Рішення

від 11.08.2015 по справі 910/13015/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015Справа №910/13015/15

За позовомвиконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності До фізкультурно-спортивного товариства "Україна" Простягнення 1 612 414,73 грн. Суддя Шкурдова Л.М.

За участю представників:

Від позивачаСамойленко М.В. (за довіреністю від 26.06.2015 р.) Від відповідачаТесленко Л.В. (за довіреністю від 12.01.2015 р.); Мельник М.А. (за довіреністю від 26.06.2015 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до суду з позовом до фізкультурно-спортивного товариства "Україна" про стягнення 1 612 414,73 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.05.2015 р. за вказаними вимогами порушено провадження у справі № 910/13015/15 та призначено її розгляд на 03.07.2015 р.

В судовому засіданні 03.07.2015 р. судом оголошено перерву до 21.07.2015 р.

21.07.2015 р. судом продовжено розгляд спору у справі № 916/13015/15 на п'ятнадцять днів та оголошено перерву в судовому засіданні до 11.08.2015 р.

06.08.2015 р. до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

10.08.2015 р. судом отримано заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 11.08.2015 р. з'явилися представники позивача та відповідача.

В ході засідання судом було заслухано остаточні позиції присутніх в засіданні учасників процесу по суті спору.

Так, представник позивача підтримав заявлені вимоги відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим погашення заборгованості відповідачем та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

З огляду на наведене вище, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, а також надав клопотання про перенесення дати розгляду справи та відстрочення виконання рішення на п'ять місяців.

Заслухавши обґрунтування клопотання про перенесення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду справи, протягом якого відповідач мав достатньо часу для вчинення вказаних у клопотанні дій.

Окрім того, суд відхиляє клопотання фізкультурно-спортивного товариства "Україна" про залучення до справи інших відповідачів як безпідставне та необґрунтоване, оскільки відповідачем не доведено, що у спірних правовідносинах вказані ним особи виступають або можуть виступати як зобов'язані сторони.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.2014 р. між виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ВД Фонду) та фізкультурно-спортивним товариством "Україна" (ФСТ) укладено договір № 474/07/14 на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі Договір), згідно з п. 1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Порядком часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 08.10.2013 р. № 49, та іншими нормативними актами Фонду, ВД Фонду здійснює перерахування коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (кошти Фонду) на окремий поточний рахунок ФСТ у межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею "Оздоровчі заходи" на 2014 рік.

Пунктом 2.1 Договору у редакції додаткового договору № 2 від 01.10.2014 р. встановлено, що загальна сума фінансування за цим Договором становить 93 196 000,00 грн.

ВД Фонду здійснює перерахування коштів Фонду ФСТ для подальшого їх перерахування місцевим осередкам ФСТ та ДЮСШ, що безпосередньо підпорядковуються ФСТ для забезпечення часткового фінансування ДЮСШ щомісячно до 25 числа рівними частинами від загальної суми фінансування за Договором, відповідно до кошторису, що є невід'ємною частиною цього Договору та наданими ФСТ заявками на фінансування (п. 3.2 Договору).

У п. 3.5 Договору сторони погодили, що до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, ФСТ перераховує на рахунок ВД Фонду суми відсотків, нарахованих банком на залишки коштів Фонду.

Положеннями п. 3.7 Договору встановлено, що ФСТ повертає Виконавчій дирекції Фонду невикористані за 2014 рік кошти Фонду протягом 5 банківських днів після здачі ВД Фонду зведеного річного звіту про використання коштів Фонду.

За твердженнями позивача, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором, оскільки не здійснив повернення усієї суми невикористаних коштів, внаслідок чого з нього підлягає стягненню 1 410 529,41 грн. основного боргу, 257 708,13 грн. пені за неналежне виконання зобов'язання по поверненню залишку невикористаних коштів, 50,40 грн. пені за несвоєчасне повернення суми відсотків, нарахованих банком на залишки коштів Фонду.

Відповідач в свою чергу просить не задовольняти позовні вимоги та зменшити неустойку до нуля, не спростовуючи при цьому факт неповернення коштів, проте, вказуючи на відсутність у цьому своєї вини через ліквідацію публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Експобанк", яким було заблоковано рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (далі - ГК).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як слідує зі зведеного звіту про використання коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Центральної ради Фізкультурно-спортивним товариством "Україна" за 2014 рік, що надійшов на адресу позивача 20.01.2015 р., залишок коштів Фонду на кінець звітного періоду складає 1 563 257,03 грн.

Згідно з вимогами п. 3.7 Договору указаний залишок невикористаних коштів мав бути повернутий позивачу протягом 5 банківських днів після здачі зведеного річного звіту про використання коштів Фонду.

Натомість, банківськими виписками підтверджується, що протягом січня-квітня 2015 року відповідач здійснив лише часткове повернення нерозподілених коштів на загальну суму 130 610,83 грн.

Окрім того, під час провадження у справі № 910/13015/15 відповідачем було додатково перераховано позивачеві 20 814,43 грн. в рахунок погашення існуючої заборгованості (копії банківських виписок наявні в матеріалах справи).

Таким чином, станом на момент вирішення спору залишок непогашеної відповідачем заборгованості перед позивачем за договором № 474/07/14 на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.01.2014 р. становить 1 410 529,41 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що згідно з умовами договору фізкультурно-спортивну товариство "Україна" мало повернути залишок невикористаних коштів 28.01.2015 р., оскільки річний звіт про використання коштів Фонду надійшов позивачеві 20.01.2015 р.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною шостою статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 5.6 Договору сторони передбачили, що на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

За розрахунком позивача за період з 28.01.2015 р. по 21.07.2015 р., з урахуванням здійснених у ході провадження виплат відповідачем, з останнього підлягає стягненню сума пені за неналежне виконання зобов'язання по поверненню залишку невикористаних коштів в розмірі 257 708,13 грн. та 50,40 грн. пені за несвоєчасне повернення суми відсотків, нарахованих банком на залишки коштів Фонду.

Відповідач в свою чергу заявив клопотання про зменшення неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 р. визначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд уважно дослідив подані відповідачем пояснення та докази, за наслідками чого вважає за необхідне зменшити суму заявленої до стягнення пені до нуля, виходячи з того, що відповідач належним чином виконував умови Договору та станом на даний час не має можливості повернути нерозподілені кошти з незалежних від нього причин.

Так, отримані для ДЮСШ ФСТ "Україна" АР Крим кошти відповідач не мав можливості перераховувати у зв'язку з недоступною банківською системою та анексією території, про що позивача було повідомлено належним чином та повідомлено його про необхідність прийняття рішення щодо невикористаних коштів.

У зв'язку з тим, що позивач продовжував перераховувати кошти ФСТ для подальшого фінансування ДЮСШ в АР Крим, частину коштів відповідачем було розподілено між іншими ДЮСШ.

Станом на даний час залишок коштів, які мали бути використані для фінансування ДЮСШ, знаходиться на рахунку відповідача у публічному акціонерному товаристві "Акціонерний Банк "Експобанк", який заблокований останнім у зв'язку із здійсненням процедури ліквідації цієї банківської установи.

Вчинені відповідачем заходи щодо повернення зазначених коштів виявилися безрезультатними, натомість, фізкультурно-спортивне товариство "Україна" включено до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Експобанк".

Отже, за переконаннями суду, відсутність вини відповідача у неповерненні залишку невикористаних коштів, здійснені ним дії, спрямовані на повернення коштів та погашення заборгованості, що підтверджено належними доказами, у даному випадку є обставиною, що надає суду право в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, до нуля.

Отже, на підставі викладеного вище, дослідивши подані докази та з'ясувавши обставини справи, виходячи з принципів справедливості та розумності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності підлягають задоволенню на суму 1 410 529,41 грн.

Крім того, розглянувши подане відповідачем про відстрочення виконання рішення, суд відзначає наступне.

Як слідує з поданого клопотання, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на п'ять місяців, мотивуючи свою вимогу відсутністю можливості для повернення позивачу належних до стягнення грошових коштів, які станом на даний час перебувають на його рахунку у публічному акціонерному товаристві "Акціонерний Банк "Експобанк", заблокованому у зв'язку з процедурою ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка ? це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

З поданих доказів судом встановлено, що станом на даний час нерозподілені відповідачем грошові кошти перебувають на його розрахунковому рахунку у публічному акціонерному товаристві "Акціонерний Банк "Експобанк".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 22.01.2015 р. № 41 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Експобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних прийнято рішення від 26.01.2015 р. №15 "Про початок процедури ліквідації АТ "КБ "Експобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Експобанк", що триватиме до 25.01.2016 р.

Фізкультурно-спортивне товариство "Україна" включено до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Експобанк", та згідно зі Статутом є неприбутковою громадською організацією.

Згідно з положеннями ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вимоги кредиторів банку підлягають задоволенню тільки в ході його ліквідаційної процедури.

Отже, та обставина, що грошові кошти, які перебувають на рахунку у публічному акціонерному товаристві "Акціонерний Банк "Експобанк" не можуть бути негайно повернуті відповідачеві у зв'язку з процедурою ліквідації банку, що триватиме до 25.01.2016 р., виключно в межах якої відбувається задоволення вимог кредиторів, унеможливлює негайне виконання судового рішення у справі № 910/7478/15-г.

Оскільки вказана обставина дійсно перешкоджатиме відповідачу виконати судове рішення, суд задовольняє його клопотання шляхом відстрочення виконання рішення у справі № 910/ 13015/15 на п'ять місяців.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 1, код ЄДРПОУ 02605428) на користь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 28, код ЄДРПОУ 25885944) основний борг в розмірі 1 410 529 (один мільйон чотириста десять п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 41 коп.

3. Клопотання фізкультурно-спортивного товариства "Україна" про відстрочку виконання рішення суду від 11.08.2015 р. у справі 910/13015/15 задовольнити.

4. Відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.08.2015 р. у справі № 910/13015/15 на п'ять місяців.

5. Стягнути з фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 1, код ЄДРПОУ 02605428) в доход Державного бюджету судовий збір в розмірі 28 210 (двадцять вісім тисяч двісті десять) грн 59 коп.

Суддя Л.М. Шкурдова

Повне рішення складено: 17.08.2015 р.