Рішення

від 14.08.2015 по справі 910/15678/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2015Справа №910/15678/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-ІНВЕСТ» доПриватного акціонерного товариства «Луч АО» простягнення 450 000,00 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Лінник М.А. - голова правління; від відповідача:не з'явився громадянин України:Барило І.В. - паспорт № ЕТ378915

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕД-ІНВЕСТ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Луч АО» про стягнення 450 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконане зобов'язання з оплати придбаного векселя за договором купівлі-продажу цінних паперів №03-2014-ЦП від 03.03.2014 р., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 450 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.08.2015 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1000233515 від 04.08.2015 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Одночасно, ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 14.08.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 14.08.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕД-ІНВЕСТ» (продавець) та Приватним акціонерним товариством «Луч АО» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №03-2014-ЦП (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити простий вексель, з наступними характеристиками: назва цінного паперу - вексель простий ПрАТ «Луч АО» 23495961; серія, № бланку ЦП - АА 2546691; номінальна вартість векселя - 998 335,00 грн.; договірна вартість векселя - 998 335,00 грн.; дата складання векселя - 31.07.2013 р.; термін погашення векселя - 31.07.2016 р.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума цього договору складає 900 000,00 грн. без ПДВ.

За змістом п 2.1 Договору покупець зобов'язується оплатити продавцеві загальну суму договору в такі строки: перший платіж в сумі 450 000,00 грн. до 28.02.2015 р.; другий платіж в сумі 450 000,00 грн. до 30.06.2015 р.

Згідно з п. 2.3 Договору передача простого векселя з іменним індосаментом, що вказаний у п. 1.1, здійснюється згідно акту прийому-передачі цінних паперів, підписаного зі сторони продавця та покупця, який є невід'ємною частиною цього договору, продавець зобов'язаний здійснити передачу векселя протягом 10 банківських днів від дня підписання даного договору.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв простий вексель, реквізити якого визначені в п. 1.1 Договору, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів за Договором від 03.03.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті першого платежу переданого векселя, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 450 000,00 грн.

Згідно із ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

За таких обставин, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (купівля-продаж).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до п. 3.1 Договору протягом 2 банківських днів з моменту підписання даного договору продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти простий вексель, про що сторони складають акт прийому-передачі векселя, який є підтвердженням належного виконання продавцем своїх зобов'язань за цим договором.

Матеріалами справи (актом прийому-передачі цінних паперів за Договором від 03.03.2014 р.) підтверджується виконання продавцем зобов'язання з передачі векселя у встановлений умовами п. 2.3 Договору строк.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.1 Договору, відповідач був зобов'язаний провести перший платіж за отриманий вексель у строк до 28.02.2015 р.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 450 000,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 450 000,00 грн. на підставі Договору як частина вартості переданого векселя. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПАТ «Луч АО» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «МЕД-ІНВЕСТ» про стягнення з ПАТ «Луч АО» заборгованості у розмірі 450 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-ІНВЕСТ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Луч АО» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; ідентифікаційний код 23495961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-ІНВЕСТ» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Чорновола, 1-А; ідентифікаційний код 37756973) заборгованість у розмірі 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 9 000 (дев'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко