Рішення

від 10.08.2015 по справі 911/2251/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" серпня 2015 р. Справа № 911/2251/15

За позовом комунального підприємства В«Київський метрополітенВ» , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю В«Алекс-ЛТДВ» , Київська обл ., Вишгородський р-н, м. Вишгород

про стягнення 29805,06 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність №106 від 11.06.2015,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось комунальне підприємство В«Київський метрополітенВ» (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю В«Алекс-ЛТДВ» (далі - Відповідач) про стягнення 29805,06 грн, з яких 25581,23 грн основного боргу, 3982,49 грн пені, 241,34 грн 3% річних.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем строків внесення орендної плати за Договором оренди №362-Упр(ДВ)-09 від 10.02.2009 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2015 порушено провадження у справі №911/2251/15 та призначено її до розгляду на 16.06.2015 об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2015 розгляд справи у зв'язку з неявкою Відповідача відкладено на 01.07.2015.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2015 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі №911/2251/15 за клопотанням Позивача б/№ від 01.07.2015 (вх. суду №15453/15 від 01.07.2015) продовжено по 12.08.2015, розгляд справи відкладено на 10.08.2015.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду Київської області від 29.05.2015, 16.06.2015 та 01.07.2015 направлялись Відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Київська, буд. 10), зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить здійснений судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.06.2015 за №20722305. Ухвали від 16.06.2015 та 01.07.2015 вручені Відповідачу, що зокрема підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №0730106199785 від 10.07.2015 (за вх. суду №16177/15 від 15.07.2015) та №0730106215896 від 10.07.2015 (за вх. суду №14842/15 від 10.07.2015), а ухвала від 29.05.2015 повернута господарському суду у зв'язку з закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Як зазначається у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.08.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між комунальним підприємством В«Київський метрополітенВ» (далі - Позивач, Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю В«Алекс-ЛТДВ» (далі - Відповідач, Орендар) укладено Договір оренди №362-Упр(ДВ)-09 від 10.02.2009 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1., 2.1. Договору Орендодавець на підставі рішення Київради від 26.06.2007 №934/1595 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину вестибюлю (переходу), визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП «ПІ Укрметротунельпроект», тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіоском) Орендаря), далі - об'єкт оренди, за адресою: станція метро «Осокорки», для торгівлі непродовольчими товарами; загальною площею 9,0 кв.м., згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Як зазначено в п.п.1.2, 2.2. Договору цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового платного користування Орендарем об'єктом оренди. Вартість об'єкта оренди згідно із затвердженим 17.09.2008 звітом про експертну (незалежну) оцінку станом на 29.02.2008 становить 54449,00 грн без ПДВ ().

Відповідно до п.2.4. Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства В«Київський метрополітенВ» .

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київської міської ради від 26.06.2007 №934/1595 діє з 11.02.2009 по 09.02.2012 (2 роки 364 дні) (п.9.1. Договору).

Частинами 1, 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 26.06.2007 №934/1595 та Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91, та на дату підписання Договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього Договору, становить: 254,85 грн за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на жовтень 2008 року складає 2293,66 грн без ПДВ з урахування індексу інфляції за вересень 2008 року. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Як вбачається з п.3.4. Договору додатково Орендар сплачує Орендодавцю разом з орендною платою: податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначеному законодавством України; відшкодовує вартість спожитих комунальних послуг.

Пунктами 3.5, 3.6. Договору сторони передбачили, що всього сума по Договору з урахуванням ПДВ 20% з розрахунку на жовтень 2008 року складає 2901,07 грн. Оплата по Договору проводиться Орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв вищезазначену частину вестибюлю (переходу), що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим їх печатками актом прийому-передачі майна в оренду від 11.02.2009 (копія якого міститься в матеріалах справи), що свідчить про факт надання Відповідачу в оренду спірного майна. Факт користування Відповідачем орендованим майном в ході розгляду справи не заперечено та не спростовано, доказів припинення орендних відносин та повернення майна з оренди в спірний період суду не надано. Таким чином, з моменту фактичного отримання орендованого майна за вищенаведеним актом, таке майно перебувало у володінні та користуванні Відповідача.

Судом досліджено, що Позивач звертався до Відповідача з листом №1103/80/50 від 30.01.2013, який отримано представником Відповідача, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0104402132442 від 15.02.2013, з вимогою звільнити та передати Позивачу об'єкт оренди з огляду на приписи п.2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012 за №335.

Як зазначається в п.2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012 за №335, у метрополітені заборонено розміщувати об'єкти комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення на платформах та балконах станцій і в переходах пересадочних вузлів, у підземних і надземних вестибюлях (за винятком автоматів із продажу газет, банкоматів, платіжних терміналів, таксофонів за умови, що вони розміщені поза межами шляхів евакуації), на поверхні землі в межах півкола радіусом 20 м від площини дверей у напрямку евакуації з центром у середині дверної групи, яка включає всі двері з написом "Вхід" та "Вихід" (на виходах із підземних переходів, які не мають дверей, відлік слід виконувати від центра площини краю останньої сходинки; розміщення об'єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення у підвуличних підземних переходах, суміщених із входами (виходами) на станції метрополітену, дозволяється за умови їх розміщення за межами евакуаційного проходу).

З матеріалів справи, зокрема з копії Акту демонтажу від 18.04.2015 вбачається, що з метою виконання припису Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 09.04.2015 №1505310, згідно з яким були виявлені порушення правил благоустрою м. Києва у балансових підземних переходах, суміщених із входами (виходами) на станціях метрополітену, у вестибюлях та касових залах метрополітену та приписано здійснення демонтажу тимчасових споруд таких орендарів, строк дії договорів з якими закінчився і які не відповідають пункту 2.19 НАПБ В.01.039-2012/510, підпунктів 8.19, 18.14 ДБН В.2.3-7-2010, припису ГУ ДСНС України в м. Києві 07.05.2014 «Про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту» залученими до здійснення демонтажу працівниками, проведено демонтаж ТС, МАФ, що розташований у частині вестибюлю 2 (переход) ст. метро «Осокорки» загальною площею 9 (дев'ять) м. кв.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 25581,23 грн заборгованості зі сплати орендних платежів за період користування орендованим майном з 01.11.2014 по 01.04.2015.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача направлялась претензія №73-НДД від 20.02.2015 щодо сплати заборгованості, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією опису вкладення у цінний лист від 24.02.2015. Вказана претензія залишена Відповідачем без відповіді.

Згідно з ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, як це встановлено ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України.

Абзацом 1 ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Як зазначається в ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом досліджено подані Позивачем розрахунки основної заборгованості з орендної плати та видані публічним акціонерним товариством В«Комерційний Банк В«ХрещатикВ» , банківські довідки №43-65/406 від 17.06.2015 та №43-65/415 від 19.06.2015 про надходження коштів на рахунок Позивача за період з 10.02.2009 по 16.06.2015, та встановлено, що остання оплата за Договором була здійснена Відповідачем 11.11.2014 на суму 5000,00 грн, з яких 1049,42 грн зараховані в рахунок оплати оренди за листопад 2014 року.

Враховуючи, що факт користування орендованим майном та наявності заборгованості Відповідачем не заперечено та належним чином не спростовано, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що Відповідач сплату орендних платежів за спірний період користування орендованим майном в повному обсязі не здійснив, станом на день подачі позову основна заборгованість складала заявлений розмір і під час розгляду справи не погашена, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 25581,23 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 3982,49 грн пені та 241,34 грн 3% річних.

Пеню та 3% річних нараховано Позивачем з врахуванням умов п.3.6. Договору (щодо строку виконання зобов'язання по оплаті орендних платежів) за загальний період прострочки з 11.11.2014 по 20.05.2015 на суми фактичної заборгованості, що існувала в заявлений період.

Однак, судом встановлено, що Позивачем невірно визначено період нарахування пені на суму простроченого платежу за листопад 2014 року 3384,91 грн з 11.11.2014 по 20.05.2015, оскільки не враховано вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України щодо обмеженого строку нарахування штрафних санкцій, а отже нарахування пені на вказану прострочену суму повинно здійснюватись з 11.11.2014 по 11.05.2015.

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Згідно з абз.1 п.6.2. Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у п.2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки сплати орендних платежів, часткову проплату Відповідача, заявлений Позивачем період нарахування пені, вимоги ч.6 ст.232 Господарського кодексу України щодо обмеженого строку нарахування штрафних санкцій та ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо розміру пені, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення листопад 2014 року 3384.91 11.11.2014 - 12.11.2014 2 12.5000 % 0.068 %* 4.64 3384.91 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 220.71 3384.91 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 94.04 3384.91 04.03.2015 - 11.05.2015 69 30.0000 % 0.164 %* 383.93 грудень 2014 року 4518.58 11.12.2014 - 05.02.2015 57 14.0000 % 0.077 %* 197.58 4518.58 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 125.53 4518.58 04.03.2015 - 20.05.2015 78 30.0000 % 0.164 %* 579.37 4518.58 11.12.2014 - 05.02.2015 57 14.0000 % 0.077 %* 197.58 січень 2015 року 4654.14 11.01.2015 - 05.02.2015 26 14.0000 % 0.077 %* 92.83 4654.14 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 129.30 4654.14 04.03.2015 - 20.05.2015 78 30.0000 % 0.164 %* 596.75 лютий 2015 року 4798.42 11.02.2015 - 03.03.2015 21 19.5000 % 0.107 %* 107.67 4798.42 04.03.2015 - 20.05.2015 78 30.0000 % 0.164 %* 615.25 березень 2015 року 5052.74 11.03.2015 - 20.05.2015 71 30.0000 % 0.164 %* 589.72 квітень 2015 року 3172.44 11.04.2015 - 20.05.2015 40 30.0000 % 0.164 %* 208.60 Оскільки, вірна сума пені, за розрахунком суду складає 3945,91 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3982,49 грн пені підлягає частковому задоволенню в сумі 3945,91 грн грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки сплати орендних платежів, часткову проплату Відповідача, заявлений Позивачем період нарахування 3% річних, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів листопад 2014 року 3384.91 11.11.2014 - 20.05.2015 191 3 % 53.14 грудень 2014 року 4518.58 11.12.2014 - 20.05.2015 161 3 % 59.79 січень 2015 року 4654.14 11.01.2015 - 20.05.2015 130 3 % 49.73 лютий 2015 року 4798.42 11.02.2015 - 20.05.2015 99 3 % 39.04 березень 2015 року 5052.74 11.03.2015 - 20.05.2015 71 3 % 29.49 квітень 2015 року 3172.44 11.04.2015 - 20.05.2015 40 3 % 10.43 Оскільки, вірна сума 3% річних, за розрахунком суду, складає 241,62 грн, а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 241,34 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Втім, Відповідачем відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, суду не подано.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 25581,23 грн основного боргу, 3945,91 грн пені та 241,34 грн 3% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню. В інших вимогах позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«Алекс-ЛТДВ» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Київська, буд. 10, код 20588975) на користь комунального підприємства В«Київський метрополітенВ» (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 35, код 03328913) 25581,23 грн (двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одну гривню двадцять три копійки) основного боргу, 3945,91 грн (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять гривень дев'яносто одну копійку) пені, 241,34 грн (двісті сорок одну гривню тридцять чотири копійки) 3% річних та 1824,76 грн (одну тисячу вісімсот двадцять чотири гривні сімдесят шість копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших вимогах у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено В« 17В» серпня 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.