Рішення

від 17.08.2015 по справі 920/1151/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2015 Справа № 920/1151/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельно - виробнича компанія В«МосбудВ» , м. Суми,

до відповідача: ОСОБА_1 автомобільних доріг у Сумській області, м. Суми,

про стягнення 160 912 грн. 57 коп.,

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - ОСОБА_2 (довіреність № 1 від 05.01.2015року);

Від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 11-2/361 від 15.04.2015року);

При секретарі судового засідання Вдовенко Д.В.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 160 912 грн. 57 коп. заборгованості за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт за державні кошти № 15п-ДД/2281 від 22.08.2014року.

Позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач подав письмові пояснення по справі від 17.08.2015року, де визнає заборгованість перед позивачем в сумі 160 912 грн. 57 коп. Разом з цим відповідач вказує на те, що служба автодоріг є державною неприбутковою організацією та одержувачем бюджетних коштів. Роботи, що виконувалися позивачем фінансувалися за рахунок залучених Укравтодором кредитних коштів. За умовами договору розрахунок мав здійснюватися після надходження на рахунок відповідача відповідних бюджетних коштів. Після надходження зазначених коштів з метою розрахунку з позивачем ОСОБА_1 автодоріг 02.12.2014р. подано платіжне доручення до ГУ ДКСУ у Сумській області разом з актом виконаних робіт, про що свідчить відбиток штемпеля органу казначейства. Проте, з незалежних від ОСОБА_1 автодоріг причин казначейством не перераховано у повному обсязі кошти ТОВ В«БВК В«МосбудВ» . У зв'язку з тим, що по закінченню бюджетного року фінансування закрилося, а в нинішньому році Кабінетом Міністрів України не затверджено перелік об'єктів, що фінансуватимуться за рахунок кредитних коштів, фінансування робіт, виконаних за рахунок кредитних коштів не відкрилося.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд встановив:

22.08.2014року між сторонами було укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти № 15п-ДД/2281, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з поточного ремонту доріг, а останній в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Строк виконання робіт - 2014 рік (п. 5.1. договору).

Відповідно до порядку розрахунків, визначеного у розділі 4 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати робіт після підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) протягом 20 банківських днів. Датою передачі виконаних робіт від позивача відповідачу, вважається дата підписання акту приймання виконаних робіт (форма № КБ- 2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма № КБ № 3).

Матеріалами справи, зокрема актом приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3, підписаними сторонами та скріпленими печатками підрядника та замовника 28.11.2014року, підтверджується факт виконання позивачем та прийняття відповідачем виконаних робіт на загальну суму 250000 грн. 57 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив виконані роботи у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 160 912 грн. 57 коп.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Судом встановлено, що факт виконання позивачем робіт на загальну суму 250 000 грн. 57 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. При цьому відповідач не розрахувався за виконані роботи у повному обсязі, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідач у письмових поясненнях по справі від 17.08.2015року визнає суму заборгованості перед позивачем у розмірі 160 912 грн. 57 коп. у повному обсязі.

Стосовно посилань відповідача на відсутність вини у виникненні даного спору слід вказати наступне.

Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011року № 460/2011, останнє є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Відповідно до п. 1 ст. 4 зазначеного положення, казначейство України відповідно до покладених завдань, в тому числі здійснює через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.

Згідно з п. 1.37 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону (див. також частину третю статті 343 ГК України).

Частина 2 ст. 617 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно, відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012року N 11/446 та у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005року.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно повної оплати виконаних робіт, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 160 912 грн. 57 коп. заборгованості.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 218 грн. 25 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі ОСОБА_1 автомобільних доріг у Сумській області (вул. Роменська, буд. 79/2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 24014538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельно - виробнича компанія В«МосбудВ» (вул. Воровського, буд. 20, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 34452127) 160 912 грн. 57 коп. заборгованості.

3. Стягнути зі ОСОБА_1 автомобільних доріг у Сумській області (вул. Роменська, буд. 79/2, м. Суми, 40002, код ЄДРПОУ 24014538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Будівельно - виробнича компанія В«МосбудВ» (вул. Воровського, буд. 20, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 34452127) 3 218 грн. 25 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.08.2015року.

Суддя Є.А. Жерьобкіна