Рішення

від 14.09.2009 по справі 20/128-09-3664

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/128-09-3664

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" вересня 2009 р.Справа  № 20/128-09-3664

За позовом: Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради;

До відповідача: Виробничого кооперативу „Онікс”

про стягнення 6 686, 18 грн.

   Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Гришин Д.М., діючий за дов. №01-13/14973 від 26.12.2008року.

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Виробничого кооперативу „Онікс” заборгованість з орендної плати у розмірі 2 562, 57 грн., пеню за несвоєчасну сплату орендної плати у сумі 267, 25 грн., заборгованість за фактичне користування нежитловим підвальним приміщенням, загальною площею 79 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 66, в сумі 3 856, 36 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 315 грн.

У судовому засіданні 14.09.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену у договорі, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру, у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про закінчення терміну зберігання, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25.07.2003 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Виробничим кооперативом „Онікс” було укладено договір оренди нежитлового приміщення №55/50, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, загальною площею 79 кв.м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 66, під розміщення швейної майстерні.

Строк дії договору відповідно до п. 1.2 зазначеного договору був встановлений до 08.07.2005 року.     

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.4  договору оренди від 25.07.2003 року №55/50 орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного комунального майна” та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003року №1054-ХХIV „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси”. За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 374, 32 грн. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до умов п. 4.1 договору від 25.07.2003 року №55/50, вказане у п. 1.1 приміщення орендодавцем передається орендарю виключно для використання під швейну майстерні.

П. 4.10 договору оренди передбачає, що у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

У відповідності до п. п. 5.1, 5.2 зазначеного договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору. За несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

17.10.2005року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Виробничим кооперативом „Онікс” було укладено додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення №55/50 від 25.07.2003року, згідно з яким строк дії договору оренди №55/50 від 25.07.2003року нежитлового підвального приміщення, загальною площею 79 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 66, продовжений до 01.07.2006 року.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору оренди від 25.07.2003 року №55/50, Перший заступник прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом про виселення відповідача з нежилого підвального приміщення, загальною площею 79 кв. м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 66, зобов'язання відповідача передати зазначене приміщення Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та стягнення з відповідача - Виробничого кооперативу „Онікс” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованість по орендній платі у сумі 1 839, 70 грн. та пені у сумі 232, 82 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області по справі №30/204-08-4080 від 01.12.2008 року, яке набрало законної сили і сторонами не оскаржене, позовні вимоги Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволені частково, розірвано договір оренди нежитлового приміщення №55/50 від 25.07.2003року, укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Виробничим кооперативом „Онікс”, виселено Виробничий кооператив „Онікс” з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 79 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 66, та передано Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також стягнуто з Виробничого кооперативу „Онікс” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради пеню у сумі 232, 82 грн., на користь державного бюджету держмито у сумі 272 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн., в іншій частині позову відмовлено.

29.12.2008року Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до Першого відділу Державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси з заявою про виконання наказу по справі №30/204-08-4080 про виселення.

19.06.2009року, згідно акту державного виконавця про добровільне виконання рішення, на момент проведення виконавчих дій по перевірці виконання боржником вимог виконавчого документа встановлено, що боржник вимоги рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2008 року виконав у встановлений державним виконавцем добровільний строк, нежитлове підвальне приміщення боржником звільнено від майна. Нежитлове підвальне приміщення передано стягувачу - Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, окрім пені, яку було стягнуто рішенням Господарського суду Одеської області по справі №30/204-08-4080 від 01.12.2008 року, за відповідачем числиться заборгованість з орендної плати за період з 01.10.2008р. по 12.12.2008р., тобто до моменту вступу в законну силу рішення господарського суду Одеської області, в сумі 2 562, 57 грн. та пені в сумі 267, 25 грн. Вказана заборгованість виникла після подання Першим заступником прокурора Приморського району м. Одеси позовної заяви та не була предметом позовних вимог у справі №30/204-08-4080.

Враховуючи несплату орендарем плати за користування приміщенням за період з 01.10.2008р. по 12.12.2008р., Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з претензією від 28.01.2009р. за №01-15/77, в якій просить оплатити заборгованість з орендної плати в сумі 2 562, 57 грн. та пеню в сумі 108, 93 грн.

Приймаючи до уваги, що зазначена претензія не була отримана відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі та пені у судовому порядку.

Крім того, вважаючи, що з дати набрання рішенням Господарського суду Одеської області по справі №30/204-08-4080 від 01.12.2008 року, а саме з 13.12.2008 року по 19.06.2009 року відповідач - Виробничий кооператив „Онікс” самовільно, без правових підстав, займав нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 79 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 66, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради також просить стягнути з відповідача - Виробничого кооперативу „Онікс” заборгованість за фактичне користування нежилим підвальним приміщенням відповідно до п. 4.10 договору оренди №55/50 від 25.07.2003року.

Проаналізувавши наявні у справи  докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону  України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до ч. 3 ст. 18  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с.17), у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди від 25.07.2003 року №55/50 за період з 01.10.2008р. по 12.12.2008р. в сумі 2 562, 57 грн. Доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору оренди нежитлового приміщення №55/50 від 25.07.2003 року, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла  у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення орендної плати в сумі 2 562, 57 грн. та пені в сумі 267, 25 грн. заявлені на підставі розрахунку, який перевірено судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з Виробничого кооперативу „Онікс” плати за фактичне використання приміщення в сумі 3 856, 36 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності зі ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 4.10 договору оренди №55/50 від 25.07.2003 року, у випадку припинення дії цього договору у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акта приймання-передачі приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту державного виконавця про добровільне виконання рішення від 19.06.2009року (а.с.22), рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2008 року по справі №30/204-08-4080, яким розірвано договір оренди нежитлового приміщення №55/50 від 25.07.2003року, укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Виробничим кооперативом „Онікс”, виселено Виробничий кооператив „Онікс” з нежитлового підвального приміщення, загальною площею 79 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 66, та передано та Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, а також стягнуто з Виробничого кооперативу „Онікс” на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради пеню у сумі 232, 82 грн., на користь державного бюджету держмито у сумі 272 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн., і яке набрало законної сили 13.12.2008 року, було виконано у добровільному порядку лише 19.06.2009 року.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки Виробничий кооператив „Онікс” самовільно, без правових підстав, займав нежиле підвальне приміщення з 13.12.2008року по 19.06.2009 року, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 66, позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості за фактичне користування нежилим підвальним приміщенням в сумі 3 856, 36 грн., згідно зробленого позивачем розрахунку, який перевірено судом, відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 315 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.   Стягнути з Виробничого кооперативу „Онікс” (65012, м. Одеса вул. Рішельєвська, 66, р/р 2600530011856, МФО 328016, код ЄДРПОУ 05308852) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської Ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, п/р 37326027001909 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, ідентифікаційний код 26302595) –2 562 /дві тисячі п'ятсот шістдесят дві/ грн. 57 коп. заборгованості по орендній платі, 267 /двісті шістдесят сім/ грн. 25  коп. пені, 3 856 /три тисячі вісімсот п'ятдесят шість/ грн. 36 коп. плати за фактичне використання приміщення, 102 /сто дві/ грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 /триста п'ятнадцять/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

            Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                        

рішення підписано 18.09.2009р.