32/173
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.09 Справа№ 32/173
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Аякс”, м.Львів.
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліс- плюс”, м.Львів.
Про стягнення 17 612,79 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Думітрак О.І. –представник (довіреність №7/09 від 08.09.2009р.).
Від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Аякс”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліс- плюс”, м.Львів про стягнення 17 612,79 грн. з яких 11 410,58 грн. основного боргу, 938,60 грн. пені, 4 574,31 грн. інфляційних втрат, 689,30 грн. три відсотки річних.
Ухвалою суду від 22.07.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 08.09.2009р. Ухвалою суду від 08.09.2009р. розгляд справи відкладено на 15.09.2009р. з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 15.09.2009р.
Представник позивача в судовому засіданні 15.09.2009р. подав клопотання, яким просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав вказаних у позовній заяві.
В судовому засіданні 15.09.2009р. представник позивача подав уточнення позовних вимог в якому вказує, що в позовній заяві було допущено описку в сумі поставки, вказано суму 11 938,58 замість 11 618,53 грн.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду 22.07.2009р. та 08.09.2009р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.
На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 79020, м.Львів, пр.В.Чорновола, 101/25, ухвали про порушення провадження у справі з відміткою поштового відділення про те, що –причиною повернення є закінчення терміну зберігання. Вказаний поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а саме: 79020, м.Львів, пр.В.Чорновола, 101/25.
На вимогу суду, позивач надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.08.2009р. № 3976426, в якій вказується, що станом на 31.08.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Оліс-Плюс” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та його місцезнаходження відповідно до запису №2: 79020, м.Львів, пр.В.Чорновола, 101/25.
Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 ).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
01.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Аякс” (постачальник), в собі директора Буца Т.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Оліс- плюс” (покупець), в особі директора Матичак О.М. було укладено договір поставки № 103 (далі по тексту –договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язувався передати (поставити) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язувався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є поліграфічні матеріали.
Згідно п.2.3. договору поставки право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника(перевізника) за видатково-прибутковою накладною.
Відповідно до п.3.1., п.3.5. та п.3.6. договору поставки асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії поставки товарів визначається сторонами на підставі специфікації і уточнюється в момент вибірки покупцем товарів на складі постачальника. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана у видатково-прибутковій накладній, є датою поставки товару постачальником. Поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару перевізнику (першому перевізнику в разі змішаного перевезення). В момент приймання поставки товару покупець здійснює перевірку відповідності кількості та якості (комплектності) товару.
Умовами договору поставки, а саме: п.6.2., п.6.3. та п.6.5. передбачено, що ціна товарів, що постачаються за цим договором, формується із урахуванням надбавок, знижок, пов'язаних із сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами якості або інших властивостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою постачальника. Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається. Ціни встановлюються у національній валюті України.
Згідно п.7.1. договору поставки покупець повинен оплатити товар не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару постачальником.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю, поставив відповідачу товар на загальну суму 11 618,53 грн. згідно наступних видаткових накладних: № 1205 від 17.04.2007 року на суму 1 430,00 грн.; № 1340 від 27.04.2007 року на суму 730,00грн.; № 1488 від 11.05.2007 року на суму 649,80 грн.; № 1598 від 22.05.2007 року на суму 330,00 грн.; №1671 від 25.05.2007 року на суму 66,00 грн.; № 1675 від 29.05.2007року. на суму 1 458,00 грн.; № 1682 від 29.05.2007 року на суму 1 165,20 грн.; № 1810 від 06.06.2007 року на суму 186,40 грн.; № 1841 від 08.06.2007 року на суму 422,55 грн.; № 1892 від 13.06.2007 року на суму 1 281,60 грн.; № 1975 від 20.06.2007 року на суму 661,68 грн.; № 2170 від 05.07.2007 року на суму 1 843,20 грн.; № 2347 від 23.07.2007 року на суму 1 394,10 грн.
Відповідач отримав товар через представника Матичака Олексія Мироновича згідно довіреностей: серія ЯКИ № 784632 від 26.04.2007р.; серія ЯКИ № 784641 від 05.07.2007р.; серія ЯКИ № 784638 від 20.06.2007р.; серія ЯКИ № 784630 від 16.04.2007р.; серія ЯКИ № 784635 від 22.05.2007р.; серія ЯКИ № 784636 від 06.06.2007р.; серія ЯКИ № 784637 від 13.06.2007р.; серія ЯКИ № 784634 від 10.05.2007р.; серія ЯКИ № 784642 від 23.07.2007р.
Проте відповідач оплату за товар у строки визначені сторонами в п.7.1. договору поставки, повністю не провів, отже порушив свої зобов'язання згідно договору.
12.09.2007р. відповідач оплатив 1 084,15 грн. з яких 207,95 грн. було зараховано позивачем в рахунок оплати накладної № 1205 від 17.04.2007р., відтак, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 17.07.2009р. (дата подання позовної заяви) складає 11 410,58 грн.
Позивач керуючись умовами договору поставки, у зв'язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 938,60 грн.
Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 3% річних в сумі 689,30 грн. та збитки від інфляції в сумі 4 574,31 грн.
Відтак, за розрахунками позивача загальна сума заборгованості становить 17 612,79 грн., з яких 11 410,58 грн. сума основного боргу, 938,60 грн. пеня, 689,30 грн. три відсотки річних, 4 574,31 грн. інфляційні нарахування.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними про поставку поліграфічних матеріалів на загальну суму 11 618,53 грн. № 1205 від 17.04.2007 року на суму 1 430,00 грн.; № 1340 від 27.04.2007 року на суму 730,00грн.; № 1488 від 11.05.2007 року на суму 649,80 грн.; № 1598 від 22.05.2007 року на суму 330,00 грн.; №1671 від 25.05.2007 року на суму 66,00 грн.; № 1675 від 29.05.2007р. на суму 1 458,00 грн.; № 1682 від 29.05.2007 року на суму 1 165,20 грн.; № 1810 від 06.06.2007 року на суму 186,40 грн.; № 1841 від 08.06.2007 року на суму 422,55 грн.; № 1892 від 13.06.2007 року на суму 1 281,60 грн.; № 1975 від 20.06.2007 року на суму 661,68 грн.; № 2170 від 05.07.2007 року на суму 1 843,20 грн.; № 2347 від 23.07.2007 року на суму 1 394,10 грн.
Товар був отриманий представником відповідача згідно довіреностей: серія ЯКИ № 784632 від 26.04.2007р.; серія ЯКИ № 784641 від 05.07.2007р.; серія ЯКИ № 784638 від 20.06.2007р.; серія ЯКИ № 784630 від 16.04.2007р.; серія ЯКИ № 784635 від 22.05.2007р.; серія ЯКИ № 784636 від 06.06.2007р.; серія ЯКИ № 784637 від 13.06.2007р.; серія ЯКИ № 784634 від 10.05.2007р.; серія ЯКИ № 784642 від 23.07.2007р.
Враховуючи зарахування позивачем оплати в сумі 207,95 грн., борг становить 11 410,58грн
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 11 410,58грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню згідно поданого розрахунку 4 574,31 грн. інфляційних нарахувань та 689,30 грн. 3% річних.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає наступне.
До вимог про стягнення пені застосовується строк позовної давності в один рік, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України. Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкції за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач просить стягнути пеню за період з 27.04.2007р. по 23.02.2008р., яка згідно поданого ним розрахунку становить 938,60 грн.
Борг виник за період квітень-липень 2007р., а позов подано 17.07.2009р., відтак позивач пропустив строк позовної давності по пред'явленню вимоги про стягнення пені.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 11 410,58 грн. основного боргу, 4 574,31 грн. інфляційних втрат, 689,30 грн. три відсотки річних.
Згідно вимог ст.49 ГПК України судові витрати слід стягнути з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжного доручення № 1433 від 13.07.2009р. позивач сплатив 315,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовна заява зареєстрована в канцелярії суду 17.07.2009р., станом на цю дату сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. № 9 становила 118,00 грн. Відтак, позивачу слід повернути 197,00 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.11, 258, 525, 526, 530, 612, 625, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 232 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліс- плюс” (79020, м.Львів, Шевченківський район, проспект В.Чорновола, буд.101, кв.25; р/р 26000000000104 в ВАТ „Електрон-Банк”; МФО 325213; ЄДРПОУ 20814667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Аякс” (79024, м.Львів, вул.Промислова, 45; р/р 2600140003119 у банку ЛФ ВАТ КБ „Хрещатик”; МФО 385468; ЄДРПОУ 33358943) основний борг в сумі 11 410,58 грн., 4 574,31 грн. інфляційні нарахування, 689,30 грн. три відсотки річних, держмито в сумі 166,74 грн. та 111,72 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. В частині стягнення 938,60 грн. пені відмовити.
5. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Аякс” (79024, м.Львів, вул.Промислова, 45; р/р 2600140003119 у банку ЛФ ВАТ КБ „Хрещатик”; МФО 385468; ЄДРПОУ 33358943) довідку на повернення надміру сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 197,00 грн.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 15.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4873740 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Сухович Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні