Рішення

від 11.08.2015 по справі 911/2990/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р. справа № 911/2990/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України», м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вера», ОСОБА_1 Республіка Крим, с. Зернове

про стягнення 119 620,15 гривень

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення №030835 від 15.12.2014)

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №31-4/13 від 10.07.2015)

ОСОБА_3 (довіреність №49 від 08.07.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.07.2015 перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України в особі Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (далі-ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України»/позивача) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Вера» (далі-ПСП «Вера»/відповідач) про стягнення 119 620,15 грн заборгованості за договором поставки насіння №3-64 від 20.09.2012.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2015 порушено провадження у справі №911/2990/15 та призначено справу до розгляду на 11.08.2015.

В судове засідання 11.08.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений в порядку, передбаченому п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 №01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»», що підтверджується довідкою про розміщення інформації про ухвалу господарського суду Київської області від 14.07.2015 у даній справі на офіційному веб-порталі господарського суду Київської області в мережі Інтернет (www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012) в розділі «Новини та події суду» 15.07.2015.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2012 між ДП «Державний резервний насіннєвий фонд України» (далі-постачальник) та ПСП «Вера» (далі-покупець) було укладено договір поставки насіння №3-64 (далі-договір), відповідно до якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця насіння сільськогосподарських рослин, а покупець зобов’язався прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов у цьому договорі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов’язань сторонами цього договору.

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за договором виконав належним чином, здійснивши 03.10.2012 на користь відповідача поставку товару загальною вартістю 167 200,18 грн, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видаткових накладних:

- РН-3-10-68 від 03.10.2012 на суму 57 000,06 грн,

- РН-3-10-68/1 від 03.10.2012 на суму 76 000,08 грн,

- РН-3-10-68/2 від 03.10.2012 на суму 34 200,04 грн.

Товар за вказаними накладними від імені покупця (відповідача) був отриманий представником останнього, який діяв на підставі довіреності №70 від 03.10.2012 (типова форма №М-2), виданої відповідачем. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення першим умов договору.

Втім, відповідач свої обов’язки за договором в частині оплати вартості поставленого товару згідно означених накладних належним чином не виконав, сплативши лише 47 580,03 грн, внаслідок чого за відповідачем утворилось 119 620,15 грн заборгованості, що підтверджується довідкою позивача №138-3/10-1/702 від 08.07.2015.

Проведення відповідачем часткових розрахунків за договором підтверджується наданими суду копіями платіжних доручень останнього за спірний період.

Посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з останнього 119 620,15 грн заборгованості по оплаті вартості товару, поставленого згідно договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 265, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ч. 1 ст. 712 та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до п. 1 додаткової угоди №01 від 17.10.2013 до договору, сторони прийшли згоди, що суму заборгованості по договору поставки у розмірі 127 120,15 грн, покупець сплачує наступним чином: 1 500,00 грн до 25.11.2013, 1 500,00 грн до 25.23.2013, 1 500,00 грн до 25.01.2014, 1 500,00 грн до 25.02.2014, 1 500,00 грн до 25.03.2014, 1 500,00 грн до 25.04.2014, 1 500,00 грн до 25.05.2014, 1 500,00 грн до 25.06.2014, 1 500,00 грн до 25.07.2014, 113 620,15 грн до 01.09.2014.

З огляду наведеного, підписання відповідачем накладних РН-3-10-68, РН-3-10-68/1, РН-3-10-68/2 від 03.10.2012 без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує в останнього обов’язок по його остаточній оплаті у строки, передбачені додатковою угодою №01 від 17.10.2013 до договору, а саме до 01.09.2014.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи те, що станом на день прийняття рішення відповідач решту поставленого позивачем товару не оплатив, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 119 620,15 грн заборгованості за договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Вера» (97043, ОСОБА_1 Республіка Крим, Красногвардійський р-н, с. Зернове, вул. Мічуріна, 2, ідентифікаційний код 16323874) на користь Державного підприємства «Державний резервний насіннєвий фонд України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 30518866) 119 620 (сто дев’ятнадцять тисяч шістсот двадцять) грн 15 коп. заборгованості.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Вера» (97043, ОСОБА_1 Республіка Крим, Красногвардійський р-н, с. Зернове, вул. Мічуріна, 2, ідентифікаційний код 16323874) в доход Державного бюджету України 2 392 (дві тисячі триста дев’яносто дві) грн 40 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 14.08.2015.

Суддя В.А. Ярема