Рішення

від 18.08.2015 по справі 904/6319/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.15р. Справа № 904/6319/15

За позовом комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТНА СЛУЖБА БЕЗПЕКИ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 40 306 грн. 47 коп.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - представник не з'явився

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТНА СЛУЖБА БЕЗПЕКИ" про стягнення 40 306 грн. 47 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання № 2498 від 01.12.1999р.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2015 року порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 04.08.2015 року.

04.08.2015р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 17.07.2015р. була направлена на адресу відповідача, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: (50072, м. Кривий Ріг, вул. Шевченка, буд. 135). (а.с.49-50)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 18.08.2015р.

18.08.2015р. представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.57)

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду були направлені на адресу відповідача, яка вказана у наявному в матеріалах справи Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: (50072, м. Кривий Ріг, вул. Шевченка, буд. 135) (а.с.49-50), з зазначеної адреси до господарського суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення. (а.с.55-56)

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 (з подальшими змінами), на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Суд вважає, що сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, оскільки останні повідомлені про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

18.08.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між комунальним підприємством теплових мереж "Криворіжтепломережа" (постачальник-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТНА СЛУЖБА БЕЗПЕКИ" (споживач-відповідач) укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання № 2498 від 01.12.1999р., відповідно до умов якого постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару у відповідності з встановленим планом теплоспоживання споживачу на його об'єкті - салон-магазин "Стрелец", розташований за адресою: пр. Карла Маркса, 75.

Договір укладено на строк з 01.12.1999р. по 31.12.2000р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд (п.26 договору).

Відповідно до пункту 2 договору, постачання теплової енергії для потреб опалення та вентиляції здійснюється протягом опалювального періоду, встановленого відповідним рішенням виконкому Криворізької міської ради (при цьому плановий опалювальний період з 15 жовтня по 15 квітня), гаряче водопостачання здійснюється протягом всього року (за виключенням ремонтного періоду).

Облік кількості теплової енергії, що споживається споживачем, здійснюється на підставі приладів обліку, встановлених на межі розділу. При відсутності приладів обліку споживач розраховується з постачальником по проектним навантаженням (п. 5 договору).

Тарифи теплової енергії передбачені постановою №119 від 30.09.2011р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 954 грн. 05 коп. за 1 Гкал (з ПДВ) та постановою №383 від 31.12.2013р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ "Криворіжтепломережа", що складає 892 грн.16 коп. за 1 Гкал (з ПДВ).

Відповідно до пункту 25 договору, плата за надану теплову енергію здійснюється споживачем протягом п'яти днів після отримання рахунку постачальника.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію протягом всього періоду, передбаченого договором, не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської ради "Про початок та закінчення опалювального періоду".

За період з 15.03.2013 року по 26.03.2014 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 24220,19 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи рахунками-фактурами на загальну суму 24220,19 грн. (а.с.13-24). Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна служба безпеки" отримало наведені вище рахунки, що підтверджується списками заказних листів (а.с.25-36), проте заборгованість у встановлений договором строк не сплатило.

На підставі п. 25. договору, яким передбачено, що у випадку несплати рахунку протягом п'яти днів з дня його пред'явлення споживач оплачує постачальнику пеню в розмірі 1 % за кожний день прострочення від суми заборгованості, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 116,79 грн.

На підставі ст.625 ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач нарахував відповідачу суму збитків від інфляції у розмірі 15030 грн. 09 коп. та 3% річних у розмірі 939 грн. 40 коп.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем залишилась не оплаченою.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати вартості спожитої теплової енергії за період з 15.03.2013 року по 26.03.2014 року, у встановлений договором строк, що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору, виконав належним чином.

З огляду на умови договору, щодо строку оплати поставленої теплової енергії, строк оплати поставленої теплової енергії, є таким, що настав.

Доказів оплати поставленої теплової енергії відповідач не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 24220 грн.19 коп. основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 939 грн. 40 коп. та суму збитків від інфляції у розмірі 15030,09 грн., судом встановлено наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 15030 грн. 09 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт споживання відповідачем теплової енергії є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаної теплової енергії в строк визначений договором відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 939 грн. 40 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 116 грн. 79 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Пунктом 25. договору передбачено, що у випадку несплати рахунку протягом п'яти днів з дня його пред'явлення споживач оплачує постачальнику пеню в розмірі 1 % за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 12), з урахуванням діючого законодавства, доходить до висновку, що розрахунок пені, що підлягає до стягнення було здійснено позивачем без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки позивачем було нараховано пеню на суму 419,32 грн. за період з 10.06.2014р. по 10.12.2014р., що становить 184 дні.

Судом перераховано розрахунок пені (за 183 дні), у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 116 грн. 79 коп., підлягають частковому задоволенню у розмірі 116 грн. 46 коп.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТНА СЛУЖБА БЕЗПЕКИ" (50072, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Шевченка, буд. 135, код ЄДРПОУ 24232229) на користь комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9, код ЄДРПОУ 03342184) суму основного боргу в розмірі 24220 грн. 19 коп., суму збитків від інфляції в розмірі 15030 грн. 09 коп., 3% річних у розмірі 939 грн. 40 коп., пеню в розмірі 116 грн. 46 коп. та суму судового збору у розмірі 1826 грн. 99 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.08.2015р.

Суддя ОСОБА_1