Рішення

від 05.08.2015 по справі 910/17806/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2015Справа №910/17806/15

За позовомСадівничого товариства «Злагода» доПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» прозобов'язання вчинити дії та про стягнення 2527,64 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаБардаш О.В. - представник; від відповідачане з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Садівниче товариство «Злагода» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» та просить суд:

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» виконати платіжне доручення №1136 від 25.05.20015 на перерахування коштів у розмірі 33500,00 грн.;

- стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» за період з 29.05.2015 по 09.07.2015 пеню у розмірі 1407,00 грн., 3% річних у розмірі 115,64 грн. та збитки від інфляції у розмірі 1005,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.12.2007 між сторонами було укладено договір про розрахунково - касове обслуговування №1163, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній валюті №26005201163980 та зобов'язався здійснювати його розрахунково - касове обслуговування, а клієнт зобов'язався оплачувати послуги банку згідно тарифів в порядку та на умовах, визначених договором. Позивачем 25.05.2015 було надано відповідачу платіжне доручення №1136 на перерахування грошових коштів на загальну суму у розмірі 33500,00 грн., проте відповідачем всупереч умов укладеного між сторонами договору вказане платіжне доручення залишено без виконання. Таким чином, позивач просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» виконати платіжне доручення позивача про перерахування грошових коштів. Крім цього, за прострочення виконання зобов'язання позивач просить суд стягнути на його користь пеню, 3% річних та збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/17806/15 та призначено справу до розгляду на 05.08.2015.

Представник позивача в судове засідання 05.08.2015 з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 05.08.2015 не з'явився. Відповідач відзиву на позов та витребувані судом документи не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103035232277.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2007 між Садівничим товариством «Злагода» (клієнт, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (банк, відповідач) було укладено договір про розрахунково - касове обслуговування №1163, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній валюті №26005201163980 та зобов'язався здійснювати його розрахунково - касове обслуговування, а клієнт зобов'язався оплачувати послуги банку згідно тарифів в порядку та на умовах, визначених договором (п.1.1), банк здійснює розрахунково - касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами (п.2.1), списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п.2.2), банк зобов'язується вести комплексне розрахунково - касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково - касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюються на підставі окремих договорів, укладених між банком і клієнтом (п.3.3.2), за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п.5.1), договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку (п.8.1).

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України).

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 8.4 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. (ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 встановлено, що банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунка клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Відповідно до виписки з особового рахунку позивача за період з 01.05.2015 по 04.08.2015 на рахунку позивача знаходились кошти у розмірі 33870,01 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до банку для виконання платіжне доручення №1136 від 25.05.2015 на суму 33500,00 грн., яке одержано банком у той же день.

Проте всупереч положенням договору та вимогам законодавства вказане платіжне доручення залишено банком без виконання.

Наявності обставин, які б унеможливили своєчасне та повне виконання поданого позивачем розрахункового документу, відповідач суду не довів.

Таким чином, позовні вимоги позивача про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» виконати платіжне доручення №1136 від 25.05.2015 на суму 33500,00 грн. підлягають задоволенню.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь за період з 29.05.2015 по 09.07.2015 пеню у розмірі 1407,00 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Статтею 32.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Оскільки право на стягнення з банка суми пені за порушення строків виконання доручення клієнта на переказ передбачено чинним законодавством України, а заявлена позивачем сума пені не перевищує 10% від суми простроченого платежу, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому позивачем розмірі.

Щодо стягнення з відповідача на його користь позивача за період прострочення з 29.05.2015 по 09.07.2015 3% річних у розмірі 115,64 грн. та збитків від інфляції у розмірі 1005,00 грн., то суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013).

За висновками Верховного Суду України, наведеними у постанові від 25.03.2015 у справі №910/9232/14 зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка носять майново-грошовий характер.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 115,64 грн. є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який перевірений судом.

Щодо збитків від інфляції, то суд зазначає, що відповідно до норм п.3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За розрахунком суду сума витрат з урахуванням індексу інфляції, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 134,00 грн.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси і Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) виконати платіжне доручення №1136 від 25.05.20015 Садівничого товариства «Злагода» (08340, Київська обл., Бориспільський район, село Гнідин, ідентифікаційний код 26191457) на перерахування коштів у розмірі 33500,00 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь Садівничого товариства «Злагода» (08340, Київська обл., Бориспільський район, село Гнідин, ідентифікаційний код 26191457) пеню у розмірі 1407 (одна тисяча чотириста сім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 64 коп., витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн. 83 коп.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.08.2015

Суддя Ю.М. Смирнова