

          Суд приймає часткову відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ці дії  не суперечать закону та  не  порушують  чиї-небудь права, свободи або інтереси.

          При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов підлягає задоволенню з урахуванням заяви позивача про часткову відмову від позовних вимог.

          Керуючись  ст.ст.87, 94, п.2. ч.1 ст.157 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 08.12.2005р. № 0014061520/0  частково в сумі 3838,63 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові від 08.12.2005р. № 0014051520/0  частково в сумі 159,30 грн.           

Закрити провадження у справі в решті позовних вимог.

         Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного  підприємства Міністерства оборони України „Управління торгівлі Північного оперативного командування” ( м.Чернігів, вул.Авіаторів, 19, р/р 2600630117900 у АКБ „Укрсоцбанк” у м.Чернігові ) 3,40 грн. судових витрат.  

          Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                                В. М. Репех

          Повний текст постанови підписаний