Ухвала

від 19.08.2015 по справі 912/3208/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

19 серпня 2015 року № 912/3208/15

Суддя господарського суду Кіровоградської області Шевчук О.Б., розглянувши матеріали

за позовом Фермерського господарства "Ленінське", Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ленінка

до відповідачів:

І - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ОСОБА_1", Кіровоградська область, Устинівський район, с. Степанівка

ІІ - Степанівської сільської ради, Кіровоградська область, Устинівський район

про визнання недійсним рішення, договору оренди землі та стягнення 21852,91 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Ленінське" звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги:

- визнати недійсним рішення Степанівської сільської ради Устинівського району від 26.12.2014 № 304;

- визнати недійсним договір оренди землі від 15.01.2015 зареєстрований у Степанівській сільській раді від 15.01.2015 за № 1, укладений між Степанівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_1";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ОСОБА_1" на користь Фермерського господарства "Ленінське" шкоду завдану самовільним заняттям земельної ділянки в сумі 21852,91 грн з покладенням витрат по сплаті судового збору на відповідача І.

Вирішуючи питання про прийняття позовної заяви Фермерського господарства "Ленінське" до розгляду господарський суд враховує наступне.

Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

В силу вимог пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України).

Законом України "Про судовий збір" встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору за подання позовних заяв до господарських судів: із позовних заяв майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовів немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (пункти 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати визначається у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Пунктом 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", передбачено, якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Із змісту поданої Фермерським господарством "Ленінське", позовної заяви вбачається, що в ній об'єднано дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру однак, заявником до позовної заяви додано квитанцію № 14121723 від 18.08.2015 про сплату судового збору в загальній сумі 437,06 грн. В той час, як за викладені в позовній заяві дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру позивач мав сплатити 4263,00 грн (1218,00 грн + 1218,00 грн + 1827,00 грн).

Викладене свідчить про недотримання позивачем вимог щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Отже, додана позивачем до позовної заяви квитанція № 14121723 від 18.08.2015 не є належним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі за поданою позовною заявою.

Відсутність доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, статтею 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція) та опис вкладення, який відповідає спеціалізованій формі бланків № 107.

Проте, позивачем до позовної заяви додано лише фіскальні чеки № 00004919500138 від 18.08.2015 та № 000049196139 від 18.08.2015 про направлення відповідачу І та відповідачу ІІ поштового відправлення. Опису вкладення до цінного листа зі штампом поштової установи, що є доказом направлення позову з додатками на адресу відповідача І та відповідача ІІ, до позовної Фермерського господарства "Ленінське" не додано.

Таким чином, фіскальні чеки № 00004919500138 від 18.08.2015 та № 000049196139 від 18.08.2015 про направлення поштових відправлень на адресу відповідачів не може бути врахований господарським судом, як належний доказ, що підтверджує направлення на адресу відповідача І та відповідача ІІ саме позовної заяви та доданих до неї документів.

Отже, господарський суд дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додано належних доказів направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Враховуючи викладене, позовна Фермерського господарства "Ленінське", підлягає поверненню без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, при повторному зверненні з позовом до господарського суду, на необхідність дотримання вимог частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої письмові докази подаються до господарського суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 56, 57, пунктами 4, 6 частини 1 статті 63, статтями 86, 106 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства "Ленінське" від 17.08.2015 (вх. №912/3208/15 від 18.08.2015) та додані до неї документи повернути без розгляду.

Копії ухвали надіслати Фермерському господарству "Ленінське" (Кіровоградська область, Устинівський район, с. Ленінка, вул. Мазуренка, 28); Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" ОСОБА_1" (Кіровоградська область, Устинівський район, с. Степанівка, вул. Суворова, 23); Степанівській сільській раді (Кіровоградська область, Устинівський район, с. Степанівка).

Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б. Шевчук