Рішення

від 14.09.2009 по справі 10/99-09-2552

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/99-09-2552

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2009 р.Справа  № 10/99-09-2552

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростгруп»   

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном»   

про стягнення 131882,77 грн.      

                    Суддя     Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін   

від позивача: Димковська С.В. за довіреністю від 02.04.2009р.

від відповідача:  Чайка О.І. за довіреністю від 31.10.2008р.

Суть спору: ТОВ «Ростгруп»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Метроном»131882,77 грн.,  з яких, 63959,21 грн. –основний борг за роботи, що виконані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору підряду від 17.04.2008р. №07/1/ВР; 59161,15 грн. –пеня, що нарахована відповідачу станом на 06.02.2009р. за 185 днів прострочення оплати виконаних позивачем робіт та 8762,41 грн. –інфляційні, що також нараховані відповідачу з вересня 2008 року по червень 2009 року за порушення строків оплати виконаних позивачем робіт.

Під час розгляду справи розмір позовних вимог неодноразово уточнювався  позивачем, про що до суду надані відповідні заяви, а саме заява  про зменшення ціни позову, яка залучена судом до справи 22.07.2009р. та заява про зменшення ціни позову за вх.№20099 від 10.08.2009р., згідно з якими, позивач просить суд стягнути з відповідача 77408,53 грн., з яких, 23959,21 грн. –основний борг; 39186,42  грн. –пеня; 14262,90 грн. –індекс інфляції.

Окрім того під час розгляду справи на вимогу суду позивач неодноразово здійснював розрахунок пені, що нарахована відповідачу, про що також надавав до суду відповідні заяви.

Ухвалою за підписом заступника голови суду від 12.08.2009р. строк розгляду справи продовжений до 15.09.2009р.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.09.2009р. заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надання до суду відзиву на позов, з посиланням при цьому на те, що заяву позивача про зменшення позову відповідач одержав напередодні судового засіданні і розрахунок пені та інфляції у вказаній заяві відсутній.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

17.04.2008р. між ТОВ «Ростгруп»(підрядник, позивач) і  ТОВ «Метроном»  (замовник, відповідач) укладений договір підряду №07/1/ВР, згідно з яким, позивач зобов'язується по замовленню відповідача за плату своїми силами і механізмами на свій ризик і із своїх матеріалів виконати весь комплекс робіт по висвердлюванню отворів коронками, вирізуванню отворів настінною пилкою (надалі Об'єкт) і здати роботи відповідачу в установлений даним договором строк, а відповідач зобов'язується прийняти, а також самостійно оплатити роботи в порядку та розмірах, передбачених даним догом.

У п.2.1. договору передбачено, що роботи будуть здійснюватися відповідно до Технічного завдання (Додаток №1), який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з умовами п.3.1. договору, вартість, що підлягає оплаті за виконані роботи по даному договору визначається по Технічному завданню наданому відповідачем позивачу, перераховується з розрахункового рахунку відповідача на розрахунок ви рахунок позивача і становить 328428 грн.

У п.3.2. договору встановлено, що відповідач перераховує на розрахунковий рахунок позивача 30% від вартості робіт до початку робіт, а відповідно до умов п.3.3. договору кінцевий розрахунок між сторонами здійснюється на протязі 3-х банківських днів після закінчення робіт.

Відповідно до умов п.8.1. договору після закінчення всіх видів робіт, що входять в обсяг  зобов'язань позивача по даному договору підписується акт приймання-здавання  виконаних робіт. Акт приймання-здавання робіт підписується уповноваженими представниками позивача і відповідача на протязі 2-х робочих днів.  

У п.4.5. договору встановлено, що за порушення строків оплати виконаних робіт з вини відповідача, тягне за собою штрафні санкції –пеня в розмірі 0,5% від вартості визначеного етапу роботи за кожний день прострочення, які нараховуються на користь позивача. У п.7.2. договору також встановлено, що за порушення строків оплати робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно з умовами п.12.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору.

Додатком №1 до цього договору є Технічне завдання та Додатком №2 до договору є розрахунок вартості робіт, що виконуються позивачем.

Також господарським судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач виконав роботи на загальну суму 263959,21 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000047, який 30.06.2008р. підписаний відповідачем без жодних зауважень, та згідно з яким, вартість виконаних позивачем робіт становить 234522 грн. та актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000045, який 31.07.2008р. підписаний відповідачем без жодних зауважень, та згідно з яким, вартість виконаних позивачем робіт становить 29437,21 грн.

Разом з тим господарським судом встановлено, що виконані позивачем роботи відповідач оплатив частково в сумі 200 000 грн., а саме 23.04.2008р. перерахував позивачу 100000 грн., 22.07.2008р. перерахував позивачу 50 000 грн. та 11.08.20008р. перерахував позивачу 50 000 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача, згідно з яким, 100000 грн.  сплачені відповідачем позивачу в якості авансового платежу по договору підряду, 50 000 грн. сплачені відповідачем позивачу за роботи, що виконані відповідачем у червні 2008р. та 50 000 грн. –за роботи, що виконані відповідачем також у червні 2008р.

В подальшому між сторонами проведено звіряння розрахунків та складно акт звірки, який підписаний відповідачем та засвідчений печаткою останнього, та згідно з яким, станом на 30.11.2008р. заборгованість відповідача становить 63959,21 грн.

Після звіряння розрахунків позивач неодноразово  звертався до відповідача з претензіями про сплату боргу за виконанні роботи, а 01.02.2009р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору підряду, згідно з якою, відповідач визнав борг перед позивачем за договором підряду №07/1/ВР від 17.04.2008р. згідно з Актом №ОУ-0000047 здачі –прийняття  робіт від 30.06.2008р. та Атом №ОУ-0000045 здачі –прийняття робіт  від 31.07.2008р. в розмірі 78222,11 грн., який складається  з суми основного боргу 63969,21 грн. а також інфляційних витрат в розмірі 14262,90 грн. (п.1 угоди) та  зобов'язався повністю сплатити суму боргу на розрахунковий рахунок позивача в строк до 31.03.2009р. (п.2 угоди).

Також умовами цієї додаткової угоди передбачено, що у разі повного виконання умов п.2 цієї додаткової угоди позивач  не буде звертатися до господарського суду Одеської області з позовними вимогами щодо сплати боргу з урахуванням штрафних санкцій, передбачених п.4.5. договору за весь період несплати боргу та всі зобов'язання сторін за договором підряду будуть вважатися виконаними (п.3 угоди). Строк дії цієї додаткової угоди встановлений сторонами до 02.04.2009р.

Оскільки відповідач не сплатив позивачу борг у строк, що встановлений у додатковій угоді до договору підряду, останній звернувся до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи у суді відповідач перерахував позивачу 40 000 грн. боргу, що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача, згідно з яким, 10000 грн. сплачені відповідачем позивачу 06.07.2009р., а 30000 грн. –03.08.2009р., а тому позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, про що надав до суду відповідну заяву. Також відповідач уточнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені та індексу інфляції, про що надав до суду відповідну заяву, згідно з якою, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 39186,42 грн. та індекс інфляції в сумі 14262,90 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог  ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У ч.1 ст.837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням  другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, а відповідно до умов ч.2 вказаної статті ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Як вище встановлено судом, між позивачем і відповідачем укладений договір підряду, згідно з яким, позивач зобов'язався по замовленню відповідача за плату своїми силами і механізмами на свій ризик і із своїх матеріалів виконати весь комплекс робіт по висвердлюванню отворів коронками, вирізуванню отворів настінною пилкою на об'єкті відповідача, вартість яких встановлена сторонами в сумі 328428 грн.  та здати роботи відповідачу в установлений даним договором строк, а відповідач зобов'язався прийняти, а також самостійно оплатити роботи наступним чином: 30% від вартості робіт відповідач зобов'язався перерахувати позивачу до початку робіт, а кінцевий розрахунок відповідач зобов'язався здійснити на протязі 3-х банківських днів після закінчення робіт.  

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.  В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач до початку робіт в якості авансового платежу перерахував позивачу 100000 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача. В свою чергу позивач завершив виконання передбачених договором робіт 31.07.2008р. і загальна вартість виконаних позивачем робіт становить 263959,21 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт за червень 2008 року на суму 234522 грн., який підписаний відповідачем 30.06.2008р. без жодних зауважень щодо якості виконаних позивачем робіт та їх вартості  та актом приймання –передачі виконаних робіт за липень 2007р. на суму 29437,21 грн., який підписаний відповідачем 31.07.2008р. також без жодних зауважень щодо якості та вартості виконаних позивачем робіт.

Таким чином оскільки виконання робіт закінчено позивачем 31.07.2008р., а відповідно до умов укладеного між сторонами договору здійснити кінцевий розрахунок з позивачем за виконанні останнім роботи відповідач зобов'язався на протязі 3-х банківських днів після закінчення робіт, то виконані позивачем роботи відповідач зобов'язаний оплатити в строк до 05.08.2008р.

Матеріали справи свідчать, що в строк до 05.08.2008р. відповідач перерахував позивачу 100 000 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача. Залишок боргу в сумі 63959,21 грн. у встановлений договором строк відповідач позивачу не сплатив, а 01.02.2009р. підписав додаткову угоду №1 до договору підряду, згідно з якою, визнав наявність боргу перед позивачем за виконанні останнім підрядні роботи в сумі 63959,21 грн. та зобов'язався сплатити цей борг, із врахуванням при цьому нарахованих позивачем інфляційних в сумі 14262,90 грн. в строк до 31.03.2009р.

Таким чином умови укладеної між сторонами додаткової угоди до договору підряду  свідчать, що позивач у справі фактично погодився надати відповідачу розстрочку в оплаті  боргу в сумі 63959,21 грн. до 31.03.2009р.

Між тим, в  строк до 31.03.2009р. відповідач не перерахував позивачу визнаний ним борг в сумі 63959,21 грн. та індекс інфляції  в сумі 14262,90 грн., а лише під час розгляду справи у суді відповідач частково перерахував позивачу борг в сумі 40000 грн., що підтверджується витягом з банківського рахунку позивача, а тому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 23959,21 грн.    

З огляду на вищевстановлені  обставини справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 23959,21 грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Також обґрунтованими і правомірними є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 14262,90 грн., з огляду по-перше на вимоги ч.2 ст.625 ЦК України, згідно з якими,  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому вимогами ч.1 ст.625 ЦК України також передбачено, що боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.  По-друге, з огляду на те, що сам відповідач визнав нараховану позивачем суму інфляційних втрат та зобов'язався її перерахувати разом із основних боргом в строк до 31.03.2009р., про що 01.02.2009р. підписав відповідну додаткову угоду №1 до договору, яка на момент вирішення спору  у суді є чинною та не визнана недійсною у встановленому  законом порядку і жодних заперечень щодо умов цієї додаткової угоди відповідач до суду не надав.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, господарський суд виходить з наступного.

Водночас відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а відповідно до вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  При цьому в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені)  є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, сплата відповідачем неустойки (пені) у випадку порушення відповідачем строків оплати виконаних позивачем робіт передбачена  умовами п.п.4.5.,7.2. укладеного між сторонами договору в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно з розрахунком пені, який здійснений позивачем із врахуванням розміру пені, що встановлена умовами укладеного між сторонами договору, сума пені становить 39186,42 грн.  

Між тим, з огляду на вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання», яким розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, що встановлюється договором, обмежується  подвійною обліковою ставкою НБУ України, а також вимоги ч.6 ст.232 ГК України, згідно з якими, нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дні, коли зобов'язання мало бути виконано, господарський суд зобов'язав позивача здійснити розрахунок пені відповідно до вимог вищевказаних законодавчих актів.

На виконання вимог суду позивачем здійснений таких розрахунок пені, згідно з яким, сума нарахованої відповідачу пені з 01.04.2009р. по 18.08.2009р., із врахуванням здійснених відповідачем оплат в сумі 40000 грн. становить 5171,60 грн.  і саме в цій сумі господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені.

Посилання позивача те, що правильним є нарахування пені виходячи із розміру пені, що встановлений сторонами у договорі, оскільки вимогами ч.2 ст.551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, господарський суд до уваги не приймає, оскільки  Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання», обмежує розмір пені подвійної ставкою НБУ України в тому числі і той, що встановлюється договором.

За таких обставин позов в частині стягнення з відповідача пені частково задовольняється  господарським судом.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилено господарським  судом, з огляду на неможливість відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки, по-перше, строк вирішення спору у даній справі, який ухвалою заступника голови суду вже продовжувався на один місяць, закінчується 15.09.2009р., а представник позивача відмовився продовжувати строк вирішення спору ще на деякий час. По-друге, судові ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи одержувалися відповідачем і останньому було відомо про розгляд даної справи у суді, а відтак, з червня 2009 року по 14.09.2009р. у відповідача у справі було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи і надання суду витребуваного відзиву на позов та інших документів, які підтверджують заперечення відповідача.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, із врахуванням при цьому, що частина заборгованості в  сумі 40000 грн. сплачена відповідачем під час розгляду даної справи у суді.  

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростгруп»задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метроном»    (65114, м. Одеса, вул. Ак.Корольова, 26, код ЄДРПОУ 31185594, р/р 26003300200284 в ОФ АТ «ВаБанк», МФО 328726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростгруп»(65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, буд.3/2, кв.12, код ЄДРПОУ 34444089, р/р 26004010112232 в ВАТ «Укрєксімбанк», МФО 238618) основний борг в сумі 23959 (двадцять три тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 21 коп., пеню в сумі 5171 (п'ять тисяч сто сімдесят одна) грн. 60 коп.,  інфляційні в сумі 14262 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят дві) грн.  90 коп., витрати по сплаті  державного мита в сумі 830 (вісімсот тридцять) грн. 86 коп.,  витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 196 (сто дев'яносто шість) грн. 87 коп.  

3.В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

        Рішення підписане  15 вересня 2009 року.

Суддя