Рішення
від 11.09.2009 по справі 34/126-09-3574
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/126-09-3574

            

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2009 р.Справа  № 34/126-09-3574

за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації

до відповідача Малого приватного підприємства "Трансбудпослуги"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області

про зобов'язання звільнити земельну ділянку  

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засідання приймали участь представники

від прокурора Одеської області: Будзул-Лавренюк К.Я., діюча на підставі посвідчення №48 від 29.04.2009р.;  

від Ізмаїльської РДА: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися;

від третьої особи: не з'явилися.

          

СУТЬ СПОРУ: Ізмаїльський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, в якому просить визнати факт самовільного зайняття МПП „Трансбудпослуги” земельної ділянки площею 42,5га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту; зобов'язати МПП „Трансбудпослуги” звільнити зайняту земельну ділянку площею 42,5га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту та повернути її на користь Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.09р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №34/126-09-3574, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Суворівську селищну раду Ізмаїльського району Одеської області.

Ізмаїльська районна державна адміністрація Одеської області просить суд задовольнити позов з підстав, викладених у поясненнях по справі від 10.08.2009р. (вх№20476 від 14.08.09р.), від 01.09.09р. (вх№22582 від 07.09.09р.) та розглянути справу за відсутності представника.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –голова Суворівської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області усно пояснив, що пунктом 2 рішення Суворівської селищної ради №190 від 19.01.2009р. сімнадцятої сесії п'ятого скликання „Про прийняття заходів щодо забезпечення надходжень до місцевого бюджету за використання земельних ділянок під об'єктами виробництва, торгівлі та інш. до виготовлення проекту відведення земельної ділянки на території смтСуворово” вирішено укласти тимчасову угоду по використанню земельної ділянки під об'єктами виробництва, торгівлі та інш. на території смт Суворово в межах населеного пункту до виготовлення проекту відводу земельної ділянки, у т.ч. з МПП „Трансбудпослуги” (угіддя пашні площею 42,5га) на підставі якого, з метою забезпечення надходжень в місцевий бюджет плати за використання земельної ділянки с/г призначення угідь пашні, до виготовлення технічної документації на земельну ділянку, 01.04.2009р. між Суворівською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області та МПП „Трансбудпослуги” укладено тимчасову угоду №8 по використанню земельної ділянки с/г призначення угідь пашні площею 42,5га, розташованої на території Суворівської селищної ради.

Відповідач про місце та час судових засідань, згідно повідомлень про вручення поштового відправлення, повідомлявся вчасно та належним чином. Поряд з цим, в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

19.01.2009р., керуючись ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, приймаючи до уваги роз'яснення Міністерства юстиції України, Закон України №309-VІ від 03.06.2008р. „Про державний бюджет України на 2008 рік”, Закон України „Про оренду землі”, з метою ефективного використання земельних ресурсів на території Суворівської селищної ради, забезпечення надходжень в бюджет орендної плати за використання земельних ділянок раніше переданих СПД та юридичним особам в оренду під об'єктами виробництва, торгівлі та інш. на території селищної ради до виготовлення проекту відведення земельної ділянки СПД та юридичними особами, сімнадцятою сесією п'ятого скликання Суворівської селищної ради прийнято рішення №190 „Про прийняття заходів щодо забезпечення надходжень до місцевого бюджету за використання земельних ділянок під об'єктами виробництва, торгівлі та інш. до виготовлення проекту відведення земельної ділянки на території смтСуворово”.

Згідно п.2 рішення Суворівської селищної ради №190 від 19.01.2009р. сімнадцятої сесії п'ятого скликання „Про прийняття заходів щодо забезпечення надходжень до місцевого бюджету за використання земельних ділянок під об'єктами виробництва, торгівлі та інш. до виготовлення проекту відведення земельної ділянки на території смт Суворово” вирішено укласти тимчасову угоду по використанню земельної ділянки під об'єктами виробництва, торгівлі та інш. на території смт Суворово в межах населеного пункту до виготовлення проекту відводу земельної ділянки, у т.ч. з МПП „Трансбудпослуги” (угіддя пашні площею 42,5га).

01.04.2009р. між Суворівською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області та МПП „Трансбудпослуги” укладено тимчасову угоду №8 по використанню земельної ділянки с/г призначення угідь пашні площею 42,5га, розташованої на території Суворівської селищної ради з метою забезпечення надходжень в місцевий бюджет плати за використання земельної ділянки с/г призначення угідь пашні на території Суворівської селищної ради до виготовлення технічної документації на земельну ділянку.

Посилаючись на те, що в ході перевірки, проведеної Ізмаїльською міжрайонною прокуратурою в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів встановлено, що зазначену тимчасову угоду укладено в порушення норм чинного законодавства України, зокрема, реєстрація цієї угоди, визначена статтями 18, 20 Закону України „Про оренду землі”, статтями 210, 640 Цивільного кодексу України, не проведена, Ізмаїльський міжрайонний прокурор Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати факт самовільного зайняття МПП „Трансбудпослуги” земельної ділянки площею 42,5га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту; зобов'язати МПП „Трансбудпослуги” звільнити зайняту земельну ділянку площею 42,5га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту та повернути її на користь Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, вважає викладені вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно з ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну  ділянку  виникає  після  одержання її   власником або користувачем документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Визначення поняття „самовільно зайнята земельна ділянка” витікає із статті 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” відповідно до змісту якої самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення меж в натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.

Відповідальність  за порушення земельного законодавства  передбачена ст.211 Земельного кодексу України. Серед  порушень, визначених в ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, є й таке порушення земельного законодавства  як самовільне зайняття земельних ділянок. Наслідки вчинення такого порушення  встановлені ст.212 Земельного кодексу України.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки  у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних  осіб,  які  самовільно  зайняли земельні ділянки. Відповідно до ч.3 ст.212 Земельного кодексу України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно ст.22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення  визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення  сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення  передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам –для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в)сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам  та загальноосвітнім  школам - для дослідних і навчальних  цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Як вбачається зі змісту даної норми закону до сільськогосподарських угідь належать землі, які використовуються як основний засіб сільськогосподарського виробництві, у тому числі й рілля, тобто землі, які регулярно розорюються з метою створення агротехнічних умов для вирощування на них сільськогосподарських культур.

Статтею 31 Земельного кодексу України визначено серед земель фермерського господарства й земельні ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що право оренди земельною ділянкою здійснюється шляхом реалізації таких правомочностей, як володіння і користування. Право володіння означає, що особі фактично належить земельна ділянка на підставах, визначених законодавством. Зміст права користування полягає у можливості отримання корисних властивостей земельної ділянки, тобто можливості її господарського використання з метою отримання прибутку або задоволення власних потреб.

В свою чергу, як вбачається з тимчасової угоди від 01.04.2009р. №8 по використанню земельної ділянки с/г призначення угідь пашні площею 42,5га, розташованої на території Суворівської селищної ради державна реєстрація цієї угоди не проведена.

Відповідно до ст.20 Закону України „Про оренду землі” укладений договір оренди землі підлягає державні реєстрації.

Відповідно до ст.18 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Правила щодо державної реєстрації правочину встановлені ст.210 Цивільного кодексу України, згідно ч.1 якої правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до положень ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації –з моменту державної реєстрації.

Таким чином, оскільки тимчасова угода від 01.04.2009р. №8 по використанню земельної ділянки с/г призначення угідь пашні площею 42,5га, розташованої на території Суворівської селищної ради, в порушення ст.210 Цивільного кодексу України, ст.125 Земельного кодексу України та ст.18 Закону України "Про оренду землі" не зареєстрована, її не можна вважати укладеною у розумінні ст.638 Цивільного кодексу України, тобто вона є неукладеною та не породжує для сторін жодних прав та обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської районної державної адміністрації про зобов'язання МПП „Трансбудпослуги”  звільнити зайняту земельну ділянку площею 42,5га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту та повернути її на користь Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області є цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заявлених прокурором позовних вимог в частині визнання судом факту самовільного зайняття МПП „Трансбудпослуги” земельної ділянки площею 42,5га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1)визнання права; 2)визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4)відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обов'язку в натурі; 6)зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10)визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.41 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори в порядку позовного провадження. Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен довести наявність у нього суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також наявність факту їх порушення або оспорювання, із зазначенням, яким чином особа, до якої позивачем пред'явлено позов, порушує права останнього.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Підстава позову –це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов‘язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов‘язків суб‘єктів спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, встановлення факту є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог і не може бути предметом спору, оскільки вимога про встановлення факту не є матеріально-правовою. Факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки може досліджуватись судом під час розгляду позовних вимог по суті та у разі встановлення такого факту суд зазначає про це лише в мотивувальній частині рішення. Враховуючи зазначене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягає.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь бюджету витрати по сплаті держмита на суму 42,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Мале приватне підприємство „Трансбудпослуги” (68650 Одеська область, Ізмаїльський район смтСуворово, вул. Кутузова, 13; код 31774726) звільнити зайняту земельну ділянку площею 42,5га, яка розташована на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області за межами населеного пункту та повернути її на користь Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області (68600 Одеська область, м.Ізмаїл, пр-т Суворова, 62; р/р33216871700214 УДК в Одеській області, код 22080401).

3.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Трансбудпослуги” (68650 Одеська область, Ізмаїльський район смтСуворово, вул. Кутузова, 13; код 31774726) до державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114092800008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 42(сорок дві)грн.50коп.

4.          Стягнути з Малого приватного підприємства „Трансбудпослуги” (68650 Одеська область, Ізмаїльський район смтСуворово, вул. Кутузова, 13; код 31774726) на користь бюджету (р/р31217259700008 банк одержувача –ГУДКУ в Одеській області, МФО –828011, одержувач –ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ –23213460, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 118(сто вісімнадцять)грн.

5.          В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 16.09.09р., набирає чинності  у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                        

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення11.09.2009
Оприлюднено08.10.2009
Номер документу4874044
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —34/126-09-3574

Рішення від 11.09.2009

Господарське

Господарський суд Одеської області

Фаєр Ю.Г.

Ухвала від 22.07.2009

Господарське

Господарський суд Одеської області

Фаєр Ю.Г.

Ухвала від 14.08.2009

Господарське

Господарський суд Одеської області

Фаєр Ю.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні