Рішення

від 19.08.2015 по справі 910/14942/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015Справа №910/14942/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙТ-ПЛЮС»

про стягнення 17 853 659,76 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Братченко А.В. - представник за довіреністю № 09-32/980 від 05.08.15

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 19.08.15, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙТ-ПЛЮС» про стягнення 17 853 659,76 грн. За неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно Кредитного договору № 20-1396/2-1 від 06.05.2014, з яких: 16 502 664,53 грн. - борг за кредитом; 425 389,23 грн. - борг по відсоткам за користування кредитом в період з 01.03.2015 по 02.06.2015; 895 213,03 грн. - пеня за простроченим кредитом за період з 01.05.2015 по 02.06.2015; 16 448,94 грн. - пеня за простроченими відсотками за період з 05.04.2015 по 02.06.2015; 13 944,03 грн. - індекс інфляції по відсоткам за період з 05.04.2015 по 30.04.2015.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14942/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 05.08.2015.

04.08.2015 на адресу Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач повідомляє про збільшення заборгованості за кредитним договором № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 та просить суд стягнути з відповідача 18 199 841,03 грн., з яких: 16 502 664,53 грн. - борг за кредитом; 771 570,49 грн. - борг по відсоткам за користування кредитом в період з 01.03.2015 по 30.07.2015; 895 213,03 грн. - пеня за простроченим кредитом за період з 01.05.2015 по 02.06.2015; 16 448,94 грн. - пеня за простроченими відсотками за період з 05.04.2015 по 02.06.2015; 13 944,03 грн. - індекс інфляції по відсоткам за період з 05.04.2015 по 30.04.2015.

У судове засідання 05.06.2015 з'явився представник позивача та проси суд прийняти заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом приймається заява позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в судове засідання 05.08.2015 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача, ухвалою суду від 05.08.2015 розгляд справи відкладався до 19.08.2015.

У судове засідання 19.08.2015 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав, з урахуванням заяви про збільшення розміру, та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 19.08.2015 не з'явився вдруге, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

06 травня 2014р. між Публічним акціонерним товариством товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙТ-ПЛЮС» (далі - Позичальник, відповідач) був укладений договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття кредитної лінії зі встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 15 500 000,00 грн.

Кредитування відбувається шляхом надання позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів. Розмір суми отриманих траншів, по яких існують боргові зобов'язання, в будь-який момент дії цього договору не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії. Встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання з Позичальником договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування траншем, процентна ставка. Договори про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування є невід'ємними частинами цього договору (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 2.6. договору Позичальник зобов'язаний використати кредит виключно за цільовим призначенням, що визначається в Договорі про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування.

Відповідно до п.п. 4.1.. 4.2. договору, проценти за користування кредитом нараховуються до повного погашення заборгованості по Кредиту. За користування Кредитом в межах строку його погашення Позичальник сплачує проценти за користування Кредитом. У випадку прострочення Позичальником виконання зобов'язань по погашенню Кредиту, Банк надалі нараховує проценти за неправомірне користування Кредитом на частину Кредиту, що є простроченою до сплати, та проценти за користування кредитом - на частину Кредиту, строк сплати якої не настав. Розмір процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування кредитом встановлюється у Договорах про надання Траншу в межах встановленого ліміту кредитування. При цьому розмір процентів не може перевищувати максимальний розмір процентної ставки, який дорівнює 19% річних.

Як свідчать матеріали справи, Договором про внесення змін та доповнень № 20-0006/2-1 від 08.01.2015 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06 травня 2014 р. збільшено максимальний Ліміт кредитної лінії до 16 800 000,00 грн та зобов'язано Позичальника оформити в заставу інвестиційні сертифікати пайового венчурного фонду «Зета» (емітент - КУА «Ізі Лайф») на суму не менше 124% від суми виданого Траншу.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов п.п. 2.2.,2.3. договору сторонами укладалися договори про надання тарншу, зокрема:

- на підставі Договору № 20-1397/2-1 від 07.05.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 5 009 000,00 грн, встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,62% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-1567/2-1 від 03.06.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 29 573,68 грн, встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 7,71% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-1721/2-1 від 02.07.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 35 657,09 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,05% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти зшце, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним дільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-1917/2-1 від 01.08.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 37 100,94 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,53% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних :ертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-2189/2-1 від 02.09.2014 року про надання траншу в іежах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 37 377,59 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 9,04% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим визначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-2329/2-1 від 24.09.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії і 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику "-Транш (кредит) в розмірі 4 570 347,01 грн встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,41% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, пж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін звернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-2410/2-1 від 01.10.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.; Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 43 811,73 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,41% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-2638/2-1 від 04.11.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 70 612,21 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,16% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі до Договору № 20-2842/2-1 від 02.12.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 59 056,43 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,03% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу -30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-2997/2-1 від 10.12.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 3 684 825,00 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,03% річних: встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі до Договору № 20-3198/2-1 від 29.12.2014 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 89 389,38 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 7,27% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-0011/2-1 від 09.01.2015 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Тганш (кредит) в розмірі 2 623 592,51 грн.; встановлено процентну ставку за риетування кредитом в розмірі 7,27% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим визначенням - поповнення обігових коштів та інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів, погашення процентів); встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-0141/2-1 від 02.02.2015 року про надання траншу в ігжах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої тедитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 109 215,82 грн.; встановлено процентну ставку за користування кредитом в розмірі 8,45% річних; встановлено розмір процентів за правомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів, інвестиційні цілі (в т.ч. придбання лзестиційних сертифікатів) та погашення процентів; встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

- на підставі Договору № 20-0312/2-1 від 02.03.2015 року про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 20-1396/2-1 від 06.05.2014 p.: Банк в межах Ліміту кредитної лінії надав Позичальнику Транш (кредит) в розмірі 103 105,14 грн.; встановлено процентну ставку за користування редитом в розмірі 8,77% річних; встановлено розмір процентів за неправомірне користування кредитом у розмірі, що на 5 (п'ять) процентних пункти вище, ніж розмір процентів за користування кредитом; кредит надано з наступним цільовим призначенням - поповнення обігових коштів, інвестиційні цілі (в т.ч. придбання інвестиційних сертифікатів) та погашення процентів; встановлено кінцевий термін повернення Кредиту, наданого в межах цього Траншу - 30.04.2015 р.

За доводами позивача, ПАТ «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк» належним чином виконав зобов'язання до кредитним договором, та надав відповідачу кредит на потреби, визначені договором, проте відповідачем не виконуються зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, передбачені умовами Кредитного договору, у зв'язку з чим у відповідача утворився борг перед позивачем на загальну суму 18 199 841,03 грн., з яких: 16 502 664,53 грн. - борг за кредитом; 771 570,49 грн. - борг по відсоткам за користування кредитом в період з 01.03.2015 по 30.07.2015; 895 213,03 грн. - пеня за простроченим кредитом за період з 01.05.2015 по 02.06.2015; 16 448,94 грн. - пеня за простроченими відсотками за період з 05.04.2015 по 02.06.2015; 13 944,03 грн. - індекс інфляції по відсоткам за період з 05.04.2015 по 30.04.2015.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань та отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з позичкового рахунку; платіжними дорученнями № 439 від 07.05.2014 p., № 441 від 07.05.2014 p., № 444 від 15.05.2014 p., № 455 від 04.06.2014 p., № 474 від 02.07.2014 p., № 495 від 25.09.2014 p.; листами Позичальника № 15/05/14/01 від 15.05.2014 p., № 05/06/14/01 від 05.06.2014 p., № 15 від 03.07.2014 p., № 18 від 04.08.2014 p., № 20 від 04.09.2014 p., № 02/10/14/02 від 02.10.2014, № 02/10/14/03 від 02.10.2014 p., № 32 від 05.11.2014 p., № 02/12/2014/01 від 02.12.2014, № 16/12/14/01 від 16.12.2014 p., № 29/12/2014/01 від 29.12.2014 p., № 15/01/2015/01 від 15.01.2015 p., № 02/02/2015/01 від 02.02.2015 p., № 02/03/2015/01 від 02.03.2015 p., якими ТОВ «ДІЛАИТ-ПЛЮС» підтверджує отримання то використання коштів відповідно до цільового призначення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що факт наявності заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 502 664,53 грн. - борг за кредитом; 771 570,49 грн. - борг по відсоткам за користування кредитом в період з 01.03.2015 по 30.07.2015 відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований. А тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 895 213,03 грн. - пені за простроченим кредитом, 16 448,94 грн. - пені за простроченими відсотками та 13 944,03 грн. - інфляційні втрати.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України Божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 10.2. кредитного договору за несвоєчасне повернення сум Кредиту та/або несвоєчасну сплату плати за кредит Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової НБУ, що діє у період прострочення, за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку щодо повернення кредиту та процентів за користування кредиту не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Суд погоджується з обґрунтованими розрахунками пені та інфляційних втрат, які містяться в матеріалах справи, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 895 213,03 грн. - пені за простроченим кредитом, 16 448,94 грн. - пені за прострочення сплати відсотків та 13 944,03 грн. - інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Отже, оцінивши всі надані докази та пояснення в їх сукупності, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач -установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ними своїх зобов'язань за кредитним договором, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32 , 33 , 44, 49 , 82 - 85 ГПК України , господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЛАЙТ-ПЛЮС» (01004, м. Київ, вул. Басейна, буд. 7-В; ідентифікаційний код 37507042) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, провулок Шевченка, буд. 12; ідентифікаційний код 00039002) прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 16 502 664 (шістнадцять мільйонів п'ятсот дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн 53 коп.; прострочену заборгованість по відсоткам за користування кредитом у розмірі 771 570 (сімсот сімдесят одну тисячу п'ятсот сімдесят) грн 49 коп.; пеню за прострочення погашення суми кредиту у розмірі 895 213 (вісімсот дев'яносто п'ять тисяч двісті тринадцять) грн 03 коп.; пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 16 448 (шістнадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн 94 коп.; інфляційні втрати у розмірі 13 944 (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн 03 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.08.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.