Ухвала

від 04.02.2014 по справі 918/52/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"04" лютого 2014 р. Справа № 918/52/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівненська пересувна механізована колона № 3

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Дядьковицька сільська рада

про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 189 від 26.12.2013 року

від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 10 від 28.01.2014 року

від третьої особи: ОСОБА_4, НОМЕР_1 від 24.07.1996 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2014 року Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівненська пересувна механізована колона №3" про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з актом № 57 прийому-передачі від 1985 року Ровенському ОПЕС передано на баланс КТП-250 кВА, що знаходиться в с. Дядьковичі Рівненського району Рівненської області. У подальшому вказане майно увійшло до статутного фонду ДАЕК "Рівнеобленерго" під час корпоратизації (п. 13 розділу "Будівлі виробничі" Переліку нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу по Рівненському РЕМ станом на 01.07.1995 року.)

Згідно з довідками позивача № 25/1734 від 22.05.2013 року та № 25/1170 від 05.04.2013 року на балансі останнього обліковується електрообладнання ЗТП 10/0,4 № 124 (інвентарний номер 103500.7.2. (400000398)) та будівля ЗТП № 124 (0060700.8 (30016737)).

Разом з тим, як стало відомо позивачу, 14.12.2012 року за відповідачем зареєстровано право власності на трансформаторну підстанцію, що знаходиться за адресою: вул. Млинівська,55л, с. Дядьковичі, Рівненський район, Рівненська область.

Вказану трансформаторну підстанцію відповідач набув в ході приватизації на підставі наказу Фонду Держмайна № 20 від 23.01.2003 року.

Відтак, право власності на майно - КТП-250 кВА, яке було передано позивачу до статутного фонду, зареєстроване за відповідачем, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 16.01.2014 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 28.01.2014 року.

28.01.2014 року через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що в акті № 57 прийому-передачі від 1985 року, за яким КТП-250 кВА передана позивачу, йдеться про трансформаторну підстанцію з номінальною потужністю 250 кВА, тоді як трансформаторна підстанція відповідача потужністю 500 кВА, що стверджується протоколами досліджень силових трансформаторів.

Крім того, передача КТП-250 кВА здійснювалася для електропостачання котельні та квартирного будинку в с. Дядьковичі колгоспу Комсомол. Вказаний будинок знаходиться не за місцем знаходження відповідача, а на іншій вулиці, а трансформатора підстанція відповідача живить лише виробничі приміщення на вул. Млинівській,55л та над трасою Рівне-Млинів, поза межами населеного пункту.

Також в акті № 57 прийому-передачі йдеться лише про населений пункт - с. Дядьковичі, жодної ідентифікації вказаної КТП-250 кВА за вулицею немає.

Отже, в судовому засідання постало питання щодо ідентичності трансформаторних підстанцій, належних відповідачу та позивачу у справі.

Крім того, згідно з актом № 57 від 1985 року предметом передачі була КТП-250 кВА, у переліку нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу по Рівненському РЕМ станом на 01.07.1995 року, йдеться про виробничу будівлю Б\ч ЗТП 124 ПМК. У свою чергу, відповідачем у ході приватизації було придбано трансформаторну підстанцію (із зазначенням інвентарного номеру 044 та без будь-якої іншої ідентифікації).

Згідно з п. 1.2. Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 691 від 12.06.2008 року, комплектна трансформаторна підстанція (далі - КТП) - підстанція, складена з шаф чи блоків з умонтованими в них трансформатором та іншим обладнанням розподільної установки, яку постачають складеною чи підготовленою до складання; трансформаторна підстанція (далі - ТП) - електрична підстанція, призначена для перетворення електричної енергії однієї напруги в енергію іншої напруги за допомогою трансформаторів.

Відповідно до п. 1.2. Постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 року № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" приєднана потужність - сумарна за об'єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт; засоби обліку - засоби вимірювальної техніки, у тому числі лічильники, трансформатори струму та напруги, кола обліку, які використовуються для визначення обсягу електричної енергії та величини споживання електричної потужності.

Пунктом 1.2. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України передбачено, що господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.

З наведеного вбачається, що КТП та ТП є нетотожними поняттями, хоча і перша, і друга можуть бути як засобами обліку електричної енергії, так і будівлями, в яких розміщенні такі засоби обліку.

З урахуванням наведеного суду слід з'ясувати, що саме обліковувалося на балансі позивача та відповідача станом на дату проведення корпоратизації та приватизації - засоби обліку електричної енергії чи засоби обліку разом із будівлею (закрита трансформаторна підстанція).

Крім того, на думку суду, з'ясуванню підлягає також питання про те, чи можуть засоби обліку електричної енергії, розташовані у спірній будівлі, експлуатуватися та обслуговуватися без неї.

Також, як встановлено судом, за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 827,00 грн., тобто в мінімальному розмірі за подання позовної заяви майнового характеру.

Вказаний розмір обраховувався, виходячи із вартості трансформаторної підстанції станом на дату передачі її відповідачу, тобто на 23.01.2003 року. Вартість останньої на вказану дату становила 160,00 грн.

За п. 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 54 і ст. 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - п. 1 ст. 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (ч. 3 ст. 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (ст. 38, п. 4 ст. 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК.

З’ясування зазначених обставин потребує спеціальних знань, якими суд в обсязі, необхідному для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, не володіє.

Ухвалою суду від 28.01.2014 року розгляд справи відкладено на 04.02.104 року, запропоновано сторонам надати суду перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експерта, а також експертну установу, якій слід доручити проведення експертизи.

04.02.2014 року через службу діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, перелік питань, які необхідно поставити на вирішення експерта, а також експертну установу, якій слід доручити проведення експертизи, позивачем не запропоновано.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів тощо.

Враховуючи потребу у витребуванні додаткових документів, виникла необхідність у відкладенні розгляду справи.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на "11"лютого 2014 року о 14:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Рівненської області в залі судових засідань (кабінет № 18).

2. Зобов'язати позивача надати суду оригінали документів (або нотаріально посвідчені копії), належним чином засвідчені копії та оригінали балансів і звітів про фінансові результати станом на 1985 рік, 1995 рік та за 2013 рік; книги обліку основних засобів, розшифровки по основних засобах тощо.

3. Зобов'язати відповідача надати суду належним чином засвідчені копії та оригінали приватизаційної справи, технічний паспорт на будівлю трансформаторної підстанції; належним чином засвідчені копії балансів і звітів про фінансові результати станом на 2002 рік, 2003 рік, та за 2013 рік; книги обліку основних засобів розшифровки по основних засобах тощо.

4. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою.

5. Попередити сторони про передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України відповідальність за невиконання вимог ухвали суду.

Суддя Андрійчук О.В.